Справа № 2-а-2284/11

У Х В А Л А

14 лютого 2014 року смт. Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області в складі :

головуючого судді Седун Ф. В.

при секретарі Довгаленко О. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Брусилів Житомирської області заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 20 вересня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Брусилівської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та стягнення щомісячної виплати на дитину шкільного віку в розмірах передбачених п. 6 статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

В С Т А Н О В И В:

04 лютого 2014 року до Брусилівського районного суду Житомирської області надійшла заява ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 20 вересня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Брусилівської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та стягнення щомісячної виплати на дитину шкільного віку в розмірах передбачених п.6 статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», посилаючись на те , що вказаним рішенням задоволено її позов до Управління праці та соціального захисту населення Брусилівської райдержадміністрації , визнано дії відповідача протиправними та зобов»язано відповідача провести перерахунок та виплату їй щомісячної виплати на дитину шкільного віку в розмірах передбачених п. 6 статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», 50% мінімальної заробітної плати, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Держвний бюджет України на 2011 рік» на час проведення виплати, за період з 01 березня 2011 року по 31 липня 2011 року з урахуванням фактично випплачених сум.. 01.11.2011 року вона отримала виконавчий лист № 2-а-2284/11 та звернула його до виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області. Державний виконавець постановою від 29.03.2013 року повернув їй вищевказаний виконавчий лист, мотивуючи тим , що згідно листа боржника УПСЗН Брусилівської райдержадміністрації № 700 від 05.03.2013 року їй проведено перерахунок щорічної допомоги на дитину шкільного віку відповідно до рішення, як частково виконаний для подальшого виконання в частині виплати нарахованої за виконавчим документом суми відповідним органом Державної казначейської служби у порядку, визначеному Законом України « Про гарантії держави щодо виконання судових рішень . Позивачка ОСОБА_1 , посилаючись на лист Вищого адміністративного суду України № 846/12/13-13 від 13.06.2013 року, ст.263 КАС України, просить змінити спосіб та порядок виконання вказаного судового рішення на стягнення з управління праці та соціального захисту населення Брусилівської районної державної адміністрації на її користь коштів відповідно до п.6 статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.03.2011 року по 31.07.2011 року в сумі 2308,00 гривень.

Начальник управління праці та соціального захисту населення Брусилівської районної державної адміністрації Майструк А.Г. повідомив суд про можливість розгляду справи за відсутності їх представника.

Позивачка ОСОБА_1 , яка була належним чином повідомлена, в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про можливість розгляду за її відсутності.

Відповідно до ч.1 ст.41, ч.2 ст.263 КАС України суд розглянув заяву за відсутності осіб, які беруть участь у справі, і не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши заяву , вивчивши та дослідивши надані докази та інші матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Як слідує з матеріалів справи , Брусилівський районний суд Житомирської області постановою від 20 вересня 2011 року задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 , у тому числі й стосовно зобов'язання відповідача провести донарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної виплати на дитину шкільного віку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився після 26.04.1986 року від матері, яка на час настання вагітності або під час вагітності має підстави належати до категорії 2, у розмірі 50% мінімальної заробітної плати, розмір якої визначено Законом України «Про Держвний бюджет України на 2011 рік» , за період з 01 березня 2011 року по 31 липня 2011 року.

Згідно п.2 ч.4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України).

Проаналізувавши резолютивну частину постанови Брусилівського районного суду Житомирської області від 20 вересня 2011 року та наведені в постанові процесуальні норми суд приходить до висновку про те, що зобов'язання, покладені на відповідача судом, є позовними вимогами як обраним судом видом захисту порушених прав позивача, які суд задовольнив.

Суд звертає увагу на те, що "захист порушеного права у судовому рішенні" і "спосіб виконання судового рішення" не є тотожними поняттями .

За таких обставин заява ОСОБА_1 про зміну способу виконання постанови суду є за своїм змістом заявою про зміну судового рішення по суті позовних вимог і вирішення додаткової позовної вимоги про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час прийняття цієї постанови. Хоча в адміністративному судочинстві повноваження щодо зміни постанови суду в частині задоволення позовних вимог мають тільки адміністративні суди апеляційної та касаційної інстанцій (ст. 198, 223 КАС України).

Частина перша ст. 263 КАС України передбачає, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.

Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.

З матеріалів справи вбачається, що виконання постанови суду першої інстанції неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.

Отже, виконання постанови суду фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції.

На підставі вищевикладеного , керуючись ст. 263 КАС України суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 20 вересня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Брусилівської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та стягнення щомісячної виплати на дитину шкільного віку в розмірах передбачених п. 6 статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Брусилівський районний суд Житомирської області протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Седун Ф. В.