Справа № 344/8487/13-ц

Провадження № 22-ц/779/899/2014

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Бабій О. М.

Суддя-доповідач Шишко А.І.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Шишка А.І.,

суддів: Ковалюка Я.Ю., Шалаути Г.І.,

секретаря Бойчука Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором і витрат по оплаті судового збору за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Івано-Франківського міського суду від 27 лютого 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 27.02.2014 року задоволено частково позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором і витрат по оплаті судового збору.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ "Дельта Банк" 300932 грн. 41 коп. заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11228711000 від 08.10.2007 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ "Дельта Банк" по 1720 грн. 50 коп. витрат по оплаті судового збору з кожного.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 посилається на незаконність та необґрунтованість судового рішення, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи. У зв'язку з цим, представник апелянта просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ПАТ "Дельта Банк" у задоволенні позову про стягнення із ОСОБА_3 заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11228711000 від 08.10.2007 року.

Представник апелянта свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не дав належної правової оцінки листу АКІБ "УкрСибБанк" №60435 від 09.06.2008 року, правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк", у якому ОСОБА_3 повідомлялось про збільшення процентної ставки за користування кредитними коштами на 2% річних, у результаті чого відповідальність поручителя суттєво була збільшена без її погодження.

Реальна відсоткова ставка в розмірі 15,19% визначена 08.10.2007 року умовами кредитного договору, однак вже наступного року (09.06.2008 року) вона була збільшена на 2% річних, склавши 17,19%. В той же час, договір поруки передбачає заборону для кредитора змінювати без згоди поручителя умови основного договору. При цьому, сторони погодили, що під згодою поручителя слід розуміти виключно візування змін до кредитного договору, та/або отримання його письмової згоди з такими змінами, та/або взаємного обміну листами, факсимільними повідомленнями, та/або укладення поручителем додаткової угоди до договору поруки з приводу внесення відповідних змін. ОСОБА_3 не візувала змін до кредитного договору, не надавала письмової згоди на такі зміни шляхом надсилання відповідних листів до банку чи укладання додаткової угоди до договору поруки. Отже, при збільшенні відсоткової ставки на 2%, обсяг відповідальності позичальника значно збільшено без її відома та згоди, що суперечить вимогам цивільного законодавства, зокрема ст. 559 ЦК України.

Крім того, суд не врахував, що договір поруки слід вважати припиненим також і у зв'язку з пропуском позивачем, як кредитором, строку на пред'явлення вимоги ОСОБА_3 Пунктом 1.2.2. договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу, пунктом 1.2. договору поруки передбачено строк виконання зобов'язання - не пізніше 07.10.2014 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту. АКІБ "УкрСибБанк" у своєму листі застосував своє право на дострокове повернення кредиту та відсотків. Тобто, банк застосував інший строк виконання основного зобов'язання, а саме - 18.12.2009 року. А тому, АКІБ "УкрСибБанк" повинен був звернутись до суду із вимогами до ОСОБА_3 не пізніше 18.06.2010 року, однак цього не зробив.

Вислухавши суддю-доповідача, доводи представника апелянта, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

З огляду на вимоги ч.1 ст.303 ЦПК України, колегія суддів переглядає справу в оскаржуваній частині, тобто в частині стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Дельта Банк" 300932 грн. 41 коп. заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11228711000 від 08.10.2007 року. Рішення в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Дельта Банк" перегляду не підлягає.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_3, як поручителя, про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу не відповідає цим вимогам процесуального права.

Задовольняючи частково позовні вимоги ПАТ "Дельта Банк" та стягуючи у солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_3 відповідно до договору поруки №11228711000/1-П від 08.10.2007 року являється поручителем за договором №11228711000 від 08.10.2007 року. Через неналежне виконання свої зобов'язань перед кредитором у ОСОБА_2 виникла заборгованість по кредиту в розмірі 300932 грн. 41 коп., в тому числі: 189913 грн. 68 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 111018 грн. 73 коп. - заборгованість по відсотках. Застосувавши ст.526, 527, 530, 543, 553, 554, 610, 611, 625, 1050, 1054 ЦК, суд першої інстанції стягнув з відповідачів суму заборгованості та штрафні санкції.

З даними висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись, оскільки суд, правильно встановивши обставини справи, надав їм невірну правову оцінку.

Як встановив суд першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 08.10.2007 року між АКІБ "УкрСибБанк" та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11228711000. Згідно умов даного договору банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 27720 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 13% річних протягом перших 30 календарних днів з кінцевим терміном повернення до 07.10.2014 року. Після закінчення цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов договору.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11228711000 від 08.10.2007 року, між АКІБ "УкрСибБанк" та ОСОБА_3 в цей же день було укладено договір поруки №11228711000/1-П, відповідно до якого поручитель зобов'язалась відповідати в повному обсязі за своєчасне виконання боржником зобов'язань за вищевказаним договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу.

Також, 08.10.2007 року між АКІБ "УкрСибБанк" та ОСОБА_2 була укладена додаткова угода №1 до договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11228711000. Даною угодою пункт 5.2. основного договору доповнено абзацом про те, що у випадку настання обставин передбачених підпунктом "а" та "б" п.5.2. договору - процентна ставка за користування кредитом встановлюється у розмірі подвійної процентної ставки, що діє відповідно до п.1.3.1 договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу, тобто 26%. Крім того, до договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11228711000 було внесено інші зміни, які стосуються умов договору, зокрема було додано нові додатки №2 та №3, пов'язані з графіком платежів, визначенням сукупної вартості кредиту та тарифами банку.

Таким чином, відбулося збільшення обсягу зобов'язань відповідачів, оскільки додатковою угодою №1 було збільшено обсяг відсотків, що підлягають щомісячній сплаті за наявності певних умов. Про такий розмір відсотків ОСОБА_3 повідомлена не була.

Вказана додаткова угода №1 від 08.10.2007 року, з поручителем ОСОБА_3 не погоджувалась та нею не підписувалась, зміни до договору поруки не вносились.

В той час, як відповідно до договору поруки №11228711000/1-П від 08.10.2007 року, поручитель несе відповідальність за невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11228711000.

У п. 2.1 договору поруки сторони погодили, що кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується відповідальність поручителя. Під згодою поручителя сторони розуміють візування поручителем змін до основного договору (шляхом проставлення підпису уповноваженої особи та печатки поручителя, якщо останній є юридичною особою) та/або отримання його письмової згоди з такими змінами та/або шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями та/або укладення поручителем додаткової угоди до кредитного договору щодо внесення відповідних змін.

Частиною 1 ст.553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Статтею 554 ЦК визначено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч.1 ст. 559 ЦК порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Як роз'яснено у п. 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а, отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання. Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Таким чином, згода поручителя на збільшення обсягу його відповідальності має бути очевидною і наданою в спосіб, передбачений договором поруки.

Вказаним обставинам суд першої інстанції не надав належної правової оцінки, а між тим визначення іншої процентної ставки змінює обсяг зобов'язань та відповідальності поручителя у порівнянні з тим, що був визначений предметом договору поруки.

Будь-які зміни до договорів поруки повинні укладатися за згодою сторін, в письмовому вигляді, шляхом укладання відповідної додаткової угоди, що визначено в самих договорах. Вказаних умов, в даному випадку, дотримано не було.

Таким чином, мали місце події, які відповідно до положення ч.1 ст.559 ЦК, є підставою для припинення поруки. При цьому, договір поруки не потребує додаткового визнання його припиненим, оскільки це передбачено самою нормою права.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що пунктом 3.1.2. договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11228711000 від 08.10.2007 року визначено, що у випадку порушення позичальником терміну повернення кредиту (основної суми боргу) та/або термінів оплати платежів за кредит строком більш ніж на один місяць, та/або порушення позичальником та/або заставодавцем та/або поручителем умов укладеного з банком договору щодо надання забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим договором, банк має право змінити термін погашення кредиту та плати за кредит за цим договором в порядку визначеному розділом 6 договору.

Згідно пунктів 6.1., 6.2. договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу сторони погодили, що у випадку настання будь-якої з подій, що зазначена у п.3.1.2 договору, банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав, а кредит - обов'язковим до повернення з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. В цьому випадку позичальник зобов'язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит в повному обсязі у встановлений банком заново термін (з 32 дня, рахуючи з дати одержання повідомлення).

Як вбачається з матеріалів справи, 17.11.2009 року АКІБ "УкрСибБанк" направив вимогу до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про дострокове повернення кредиту та процентів у зв'язку із неналежним виконанням договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 08.07.2007 року. А саме, достроково добровільно протягом 32 (тридцять другого) календарного дня з моменту відправлення даної вимоги виконати зобов'язання, передбачені кредитним договором, договором поруки: погасити прострочену заборгованість та належні платежі згідно кредитного договору (а.с.60).

Відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно ч.4 ст.559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Таким чином, банк звернувся до суду з позовом після закінчення шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, оскільки банком було встановлено новий строк виконання зобов'язання за кредитним договором - 19 грудня 2009 року, а з даним позовом банк звернувся лише 04 червня 2013 року.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ "Дельта Банк" про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11228711000 від 08.10.2007 року з поручителя ОСОБА_3 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню, з ухваленням нового - про відмову у задоволенні позовних вимог. Відповідно також підлягає скасуванню рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідачів судових витрат, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 в порядку ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 27 лютого 2014 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Дельта Банк" 300932 гривень 41 копійки заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11228711000 від 08.10.2007 року скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_3.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 27 лютого 2014 року в частині стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ "Дельта Банк" по 1720 грн. 50 коп. витрат по оплаті судового збору з кожного скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Дельта Банк" 3009 гривень 32 копійки витрат по оплаті судового збору.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий А.І. Шишко

Судді: Я.Ю. Ковалюк

Г.І. Шалаута