Справа № 11-655/06 p. Головуючий в 1 інстанції Вілюк М.П.
Ст, 122 ч.І КК України Доповідач Матвієнко Н.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 22 грудня 2006 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Матвієнко Н.В.
суддів Силки ГЛ., Бешти Г.Б.
з участю прокурора Артиша Я.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Горохівського районного суду від 02 жовтня 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Зазначеним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, одружений, пенсіонер, не судимий, -
засуджений за ст.ст. 122 ч. 1 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75, 76 КК України засуджений ОСОБА_1 звільнений від відбування покарання, якщо він протягом 1 року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти ці органи про зміну місця роботи, проживання; періодично з'являтися для реєстрації в дані органи.
Стягнуто ОСОБА_1 в користь Горохівської центральної районної лікарні 345 грн. 02 коп.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 2 червня 2006 року близько 17-00 години, в АДРЕСА_1 у себе на городі наносячи удари металевим стержнем по руці та голові ОСОБА_2, спричинив для останнього середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження.
В поданій на вирок апеляції засуджений ОСОБА_1, не погоджуючись з вироком, вказує, що суд однобічно провів судове слідство, проігнорував встановлений в суді факт, що він обороняв свою дружину від нападу на неї потерпілого ОСОБА_2, який наносив їй удари, нічим не спростував його показання про те, що він діяв в стані необхідної оборони, безпідставно відмовив в задоволенні його клопотання про направлення справи на додаткове розслідування для вирішення питання про наявність в діях потерпілого ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ст. 296 КК України, тому що той безпідставно спричинив його дружині тілесні ушкодження. Вважає, що, захищаючи свою дружину від протиправних дій потерпілого, він не перевищив меж необхідної оборони, тому не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності. Просить вирок скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.
В запереченні на апеляцію засудженого помічник прокурора, який приймав участь в розгляді справи, вважає апеляцію безпідставною і просить її залишити без задоволення.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким і в якому обсязі він оскаржений, доповів суть апеляції, прокурора, який не підтримав апеляцію засудженого і просив вирок залишити без змін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів судової палати приходить до висновку, що апеляція підлягає до задоволення частково.
Відповідено до вимог ст. 334 КПК України та п.п. 15-18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.06.1990 р. № 5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановления вироку» -обвинувальний вирок повинен містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з обов'язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини та мотивів вчинення злочину.
Всупереч даним вимогам, кваліфікуючи дії ОСОБА_1 за ч.І ст. 122 КК України, суд фактично не сформулював обвинувачення, визнане ним доведеним, не розкрив об'єктивну і суб'єктивну сторону злочину, не вказав мотивів вчинення злочину та направленості умислу винного.
Відповідно до вимог ст.ст.22, 323 КПК України, суд забов'язаний вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, вивчити, як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, пом'яшують та обтяжують відповідальність. Вирок суду повинен бути законним і обгрунтованим на всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи.
Всупереч даним вимогам закону суд не перевірив і не спростував твердження ОСОБА_1 про те, що він захищав свою дружину від протиправних дій потерпілого ОСОБА_2, тобто діяв в стані необхідної оборони. Крім того, суд обмежився переліченням доказів, не давши їм відповідної оцінки, не з'ясував, при яких обставинах були заподіяні потерпілому тілесні ушкодження і на що був направлений умисел засудженого, що має значення для правильної вирішення справи.
Крім того, суд допустив порушення вимог ст. 281 КПК України при вирішення клопотання про направлення справи на додаткове розслідування, згідно якої дане питання вирішується мотивованою постановою судді, яка виноситься в нарадчій кімнаті, а не протокольно, як це зробив суд.
Однобічність і неповнота судового слідства істотно вплинула на законність і обґрунтованість постановленого судом вироку, тому останній підлягає до скасування, а справа - направленню на новий судовий розгляд.
В ході нового судового розгляду суду першої інстанції необхідно всебічно і повно дослідити всі обставини, в тому числі, шляхом ретельного допиту підсудного, потерпілого та свідків, належно перевірити твердження ОСОБА_1 про заподіяння ним ушкоджень під час захисту ним дружини від неправомірних дій потерпілого, перевірити інші доводи, викладені в апеляції, та в залежності від встановленого, прийняти рішення, яке б відповідало вимогам закону.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Горохівського районного суду від 02 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.
Головуючий: Н.В.Матвієнко