Суддя першої інстанції – Христофоров А.Б.
Суддя-доповідач – Гаврищук Т.Г.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
24 грудня 2008 року справа № 22-а-17949/08
зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Сухарьок М.Г.
Білак С.В.
при секретарі судового засідання
Безруковій В.М.
за участю представників:
від позивача:не з’явився
від відповідача:
Колотова І.М. – довіреність від 03.12.08р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуУправління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від
по адміністративній справі14 жовтня 2008 року
№ 2-а-5411/08 (суддя Христофоров А.Б.)
за позовомДержавного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Іловайська»
до
Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області
про
визнання недійсним рішення №708 від 07 грудня 2007 року
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2008 рокупо справі № 2-а-5411/08задоволено позов Державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Іловайська»до Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області, внаслідок чого визнано недійсним рішення № 708 від 07.12.07р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, прийняте Управлінням Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області.
В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької областіпросить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
Представник позивача у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Рішенням № 708 від 07 грудня 2007р. на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” до відокремленого підрозділу «Шахта Іловайська» за несвоєчасну сплату (неперерахування) страхових внесків до органу Пенсійного фонду було застосовано штраф в розмірі 409212,88грн. та нарахована пеня в розмірі 124615,18грн. за період з 30.06.2007р. по 22.11.2007р.
Згідно до ч.6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року N 1058-IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для позивача з урахуванням приписів та вимог п. 1 ст. 14, п.6 ст. 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є календарний місяць.
При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід).
Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.
Згідно до п.14 Розділ XV прикінцевих положень наведеного Закону у 2007 році гірничі підприємства зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніш як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду.
У п.2 ст.106 Закону України №1058-IV встановлено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до п.5 ст.106 цього Закону за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій (ч. 2. ст.106 Закону N 1058-IV).
За приписами п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Позиція відповідача ґрунтується виключно на ч. 5 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. Однак, другим реченням цієї норми встановлено, що у разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Тобто, за приписами наведеної норми при сплаті поточних сум страхових внесків передбачено саме послідовне погашення недоїмки, пені та фінансових санкцій, без порядку календарної черговості їх виникнення, як зазначено у першому реченні при сплаті суми недоїмки.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо безпідставного застосування відповідачем норми ч. 5 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Водночас, колегія суддів зазначає, що висновком судово-економічної експертизи № 2528/24 від 19.08.08р., призначеній по цій справі, встановлено, що за період з 30.08.06р. по 30.06.07р. при наявності недоїмки по страхових внесках сплачені позивачем поточні платежі значаться зарахованими відповідачем у рахунок сплати пені та штрафних санкцій, що не відповідає п.5 ст.106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058- IV від 09.07.2003р. А саме, по страхових внесках: - (31,8%, 33,2%) на слідуючи дати: 27.02.2007р., 20.03.2007р., 02.04.2007р., 04.04.2007р., 19.04.2007р., 27.04.2007р., 28.04.2007р., 18.06.2007р.; - (1-5%) на слідуючи дати: 20.03.2007р., 02.04.2007р., 04.04.2007р., 19.04.2007р., 27.04.2007р., 28.04.2007р., 17.05.2007р., 18.05.2007р., 18.06.2007р.
В результаті проведеного дослідження експертом встановлено, що первинними документами бухгалтерського обліку розмір штрафу та пені, застосованих спірним рішенням застосованої спірним рішенням № 708 від 07.12.2007р., підтверджується частково, а саме:
- не підтверджується документально застосування штрафної санкції у розмірі 20% на загальну суму 409212,88грн., в т.ч.: 33,2% - 390342,06грн., 0,5-2% - 18870,82грн.;
- підтверджується документально нарахування пені на загальну суму 30837,95грн., в т.ч.: по страхових внесках 33,2% - 29546,15грн., 0,5-2% - 1291,80грн.
Розбіжності даних дослідження з даними відповідача по сумі штрафної санкції 20% у бік зменшення на суму 409212,88грн., в т.ч.: 33,2% - 390342,06грн., 0,5-2% -18870,82грн., по сумі пені у бік зменшення на загальну суму 93777,23грн., в т.ч.: по страхових внесках 33,2% - 88445,21грн., 0,5-2% - 5332,02грн., виникли внаслідок не нарахування до сплати авансових внесків, та не зарахування фактичної сплати авансових внесків та внаслідок розбіжностей при формуванні дати нарахування та черговості зарахування платежів по страхових внесках (31,8%), (1-5%), а також внаслідок розбіжностей по загальній сумі сплати страхових внесків та по сумі задекларованих зобов’язань страхових внесків.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення відповідача № 708 від 07.12.07р. слід визнати недійсним в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 409212,88 грн. та пені в розмірі 93777,23 грн.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з частковим порушенням норм матеріального права.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької областіна постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2008 рокупо справі № 2-а-5411/08– задовольнити частково.
Скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2008 рокупо справі № 2-а-5411/08.
Позов Державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Іловайська»до Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької областіпро визнання недійсним рішення №708 від 07 грудня 2007рокузадовольнити частково.
Визнати недійсним рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області№708 від 07 грудня 2007рокув частині застосування штрафних санкцій в розмірі 409212,88 грн. та пені в розмірі 93777,23 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Присудити з Державного бюджету Українина користь Державного підприємства “Торезантрацит” витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,21 грн.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 24 грудня 2008 року. Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 26 грудня 2008 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Гаврищук Т.Г.
Судді: Сухарьок М.Г.
Білак С.В.