Справа № 11-664/06 ст. 121 ч.І КК України
Головуючий у 1 інстанції ДенисюкР.С
Доповідач Силка Г.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2006 р.
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Силки Г.І.
суддів Олексюка Я.М., Оксентюка В.Н.
з участю прокурора Артиша Я.Д.
захисника ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_1
потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_2 на вирок Ковельського міськрайонного суду від 13 жовтня 2006 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, відповідно до ст. 89 КК України, не судимого,
засудженого за ч.І ст.122 КК України на 3 /три/ роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України постановлено звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3 /трьохрічного/ іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме - не виїжджатиме за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомлятиме ці органи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтиметься для реєстрації в ці органи.
Запобіжний захід засудженому залишено - підписку про невиїзд, до вступу вироку в законну силу.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 17500 /сімнадцять тисяч п'ятсот/ грн. та 500 /п'ятсот/ гривень витрат на надання правової допомоги, на користь ОСОБА_3 /вісім тисяч чотириста сорок/ грн. 53 коп. матеріальних збитків, на користь Луцької міської клінічної лікарні 2146 /дві тисячі сто сорок шість/ грн.,
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що він 4 листопада 2005 року о першій годині в м. Ковелі по вул. Шевченка, поряд з приміщенням кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" вчинив бійку з ОСОБА_2, під час якої відкусив останньому частину носа, заподіявши потерпілому умисні середньої тяжкості тілесні ушкодження.
В апеляції на вирок суду потерпілий ОСОБА_2, що наведені мотиви судом у вироку не відповідають фактичним обставинам справи в результаті чого суд безпідставно перекваліфікував дії ОСОБА_1 з ч.І ст.121 КК України на ч.І ст. 122 КК України.
Крім того суд послався на такі пом'якшуючі обставини, які у справі відсутні.
Просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким і в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляції, пояснення потерпілого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію і просив її задовольнити, засудженого ОСОБА_1 і його захисника ОСОБА_4 про залишення вироку без зміни, міркування прокурора, який погоджується з апеляцією потерпілого, просить її задовольнити скасувавши вирок суду першої інстанції, колегія суддів перевіривши матеріали справи приходить до висновку, що апеляція підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи суд першої інстанції перекваліфіковуючи дії ОСОБА_1 із ч.І ст. 121 КК України на ч.І ст. 122 КК України і визнаючи винним останнього у заподіянні потерпілому умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження виходив із того, що шляхом пластичних операцій можна відновити анатомічну будову носа та його функцію порушену в результаті ушкодження. А також з того, що ділянка пошкодженого носа не має ознак потворності чи огидності тому немає підстав для кваліфікації, як непоправиме знівечення обличчя.
Проте, цей висновок суду є недостатньо обгрунтований у вироку та суперечить п. 2.1.8 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. № 6 і висновку судово-медичної експертизи, який є в матеріалах справи та відповідно до якого ампутація кінчика і крила носа відноситься до непоправних тілесних ушкоджень /а.с. 30/.
Недостатньо обгрунтовано судом у вироку також щодо знівечення чи не знівечення обличчя потерпілого, зазначивши лише, що ділянка пошкодженого носа ОСОБА_2 немає ознак потворності чи огидності.
Хоча сам потерпілий в судовому засіданні зазначає, що його обличчя є знівеченим в результаті дій підсудного і втратило естетичний вигляд.
Про те, що на даний час естетичний вигляд потерпілого змінити неможливо, зазначив в суді експерт Михалюк B.C. /а.с. 184/.
Не навів суд у вироку достатніх доказів того, що ОСОБА_1 вчинив злочин не знаходячись в стані алкогольного сп'яніння.
Однак, як вбачається з пояснень самого ОСОБА_1, що приїхавши в бар "ІНФОРМАЦІЯ_2" і сівши за стіл він разом із ОСОБА_5. і ОСОБА_6 стали пити спиртне /а.с. 15/.
Про те, що ОСОБА_1 під час вчинення злочину знаходився в стані алкогольного сп'яніння ствердив у суді потерпілий ОСОБА_2
Відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання особі, яка вчинила злочин враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Покарання має бути необхідне і достатнє для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
Звільняючи засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, суд послався на пом'якшуючі обставини, які матеріалами справи не підтверджуються, а саме часткове визнання засудженим своєї винуватості та перебування на його утриманні неповнолітньої дитини співмешканки.
Як видно з протоколу судового засідання і показань ОСОБА_1, останній винним себе в інкримінованому йому злочині, не визнав. Пояснив, що відкусив частину носа потерпілому, коли хтось його тягнув розбороняючи бійку.
Відсутні будь-які докази в матеріалах справи про те, що ОСОБА_1 утримує неповнолітню дитину.
Відсутня в матеріалах справи і характеристика за місцем проживання ОСОБА_1. на яку послався суд враховуючи його особу. Оскільки, як видно з матеріалів справи ОСОБА_1 з 2005 року ніде не зареєстрований, і є довідка дільничного інспектора про ненадходження скарг на засудженого /а.с. 94, 95/, що не можна вважати характеристикою за місцем проживання.
Не наведено також у вироку, яку поведінку потерпілого суд враховує при призначенні покарання ОСОБА_1
Враховуючи вищенаведене та відповідно до вимог ст.ст. 367, 369 КПК України, так як судом неповно досліджено та з'ясовано обставини по справі, які мають істотне значення для правильного її вирішення, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, тому колегія суддів вважає, що при таких обставинах вирок підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд.
При розгляді справи слід усунути зазначені порушення норм матеріального і процесуального права, належним чином з'ясувати всі обставини по справі, перевірити доводи апелянта і в залежності від встановленого постановити вирок відповідно до вимог ст.ст. 323, 334 КПК України та призначити покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України, яке б відповідало ступеню тяжкості вчиненого злочину і даних про його особу, так як обране покарання є надто м'яким.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Волинської області, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію потерпілого ОСОБА_2 задовольнити.
Вирок Ковельського міськрайонного суду від 13 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.
Головуючий Силка Г.І.