ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

22 червня 2006 р.

№ 18/379

       Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Добролюбової Т.В.

суддів

Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.

за участю представників сторін котрі позивача відповідача розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу у справі

Гичко О.А. дов. від  21.12.2005 року Федоренко О.П. дов. від  18.08.2005 року Товариства з обмеженою відповідальністю “Євроагромаркет” № 18/379

на постанову

Київського апеляційного господарського суду

від	01.03.2006 року

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Євроагромаркет”

до	Товариства з обмеженою відповідальністю “Квіти-сервіс”

про	стягнення 17 628,80 грн.

за зустрічним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Квіти-сервіс”

до	Товариства з обмеженою відповідальністю “Євроагромаркет”

про	стягнення 39 888,37 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Євроагромаркет” звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Квіти-сервіс” про стягнення заборгованості у сумі 17 628,80 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки від 29.07.2004 року № 2 –С, щодо своєчасних та повних розрахунків за поставлені матеріальні цінності.

Доповідач  Гоголь Т.Г.

Під час розгляду спору, Товариство з обмеженою відповідальністю “Квіти-сервіс”, заявило зустрічний позов, у якому, посилаючись на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю “Євроагромаркет” умов договору № 2 –С, а саме недопоставку обумовленого зазначеним договором товару, просило стягнути з останнього пеню у сумі 39 376,37 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.12.2005 року (суддя Мандриченко О.В.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Євроагромаркет” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Квіти-сервіс” про стягнення 17 628,80 грн. був задоволений, цим же рішенням зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Квіти-сервіс” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Євроагромаркет” про стягнення 39 376,37 грн. пені також був задоволений. Рішення вмотивоване   обґрунтованістю позовних вимог.

Київський апеляційний господарський суд постановою від 01.03.2006 року (судді: Зеленін В.О.; Рєпіна Л.О.; Синиця О.Ф.) перевірене рішення господарського суду міста Києва залишив без змін з тих же підстав, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Євроагромаркет” - без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Євроагромаркет”  звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України,  в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від  01.12.2005року  та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2006 року у даній справі в частині задоволення зустрічного позову, прийняти нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову відмовити, посилаючись на порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права, а саме частини 2 статті 60 Господарського процесуального кодексу України, статті 56,   пункту 6   статті   63, статей 218, 219,  223, 230, пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України пункту 1 частини 2 статті 258, частини 1   статті 264, пункту 4 статті 267 Цивільного кодексу України.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г. та пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в рішенні господарського суду міста Києва  та постанові Київського апеляційного господарського суду у даній справі, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.07.2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Квіти-сервіс” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Євроагромаркет” укладений договір поставки №2-С, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю “Євроагромаркет” (Постачальник) зобов'язувалося поставити, а Товариство з обмеженою відповідальністю “Квіти-сервіс” (Покупець)  прийняти та оплатити продукцію в порядку та на умовах визначених договором. Товариство з обмеженою відповідальністю “Євроагромаркет” поставило відповідачеві продукцію на загальну суму 64 628,80 грн., згідно з  накладними № 5 від 31.08.2004 року на суму 45 969,60 грн. та № 55 від 21.12.2004 року на суму 18 659,20 грн.

Покупець сплатив вартість отриманої продукції частково, у зв’язку з чим заборгованість за договором поставки, згідно з актом звірки взаємних розрахунків від 10.10.2005 року , склала 17628,80грн.  

Господарські суди попередніх інстанцій задовольнили позов товариства з обмеженою відповідальністю “Євроагромаркет”, стягнувши з відповідача   заборгованість у сумі 17 628,80 грн. В цій частині  рішенні господарського суду міста Києва та постанова Київського апеляційного  господарського суду не оскаржується та, відповідно, в касаційному порядку не переглядаються.

Також, господарськими судами попередніх інстанцій задоволено зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Квіти-сервіс”, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Євроагромаркет”   пені у сумі 39 376,37 грн. за порушення останнім умов договору № 2 –С, яке полягало у недопоставці обумовленого зазначеним договором товару.  При розгляді справи в цій частині господарські суди зазначили, що згідно з умовами договору поставки ( пункт 1.3. ) кількість  продукції,  яку повинен поставити відповідач за зустрічним позовом, складає 2000 тон. Відповідно до пункту 4.2. договору відповідач за зустрічним позовом відвантажує продукцію рівними частинами подекадно відповідно до плану поставки продукції (додаток №1 до договору). Згідно з планом поставки продукції, який є додатком №1 від 29.07.2004 року до договору поставки, сторони домовились, що поставка продукції здійснюється до 01.09.2004 року у кількості 1000 тон , до 01.10.2004 року у кількості 1000 тон.          

Товариство з обмеженою відповідальністю “Євроагромаркет” поставило Товариству з обмеженою відповідальністю “Квіти-сервіс” продукцію у кількості 407,99 тон., згідно з  накладними №5 від 31.08.2004 року та №55 від 21.12.2004 року, тим самим порушивши умови договору поставки.

Задовольняючи зустрічний позов у розмірі 39376,37грн. господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що  згідно з пунктом  6.5. договору, у випадку порушення термінів оплати або поставки (часткової недопоставки) продукції, визначених цим договором, винна сторона сплачує на користь іншої сторони пеню в розмірі 0,5% від вартості непоставленої (недопоставленої) продукції або простроченої суми коштів за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Пеню було стягнуто за період з 01.01.2005 року до 14.10.2005 року з посиланням на  те, що відповідно до підпункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного Кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)  застосовується, позовна давність в один рік .

Проте, в цій частині не можна погодитись з оскарженими судовими рішеннями, оскільки у зазначеній частині позовних вимог господарські суди попередніх інстанцій  ухвалили  рішення без урахування обставин справи та вимог статті 232 Господарського кодексу України, не надали належної правової оцінки тому факту , що пункт 6.5 Договору передбачає сплату пені і, таким чином, лише дає право Позивачу за зустрічним позовом вимагати сплату пені.

Проте порядок застосування штрафних санкцій регламентуються статтею 232 Господарського кодексу України, частина 6 якої зазначає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційній інстанції не надано право встановлювати чи вважати доведеними обставини справи, які не були встановлені місцевим та апеляційним господарськими судами.

З огляду на викладене, судові рішення  не можна вважати законними і обґрунтованими, тому вони підлягають скасуванню в частині  задоволення зустрічного позову з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При    новому  розгляді  справи  суду  необхідно  врахувати   викладене      та   вирішити     спір    у    відповідно    з   вимогами     закону.

Керуючись статтями 1117, пунктом 3 статті  1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України ,-

                                               

                                           ПОСТАНОВИВ:

          Рішення   господарського   суду міста Києва від 01.12.2005 року та  постанову Київського апеляційного  господарського суду від 01.03.2006 року у справі  №  18/379 скасувати в частині задоволення зустрічного позову у сумі 39376гр.37коп., направити в цій частині справу на новий розгляд до господарського суду міста Києва.  Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Євроагромаркет” задовольнити частково.

Головуючий        суддя                                                   Т. Добролюбова

Судді                                                                                  Т .Гоголь

                                                                                                

                                                                                                       Л.Продаєвич