Справа № 126/2931/13-ц Провадження № 22-ц/772/990/2014Головуючий в суді першої інстанції:Жарун А. П.

Категорія: 19 Доповідач: Ковальчук О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі :

головуючого: Ковальчука О.В.,

суддів : Медяного В.М., Нікушина В.П.

при секретарі : Агеєвій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом прокурора Бершадського району Вінницької області в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до відділу Державної виконавчої служби Бершадського районного управління юстиції у Вінницькій області, приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», Публічного акціонерного товариства «УкрСибБанк» (далі - ПАТ «УкрСибБанк»), за участю третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання результатів прилюдних торгів недійсними,

за апеляційними скаргами відділу Державної виконавчої служби Бершадського районного управління юстиції у Вінницькій області, ПАТ «УкрСибБанк» на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 29 січня 2014 року у цій справі, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2013 року прокурор Бершадського району Вінницької області звернувся до суду з вказаним позовом в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, мотивуючи його тим, що 20 лютого 2013 року ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція» були проведені прилюдні торги з реалізації майна ОСОБА_3, а саме будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Прилюдні торги відбувалися в рамках виконавчого провадження № 30927393, відкритого відділом державної виконавчої служби Бершадського районного управління юстиції у Вінницькій області, переможцем торгів був визнаний ОСОБА_4 За результатом торгів було складено протокол № 07/004/13/А-1 від 20.02.2013р.

Будинок, який став предметом прилюдних торгів, був наданий ОСОБА_3 в іпотеку згідно з договором іпотеки № 41075 від 25.12.2006 року

Підставою для виконавчого провадження, в процесі якого відбулися прилюдні торги з реалізації будинку, є судовий наказ Бершадського районного суду Вінницької області від 16.10.2008 року, який, на думку позивача, не є судовим рішенням у розумінні ст. 39 Закону України «Про іпотеку», а тому не міг бути підставою для звернення стягнення на будинок шляхом продажу будинку з прилюдних торгів.

Крім того, ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 10.06.2013 року по справі № 2-н-170/08 вказаний судовий наказ було скасовано.

Здійснення реалізації будинку відбулося з порушенням законодавства про виконавче провадження, оскільки ОСОБА_3, який був власником будинку на момент здійснення прилюдних торгів, зареєстрований та проживав в будинку разом зі своїми доньками: неповнолітньою ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітньою ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2, які не мають іншого житла.

Проведення ПП "Спеціалізоване підприємство Юстиція" прилюдних торгів без отримання дозволу органів опіки та піклування грубо порушило права дітей, фактично безпідставно позбавивши їх житла. Крім того при проведенні прилюдних торгів, в результаті яких було реалізовано будинок, цим відповідачем були порушені норми ст.ст. 38, 43 Закону України «Про іпотеку», оскільки проведення прилюдних торгів відбулося без узгодження ціни продажу предмету іпотеки, без всілякого повідомлення ОСОБА_3 про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну продажу майна. Такими своїми діями відповідач безпідставно позбавив третю особу - ОСОБА_3 права брати участь в торгах, що суттєво порушило його права як власника будинку.

Враховуючи, що прилюдні торги відбулися з порушенням законодавства, прокурор просив суд визнати їх недійсними, визнати недійсним протокол проведення цих торгів та свідоцтво від 28.02.2013 року, видане приватним нотаріусом Бершадського районного нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_6, що підтверджує право власності ОСОБА_4 на зазначений вище житловий будинок.

Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 29 січня 2014 року вказані позовні вимоги - задоволено, вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись із ухваленим рішенням, особи, які, подали апеляційні скарги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, в апеляційних скаргах просять оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні вказаних позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник відділу Державної виконавчої служби Бершадського районного управління юстиції у Вінницькій області Запорощук В.Б. підтримав доводи апеляційної скарги цієї державної установи та просив її задовольнити.

ОСОБА_4 не заперечив щодо задоволення апеляційних скарг.

Прокурор відділу прокуратури Вінницької області Ігнатов Р.П. та ОСОБА_3 заперечили проти задоволення вказаних апеляційних скарг, оскільки вважають оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Від ПАТ «УкрСибБанк» надійшла заява про відкладення розгляду справи через тимчасову непрацездатність представника банку Григоренко С.В., однак колегія суддів такі підстави для відкладення розгляду справи вважає неповажними, оскільки дана фінансова установа не була позбавлена можливості забезпечити в судове засідання явку іншого представника. Особи, які приймають участь у справі, не заперечили щодо розгляду справи за відсутності представника ПАТ «УкрСибБанк».

ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція належним чином повідомлялось про час і місце розгляду справи, однак представник цієї юридичної особи до суду апеляційної інстанції не з'явився, а тому з огляду на положення ст.305 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши пояснення сторін у справі та дослідивши її матеріали вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак рішення суду таким вимогам не відповідає, оскільки постановлено з порушенням норм матеріального права.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 22.02.2006 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_10 було укладено кредитний договір № 11104149000, відповідно до якого ОСОБА_10 отримала кредит у сумі 59 600 грн. (а.с. 199-208 т. 1).

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань ОСОБА_10 за вказаним кредитним договором 22.02.2006 року між ОСОБА_3 та ПАТ «УкрСиббанк» було укладено договір поруки № 81593 (а.с. 213 т. 1).

25.02.2006 року між ОСОБА_3, як майновим поручителем ОСОБА_10, та ПАТ "УкрСиббанк" укладено договір іпотеки № 41075, за яким ОСОБА_3 передав в іпотеку належний йому на праві власності житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 (а.с. 12-14 т. 1).

10.10.2009 року Бершадським районним судом Вінницької області виданий судовий наказ у справі № 2-н-170/2009 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ "УкрСиббанку" заборгованості за вказаним кредитним договором (а.с. 215 т. 1).

30.01.2012 року заступником начальника ВДВС Бершадського районного управління юстиції Головатим Я.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного судового наказу (а.с. 76 т. 2).

Відповідно до Акту опису й арешту майна від 26.10.2012 року при проведенні примусового виконання судового наказу № 2-н-170/2009 було проведено опис майна, що належить боржнику ОСОБА_3, за результатом якого описано та накладено арешт на житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1 (а.с. 216-219 т. 1).

Згідно протоколу № 3 від 29.01.2013 року «Про результати проведення конкурсу між спеціалізованими організаціями стосовно передачі на реалізацію арештованого державними виконавцями майна» переможцем, який здійснюватиме реалізацію арештованого майна, що належить ОСОБА_3 - житлового будинку загальною площею 116,5 кв.м., який розташований по АДРЕСА_1, із початковою ціною 79 785 грн., визнано ВФ ПП «Спеціалізоване підприємство юстиція» (а.с. 42-43).

ОСОБА_3 за місцем його реєстрації направлялось ПП «Спеціалізоване підприємство юстиція» відповідне повідомлення від 31.01.2013 року № 37 щодо дати, часу та місця проведення перших прилюдних торгів з реалізації вказаного нерухомого майна із зазначенням стартової ціни (а.с. 46 т. 1).

Оголошення про реалізацію арештованого майна боржника ОСОБА_3 було опубліковано на сайті ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (http//trade.informjust.ua) за № 481209 від 31.01.2013 року (а.с. 48, 222-224 т. 1).

Відповідно до протоколу № 07/004/13/А-1 20.02.2013 року відбулось проведення прилюдних торгів з реалізації зазначеного арештованого нерухомого майна, що є власністю ОСОБА_3, переможцем яких став ОСОБА_4 (а.с. 49 т. 1).

Згідно копії довідки № 407 від 21.03.2013 року, виданої виконавчим комітетом Бирлівської сільської ради Бершадського району Вінницької області, за адресою вказаного вище житлового будинку зареєстровані: ОСОБА_3 - голова двору, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_10 - дружина, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5 - дочка, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 - дочка, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 15 т. 1).

Згідно копії довідки, виданої виконавчим комітетом Бирлівської сільської ради Бершадського району Вінницької області, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає разом із батьком ОСОБА_3 за адресою зазначеного житлового будинку та знаходиться на його утриманні (а.с. 15 т. 1).

Задовольняючи вказані позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що здійснення прилюдних торгів відбулось із порушенням статей 33, 39 Закону України «Про іпотеку», оскільки судовий наказ не є судовим рішенням в розумінні ст. 33 цього Закону, а тому не міг бути підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки, та не містить за своїм змістом всіх вимог, передбачених ст. 39 цього Закону. Наказ який був підставою для вказаного вище виконавчого провадження скасовано ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 10.06.2013 року. Також здійснення реалізації будинку було проведено із порушенням законодавства про виконавче провадження, оскільки торги відбулись без отримання дозволу органів опіки та піклування, що фактично безпідставно позбавило житла дітей, які були зареєстровані за адресою реалізованого будинку. Проведення прилюдних торгів відбулось без узгодження ціни продажу предмету іпотеки, без повідомлення ОСОБА_3 про день, час та місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну продажу майна, чим позбавив ОСОБА_3 права брати участь у торгах, що суттєво порушило його права як власника будинку.

Колегія суддів із такими висновками суду першої інстанції не може погодитись з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦПК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 572, 575, 576, 589 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володіння заставодавця або третьої особи.

Предметом застави може бути будь-яке майно, що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно положень ст. ст. 590, 591 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом. Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно ст. 41 цього Закону реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника врегульовано Главою 4 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закону). Особливості звернення стягнення на заставлене майно передбачені ст. 54 цього Закону.

Згідно ст. 54 Закону звернення стягнення на заставне майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

Перелік документів, що віднесено до виконавчих, визначено ст. 17 цього Закону. Судовий наказ є виконавчим документом.

Відповідно до ст. 52 Закону у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Згідно ст. 62 Закону реалізація арештованого майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Статтею 95 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення.

