Судове рішення #362
ПОСТАНОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

" 11  " квітня   2006  року

 

м. Київ

   

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України в складі:

 

головуючого

Кривенка В.В.,

суддів:

Гусака М.Б., Житкова В.В., Маринченка В.Л.,

 

Мушинського М.М. та Терлецького О.О.,

 

 

 

 

 

розглянувши в порядку письмового провадження скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова (далі -­ ДПІ у Московському районі м. Харкова) про перегляд за винятковими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 7 листопада 2005  року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства “Харківське автотранспортне підприємство - 16327” (далі - ВАТ “ХАТП-16327”) до ДПІ у Московському районі м. Харкова про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

 

в с т а н о в и л а :

 

         У лютому 2005 року ВАТ “ХАТП-16327” звернулося до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просило податкові повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова від 28 грудня 2004 року            № 1928/0003932310/0, № 1929/0003922310/0, № 1935/0002081701/0,                     № 1936/0002091701/0 визнати недійсними, посилаючись на їх невідповідність вимогам закону.

         Рішенням господарського суду Харківської області від 4 серпня 2005 року, залишеним без зміни ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27 вересня 2005 року, позов ВАТ “ХАТП-16327” задоволено частково. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова від 28 грудня 2004 року № 1928/0003932310/0,                           № 1929/0003922310/0, № 1936/0002091701/0. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

         27 жовтня 2005 року ДПІ у Московському районі м. Харкова подала до Вищого адміністративного суд України касаційну скаргу на зазначені судові рішення.

         Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 7 листопада 2005 року відповідачу відмовлено в прийнятті касаційної скарги та повернуто йому її без розгляду в зв'язку з тим, що цей спір є господарським і не підлягає розгляду в порядку  адміністративного судочинства.   

6 грудня 2005 року ДПІ у Московському районі м. Києва звернулася до Верховного Суду України зі скаргою про перегляд за винятковими обставинами вищезгаданої ухвали судді Вищого адміністративного суду України та її скасування з підстав неправильного й неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права.

         Ухвалою колегії суддів  Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 20 грудня 2005 року ця скарга ДПІ у Московському районі м. Харкова допущена до провадження за винятковими обставинами.

         Підставою для перегляду згаданої ухвали судді Вищого адміністративного суду України стало виявлення неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права у аналогічних справах, а саме пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України. 

         Розглянувши скаргу ДПІ у Московському районі м. Харкова про перегляд за винятковими обставинами ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 7 листопада 2005 року, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про обґрунтованість скарги.

         Вищий адміністративний суд України, відмовляючи відповідачу у порушенні касаційного провадження у справі за його касаційною скаргою, виходив із того, що цей спір є господарським і не належить до сфери публічно-правових відносин, тому не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Такий висновок суду касаційної інстанції є помилковим, зробленим із порушенням норм процесуального законодавства.

         Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція  адміністративних судів поширюється на спори фізичних та юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішення (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

         Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом, забезпечення податкової політики держави, згідно з частиною 3 статті 116 Конституції України, віднесено до компетенції органів виконавчої влади.

         Відповідно до статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” Державна податкова адміністрація є центральним органом виконавчої влади, а статтею 2 цього Закону встановлено, що завданням органів Державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

З огляду на викладене органи Державної податкової служби законодавцем віднесено до суб'єктів владних повноважень, її діяльність входить до системи публічно-правових відносин, тому оскарження їх рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності належить до компетенції адміністративних судів.

Суд касаційної інстанції, відмовляючи в прийнятті  касаційної скарги ДПІ у Московському районі м. Харкова, на зазначені обставини  увагу не звернув та не застосував норму процесуального права, що підлягає застосуванню.

Разом із тим, у аналогічній справі ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 11 листопада 2005 року  відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДПІ у Московському районі м. Харкова на судові рішення у справі за позовом  приватного підприємця ОСОБА_1 до ДПІ у Московському районі м. Харкова про визнання недійсним податкового  повідомлення-рішення про нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом касаційної інстанції допущено неоднакове застосування однієї й тієї самої норми права, тому ухвала судді Вищого адміністративного суду України від 7 листопада 2005 року є незаконною, оскільки при її ухваленні порушено вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи. Ця ухвала підлягає скасуванню, а матеріали справи - направленню до Вищого адміністративного суду України для вирішення питання про прийняття касаційної скарги ДПІ у Московському районі                   м. Харкова й відкриття касаційного провадження.

         Керуючись статтями 242, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України         

 

п о с т а н о в и л а :

 

Скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі                   м. Харкова задовольнити.

 

Ухвалу судді Вищого адміністративного суду України від 7 листопада 2005 року про відмову у прийнятті та відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі       м. Харкова на рішення господарського суду Харківської області від 4 серпня 2005 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від             27 вересня 2005 року скасувати, а матеріали справи направити до Вищого адміністративного суду України для вирішення питання  про прийняття касаційної скарги Державної податкової інспекції у Московському районі           м. Харкова й відкриття касаційного провадження.

 

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

 

Головуючий

В.В. Кривенко  

Судді:

М.Б. Гусак

 

В.В. Житков

 

В.Л. Маринченко

 

М.М. Мушинський

 

О.О. Терлецький

 

        

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація