Справа № 22-9102-2007                             Головуючий у 1 інстанції Ламекін М. І.

Категорія 2                                                                      Доповідач     Молчанов С. І.

УХВАЛА

 Іменем України

24   грудня 2007 року Апеляційний суд Донецької області

у складі: Головуючої   Зінов, євої А.Г.

Суддів     Молчанова С. І.,  Рецебуринського Ю.Й.

при секретарі   Бєжіні В.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою представника ВАТ „ Укртелеком „ на рішення Новогродівського міського суду Донецької області від 29.10.2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до центру електрозв, язку № 10 Донецької філії ВАТ „ Укртелеком „ про поновлені на роботі,  про виплату зарплати за час вимушеного прогулу,  стягнення моральної шкоди.

Заслухавши доповідача,  пояснення представника відповідача,  яка просила задовольнити апеляційну скаргу,  скасувати рішення суду,  у задоволені вимог позивачці відмовити,  пояснення представника позивачки ОСОБА_1,  її адвоката ОСОБА_2,  які просили відхилити апеляційну скаргу,  залишити рішення суду без змін,  як таке що постановлено з додержанням вимог матеріального закону,  перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалам справи

ВСТАНОВИВ

У апеляційній скарзі представник товариства ставить питання про скасування рішення Новогродівського міського суду від 29.10.2007 року,  яким позовні вимоги задоволені частково. Наказ про звільнення позивачки з роботи від 22.05.2007 року скасовано,  позивачку поновлено на попередньому місці роботи,  стягнута зарплата за час вимушеного прогулу 3558 гривен,  у відшкодування моральної шкоди 750 гривен,  на користь держави судові витрати.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того,  що суд не надав належної оцінки фактичним обставинам справи,  не прийняв до уваги,  що позивачка працювала на підприємстві оператором електрозв, язку. 22.03.2007 року їй оголосили наказ № 88 про скорочення штату. 22.05.2007 року її було звільнено по  ст.  40 п. 1 КЗпП України за скороченням штату,  інша робота їй не пропонувалася,  на підприємстві були вакансії,  але позивачка не могла займати вакантні посади,  що суд не прийняв до уваги. Позивачка без поважних причини пропустила строк на звернення до суду за захистом порушених прав,  вона знала,  що її звільнено з роботи,  що вона може займати вакантні посади,  звільнення позивачки проведено з додержанням вимог закону. Суд не надав належної оцінки наданим доказам про додержання адміністрацією вимог закону та прав

позивачки при звільнені,  тому просили скасувати рішення суду,  у задоволені вимог позивачці відмовити.

Судом першої інстанції встановлено,  що 10.09.2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про поновлення на роботі,  стягнення зарплати за час вимушеного прогулу,  моральної шкоди,  вказувала,  що працювала у відповідача оператором електрозв, язку з 1981 року по 22.05.2007 року. 22.03.2007 року їй оголосили наказ про скорочення її посади,  але підстав для скорочення посади не було. 22.05.2007 року вона була звільнена з роботи на підставі  ст.  40 п. 1 КЗпП України за скороченням штату,  з чим вона не згодна.

На підприємстві були вакансії,  які їй не запропонували,  вона згодна працювати на посаді спаювальника,  яка є вакантною,  згодна на іншу роботу. Вважає,  що вона має право займати посаду інженера,  яку їй керівництво не пропонувала навмисно. Просила поновити її на попереднє місце роботи,  стягнули зарплату за час вимушеного прогулу,  моральну шкоду.

Рішенням Новогродівського міського суду Донецької області від 29.10.2007 року позовні вимоги задоволені частково. Позивачку поновлено на попереднє місце роботи,  сплачена зарплата за час вимушеного прогулу,  стягнута моральна шкода 750 гривен.

Апеляційний суд вважає,  що апеляційна скарга не підлягає задоволенню,  рішення суду не підлягає скасуванню з таких підстав:

Відповідно до вимог  ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим,  ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин,  на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,  підтверджених тими доказами,  які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України,  що міститься в п. 1 постанови "Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року,  рішення є законним тоді,  коли суд,  виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,  вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права,  що підлягають застосуванню до даних правовідносин,  а за їх відсутності - на підставі закону,  що регулює подібні відносини,  або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим вважається рішення,  в якому повно відображені обставини,  що мають значення для справи,  висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки є вичерпними,  відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,  дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до  ст.  40 п. 1 КЗпП України,  трудовий договір може бути розірвано з ініціативи власника за скороченням штату працівників. При цьому закон забороняє звільнення працівника без працевлаштування на вакантній посаді.

Суд встановив,  що позивачка працювала оператором електрозв, язку у відповідача,  була звільнена на підставі  ст.  40 п. 1 КЗпП України за скороченням штату,  але при цьому відповідач не виконав вимоги ч. 2  ст.  40 Кодексу,  не запропонував

позивачці вакантну роботу. Відповідно до довідок відповідача,  на момент звільнення позивачки у відповідача були вакантними посади інженера лінійних споруд електрозв,язку та кабельника-спаювальника. \ а.с.  72 \.

Суд обгрунтовано поновив позивачці строк для звернення до суду за захистом порушеного права,  так як встановив,  що позивачка пропустила строк з поважних причин.

Суд першої інстанції перевірив обставини звільнення позивачки,  впевнився у тому,  що позивачці вакантні посади не були пропоновані,  правильно вказав у рішенні,  що звільнення працівника з підстав,  зазначених у п. 1 вказаної статті закону,  допускається,  якщо неможливо перевести працівника,  за його згодою,  на іншу роботу. Суд прийшов до правильного висновку,  що відповідач порушив процедуру звільнення,  звільнив позивачку з порушенням її законних прав,  тому обгрунтовано задовольнив позов.

Таким чином,  суд встановив,  що відповідач звільнив позивачку з порушенням вимог  ст.  40 ч. 1 КЗпП України,  тому суд правильно ухвалив рішення про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги відповідача про інші допущені судом помилки,  не дають підстав для висновку про скасування рішення суду. Рішення суду ухвалено відповідно до вимог матеріального і процесуального права,  є законним,  обгрунтованим,  апеляційну скаргу відповідача слід відхилити.

Слід виключити з мотивувальної частини рішення посилання на переважне залишення позивачки на роботі,  як зроблене помилково.

Керуючись ч 1 п 1  ст. 307,  308,  313,  314 ЦПК України,  суд

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу представника товариства відхилити.

Рішення Новогродівського міського суду від 29.10.2007 року залишити без змін. Виключити з мотивувальної частини рішення посилання на переважне залишення позивачки на роботі.

Ухвала суду набирає законно сили з моменту оголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.