Згідно ст. 208 ЦПК України судові рішення викладаються у таких формах: ухвали, рішення, постанови. Судовий розгляд закінчується ухваленням рішення суду.

У пункті 1 постанови Пленуму ВСУ 18.12.2009 N 14 «Про судове рішення у цивільній справі» надано роз'яснення, що судові рішення викладаються у формі ухвали або рішення. Судовий наказ і заочне рішення є різновидами судового рішення.

Із системного аналізу наведених правових норм вбачається, що судовий наказ є судовим рішенням і на його підставі може бути звернено стягнення на предмет іпотеки в порядку примусового виконання виконавчого документа, яким, з огляду на положення ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», є і судовий наказ. Суд першої інстанції помилково дійшов протилежного висновку, оскільки керувався виключно ст. 33 Закону України «Про іпотеку». Окрім того, майно, яке є предметом іпотеки, не віднесено до Переліку майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами (Додаток до Закону України «Про виконавче провадження»).

З огляду на викладене, не можна прийняти до уваги доводи ОСОБА_3 щодо незаконності звернення стягнення на належний йому житловий будинок, який є предметом договору іпотеки, в порядку виконання саме вказаного судового наказу, оскільки у такий спосіб органами виконавчої служби було забезпечено задоволення вимог стягувача-заставодержателя, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до пункту 4.5.9. Інструкції з організації примусового виконання рішень (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають неповнолітні, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

Однак, суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин положення вказаного пункту Інструкції зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України від 18.05.2013 р. N 924/5, тобто які не були чинними на час проведення прилюдних торгів, не врахувавши, що відповідний дозвіл надається у разі реалізації нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають саме «неповнолітні», а не «діти», як вказано в Інструкції із вказаними змінами.

Згідно зазначеної вище довідки за адресою реалізованого на прилюдних торгах будинку зареєстровані ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2

З огляду на положення ст. 6 СК України неповнолітньою, на момент звернення до суду, була саме ОСОБА_5, а ОСОБА_2 є малолітньої особою.

При посвідченні договору іпотеки нотаріусом обов'язково вимагається згода органів опіки та піклування, якщо з поданих документів буде видно, що право власності або право користування майном, яке є предметом іпотеки, мають неповнолітні діти.

Відповідно до протоколу засідання опікунської ради при Бершадській райдержадміністрації № 11 від 21.09.2006 року та розпорядження Бершадської райдержадміністрації № 443 від 05.10.2006 року ОСОБА_3 надано дозвіл на укладення договору іпотеки зазначеного вище житлового будинку (а.с. 92-94).

Таким чином, з огляду на те, що договором іпотеки у разі порушення його умов передбачається задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок заставленого майна, орган опіки та піклування даючи згоду на укладення цього договору, автоматично погоджується на відчуження майна у разі порушення іпотечного договору.

Окрім зазначеного, суд першої інстанції залишив поза своєю увагою, що виклад обставин, яким позивач обґрунтовує свої вимоги, виходить за межі наданих йому повноваженням, з огляду на підстави звернення до суду з таким позовом. Зокрема, прокурор, пред'являючи даний позов в інтересах малолітньої ОСОБА_2 та зазначаючи, що проведення прилюдних торгів відбулось без узгодження ціни продажу предмету іпотеки та без повідомлення ОСОБА_3 про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну продажу майна, що суттєво порушило його права як власника зазначеного житлового будинку, фактично обґрунтовує порушення не її прав, а прав третьої особи у справі ОСОБА_3

У матеріалах справи відсутні як докази на підтвердження наявності підстав представництва органами прокурату в суді інтересів ОСОБА_3 так і посилання на це прокурора, а тому наведені обставини в обґрунтування пред'явлених позовних вимог не може бути взято до уваги, оскільки вони не стосуються порушення прав саме тієї особи в інтересах якої прокурором було подано позов. Крім того, ОСОБА_3 не був позбавлений права звернутись до суду із самостійними вимогами, якщо вважав, що його права чи інтереси порушено.

Посилання позивача на незаконність і безпідставність проведення прилюдних торгів у зв'язку із скасуванням вказаного судового наказу ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 10.06.2013 року, з якими погодився суд першої інстанції, не можна взяти до уваги, оскільки на момент проведення реалізації будинку даний наказ був чинним.

За таких обставин рішення суду першої інстанції як постановлене з порушенням норм матеріального права підлягає до скасування на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову прокурора Бершадського району Вінницької області в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 303, 307, 309, 314, 316, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційні скарги Державної виконавчої служби Бершадського районного управління юстиції у Вінницькій області, ПАТ «УкрСибБанк» - задовольнити, рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 29 січня 2014 року - скасувати.

У задоволенні позову прокурора Бершадського району Вінницької області в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до відділу Державної виконавчої служби Бершадського районного управління юстиції у Вінницькій області, приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», Публічного акціонерного товариства «УкрСибБанк», за участю третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання результатів прилюдних торгів недійсними - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення. На рішення може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий : О.В. Ковальчук

Судді : В.М. Медяний

В.П. Нікушин