АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА іменем України
21 грудня 2006 року. м. Луцьк
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі головуючого судді Расевича СІ., суддів Подолюка В.А. та Русинчука М.М. при секретарі Царук О.В. розглянула у відкритому судовому засіданні справу за позовом закритого акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до відкритого акціонерного товариства „Волиньагрохім", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Боголюби", сільськогосподарського виробник наукового товариства з обмеженою відповідальністю „Колос" про стягнення боргу за апеляційними скаргами відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 вересня 2006 року.
Особи, які беруть участь у справі: позивач - закрите акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі З AT);
представник позивача - Дорошкевич Василь Борисович;
відповідачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Боголюби", сільськогосподарське виробничо-наукове товариство з обмеженою відповідальністю „Колос", відкрите акціонерне товариство „Волиньагрохім"; представник відповідачів - ОСОБА_4, ОСОБА_5
Колегія суддів
встановила:
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 вересня 2006 року позов задоволено.
Постановлено стягнути з відкритого акціонерного товариства „Волиньагрохім", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Боголюби", сільськогосподарського виробничо-наукового товариства з обмеженою відповідальність „Колос" солідарно в користь закритого акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" 832396,13 грн. боргу та по 288,33 грн. з кожного судових витрат.
В апеляційних скаргах відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2., покликаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просять скасувати рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог відносно них.
Справа № 22ц-1089/06 Головуючий в 1 інстанції Іщук Л.її.
Категорія - спори, що виникають із договорів позики, Доповідач Расевич СІ.
кредиту, банківського кредиту
2
Апеляційні скарги підлягають відхиленню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 27 вересня 2005 року між позивачем і відповідачем ВАТ „Волиньагрохім" укладений кредитний договірНОМЕР_1, за яким відповідач отримав кредит в сумі 700000 грн. з датою повернення 19 вересня 2006 року (а. с. 6-9).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінан сова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно статей 553 і 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Як вбачається з матеріалів справи ВАТ „Волиньагрохім" отримало від позивача кредит в сумі 700000 грн. з датою повернення 19 вересня 2006 року, проте сума кредиту позичальником не поверталася.
Крім того, станом на 10 травня 2006 року ВАТ „Волиньагрохім" має заборгованість по сплаті відсотків в сумі 80273,97 грн., чим порушило п. 3.4 укладеного кредитного договору, за яким зобов'язувалось сплачувати банку відсотки за користування кредитом в останній робочий день поточного місяця.
Отже, позичальник зобов'язаний відповідно до п. 5.3 кредитного договору сплатити за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення в сумі 4387,91 грн., а сума пені за несплачену основну суму кредиту відповідно до вимог п. 2.2 договору склала 47734,25 грн.
Таким чином, суд першої інстанції, врахувавши відсотки за користування кредитом та пеню по несплачених відсотках і несплаченій сумі кредиту правильно стягнув зазначену суму боргу.
Із договорів поруки НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, укладених 27 вересня 2005 року між ЗАТ і відповідачами ОСОБА_1., ОСОБА_3., ОСОБА_2, ТзОВ „Колос", СГ ТзОВ „Боголюби" відповідно, згідно з якими останні зобов'язались перед банком відповідати по зобов'язаннях відповідача ВАТ „Волиньагрохім" в повному обсязі, а саме за повернення кредиту, виплату відсотків за користування ним, за сплату неустойки, комісійної винагороди, а також за відшкодування збитків, завданих кредитору невиконанням або неналежним виконанням боржником умов кредитного договору. Договір поруки діє до повного виконання обов'язків боржника по кредитному договору (а.с. 10-14).
Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Отже судом першої інстанції вірно не взято до уваги посилання відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2. на припинення поруки, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, наведених у рішенні.
Рішення постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційні скарги відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити а рішення Луцького міськрайонногосуду Волинської області від 26 вересня 2006 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до судової палати у цивільних справах Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Русинчук М.М.,