ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2014 року Справа № 904/9150/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Павловського П.П.-доповідача

суддів: Науменка І.М., Кузнецова В.О.

при секретарі судового засідання: Назаренко С.Г.

За участю прокурора відділу Волкогон Т.В., службове посвідчення № 017508 від 05.06.13

Представники сторін:

від позивача: Годько І.О. представник, довіреність № 2 від 13.01.14;

від відповідача: Скиба С.Г. представник, довіреність № ББУ/ПУ83/14 від 01.01.14;

Невська Н.О. представник, довіреність № ББУ/ПУ174/ВП/14 від 13.03.14;

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2014 року

у справі № 904/9150/13

За позовом Павлоградського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"

про стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.14р. у справі № 904/9150/13 (суддя Манько Г.В.) позов задоволено через обґрунтованість.

Не погодившись з рішенням господарського суду, публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля", звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Так скаржник зазначає, що з наданих позивачем актів відбору проб та протоколів вимірювань вбачається, що вини не містять відомостей, передбачених Національним стандартом ДСТУ ІSО 5667-10:2005 «Настанови щодо відбирання проб стічних вод».

Недотримання Державних стандартів України при відборі проб та їх досліджені дає підстави вважати акти відбору проб та протоколи вимірювання неналежними доказами по справі та як наслідок цього, неналежними доказами є і акти перевірок з 01.03.11р по 22.03.11р., 31.03.11 на підставі яких виконано розрахунок збитків.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.02.14р. апеляційну скаргу прийнято до розгляду.

Павлоградським міжрайонним прокурором надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області надано заперечення на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що екологічна інспекції діяла в рамках правового поля. Просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні 02.04.14р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст.101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області із залученням державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області у період з 01.03.2011 року по 22.03.2011 року, 31.03.2011 року проведено перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства філії ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" Павлоградське регіональне управління по водопостачанню і очистці каналізаційних стоків.

За результатами перевірки встановлено перевищення нормативів скидів забруднюючих речовин в поверхневе водоймище па скиді зі ставка-накопичувача в б. Свідовок, що є порушенням ст.ст. 44, 70 Водного кодексу України та спричинено шкоду інтересам держави.

Матеріалами справи підтверджується, що вказані факти підтверджено документами: - Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України від 01.03. - 22.03.2011 року, згідно з яким філія ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" Павлоградське регіональне управління по водопостачанню і очистці каналізаційних стоків здійснювала скиди забруднюючих речовий в поверхневе водоймище на скиді зі ставка-накопичувача в б. Свідовок з перевищенням гранично допустимих нормативів, тобто з порушенням вимог ст.ст. 44. 70 Водного кодексу України;

-Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України від 31.03.2011 року, згідно з яким скид шахтних вод зі ставка-накопичувача в б. Свідовок припинено 31.03.2011 р. Шибера на місці скиду закриті та опломбовані; Розрахунком розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі ІІАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" в результаті порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів від серпня 2012 року, проведеному згідно "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07,2009 року за № 389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783;

- Претензією про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу на суму 420 980, 77 грн. від 29.08.2012 року № 104-7П/12; - Протоколом про адміністративне правопорушення № 2122 від 24 березня 2011 року, згідно якого встановлено, що начальником очисної водопровідної станції Тернівського водозабору УРП м. Тернівки філії ВАТ "Павлоградвугілля" ПРУВОКС ОСОБА_5 допущено забруднення поверхневих, вод, а саме перевищення нормативів Регламенту скиду шахтних вод з ставка-накопичувача в б. Свідовок в поверхневе водоймище р. Самара;

- Постановою про накладення адміністративного стягнення № 2122 від 24 березня 2011 року, згідно якого ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 59 КУпАП,; Копією платіжного доручення від 15,04.2011 року про сплату адміністративного стягнення; - Приписом від 29.03.2013; Листом ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" від 20.01.2012 року "про обсяги скидів шахтних вод з ставка-накопичувача в. б. Свідовок в річку Самару в період з 01.01. по 30.03.2011 року.

Так, правовий аналіз матеріалів справи свідчить, що внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин в поверхневе водоймище ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" спричинено державі збитки, які не відшкодовано.

За змістом ст. 44 Водного кодексу України - водокористувачі зобов'язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання

води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та Інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Поряд з цим, згідно вимог ст. 70 Водного кодексу України - скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Приписами Водного кодексу України передбачає, що підприємства, установи і організації, що мають накопичувані промислових забруднених стічних чи шахтних, кар'єрних, рудникових вод, зобов'язані впроваджувати ефективні технології для їх знешкодження і утилізації та здійснювати рекультивацію земель, зайнятих цими накопичувачами. Скидання цих вод у поверхневі водні об'єкти здійснюється згідно з індивідуальним регламентом, погодженим з державними органами охорони навколишнього природного середовища.

Статтею 69 Закону України "Про охорони навколишнього природного середовища" визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України, джерелами формування спеціального фонду України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

До надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків. (ч. 2 ст. 69 Бюджетного кодексу України).

Відтак, на думку колегії, внаслідок наднормового скиду забрудненюючих речовин в поверхневе водоймище ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" спричинено державі збитки.

03.03.14р. публічним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" подано клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду у Дніпропетровському апеляційному адміністративному суду апеляційної скарги на ухвалу окружного суду по справі № 804/1861/14.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі, зокрема в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи

При цьому, неможливість розгляду конкретної справи до вирішення іншим судом іншої справи полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі у зв'язку з обмеженістю предмету позову (постанова ВГСУ від 28 січня 2014 року № 910/9368/13).

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, зупинення провадження у справі є правом суду, який на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, які є підставою для зупинення провадження.

Колегія суддів вважає, що згадане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки обставини встановлені при розгляді справи № 804/1861/14 не мають суттєвого значення для всебічного, повного, об'єктивного дослідження всіх обставин даної справи.

Також слід зауважити, що клопотання ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" про призначення судової експертизи судова колегія не задовольняє, оскільки матеріали справи дозволяють судовій колегії зробити висновки без участі експертів.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 6 "Про судове рішення" - рішення з господарського спору повинно прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Отже, апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав їм правильну юридичну оцінку, прийняв законне і обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, а тому його слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.101, 103, 105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2014. у справі № 904/9150/13 - залишити без змін, а апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" - без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя П.П. Павловський

Суддя І.М. Науменко

Суддя В.О. Кузнецов