Справа № 22а-221/06 Головуючий - Денисюк Р.С.
Категорія : 14 Доповідач - Александрова М.А.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року грудня 21 дня місто Луцьк
Колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі :
головуючого - судді Александрової М.А.,
суддів Свистун О.В.., Шевчук Л.Я.
при секретарі Гордійчук І.В. розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції, до Державної податкової адміністрації України про визнання дій протиправними і зобов"язання вчинити певні дії за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на постанову Ковельського міськрайонного суду від 14 червня 2006 року.
Особи, які беруть участь у справі: позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - Ковельська міжрайонна державна податкова інспекція, Державна податкова адміністрація України,
представники відповідачів - Виш Анжела Анатоліївна, Мельничук Максим Володимирович.
Колегія суддів
встановила:
ОСОБА_1 20 квітня 2006 року звернулася з адміністративним позовом до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання дій неправомірними і зобов"язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовувала такими обставинами.
Згідно з ч.2 ст.1 Закону України „Про Державний реєстр фізичних осіб -платників податків та інших обов"язкових платежів" для осіб, які через свої релігійні та інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов"язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Відповідно до наданого їй Законом права вона в березні 2006 року звернулася в податкову інспекцію з заявою про відмову через свої релігійні переконання від присвоєного їй ідентифікаційного номера, про виключення з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів ідентифікаційного номера та всієї інформації про її особу із збереженням за нею раніше встановлених форм обліку платників податків та інших обов"язкових платежів та проставлення відмітки в паспорті про наявність у неї права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Проте, відповідач 21 березня відмовив їй у задоволенні законних вимог з посиланням на Порядок унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, яким визначена процедура внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера до паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера і офіційно повідомила про це орган державної податкової служби.
Позивач вважає дії відповідача протиправними, оскільки зазначений Порядок унесення відмітки до паспорта не відповідає Конституції України, Закону України „Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов"язкових платежів", іншим законам. Тому просила зобов"язати Ковельську міжрайонну державну податкову інспекцію виключити з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб -платників податків та інших обов"язкових платежів присвоєний їй ідентифікаційний номер та всю інформацію про її особу, здійснювати її облік як платника податків та інших обов"язкових платежів за раніше встановленими формами обліку по прізвищу, імені, по батькові без застосування ідентифікаційного номера та проставити в її паспорті відмітку про наявність у неї права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, завіривши її підписом відповідальної особи та гербовою печаткою..
Ухвалою суду від 16 травня 2006 року до участі в справі як другого відповідача залучено Державну податкову адміністрацію України.
Постановою Ковельського міськрайонного суду від 14 червня 2006 року в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в зв"язку з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Позивач вважає, що її вимоги грунтуються на Законі України „Про Державний реєстр фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів", а вимога відповідача про подання заяви відповідно до Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів протиправна, оскільки зазначений порядок не відповідає Конституції України, Закону України „Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів".
Представники відповідачів Виш А.А.і Мельничук М.В. апеляційну скаргу заперечують з тих підстав, що позивачем не дотриманий порядок подання податковому органу заяви про відмову від ідентифікаційного номера, визначений Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, а тому дії відповідача щодо відмови у виключенні з Державного реєстру ідентифікаційного номера та всієї інформації про особу позивача із збереженням за нею раніше встановлених форм обліку платників податків та інших обов'язкових платежів і про проставлення відмітки в паспорті позивача про наявність у неї права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера є правомірними.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач необгрунтовано відмовляється від дотримання порядку подання заяви про відмову від ідентифікаційного номера, визначеного Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів і цим позбавляє себе можливості реалізувати своє право на альтернативну форму обліку при сплаті податків та інших обов'язкових платежів. Відповідачами права позивача не порушені.
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України „Про Державний реєстр фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів" для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Згідно ч.2 ст.5 зазначеного Закону до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.
Отже, вимоги позивача про прийняття її відмови від присвоєного їй ідентифікаційного номера, про виключення ідентифікаційного номера і всієї інформації про особу позивача з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів і збереження за нею раніше встановлених форм обліку платників податків та інших обов'язкових платежів, про проставлення відмітки в паспорті про наявність у неї права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера законні.
З матеріалів справи , з пояснень позивача, представників відповідачів вбачається, що Ковельська міжрайонна державна податкова інспекція відмовила позивачу у виключенні з Державного реєстру ідентифікаційного номера та всієї інформації про особу позивача і обліку іі як платника податків та інших обов'язкових платежів за раніше встановленими формами обліку та у проставленні в паспорті позивача відмітки про наявність у неї права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Судом першої інстанції зроблено висновок про правомірність дій відповідача, оскільки суд вважав, що Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів визначений і порядок відмови від ідентифікаційного номера, і порядок виключення ідентифікаційного номера та всієї інформації про особу з Державного реєстру та обліку особи як платника податків та інших обов'язкових платежів за раніше встановленими формами обліку, і порядок проставлення відмітки в паспорті про наявність у особи права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера. Суд вважав, що цей Порядок є обов'язковим до виконання, оскільки в ньму зазначено, що він розроблений згідно із Законом України „Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" та Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року „Про затвердження положень про паспорт громадянина України та свідоцтво про народження".
Проте, з такими висновками суду погодитися не можна, так як вони не грунтуються на вимогах закону.
Так, з Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2004 року №602/1226 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2004 року за №1345/9944, вбачається, що він визначає лише процедуру внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера до паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від ідентифікаційного номера та офіційно повідомила про це орган державної податкової служби. Щодо виключення з
Державного реєстру ідентифікаційного номера та інформації про особу, то Порядок таких положень не містить. До того ж з Державного реєстру не виключені ідентифікаційні номери та інформація про особу тих громадян, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від ідентифікаційних номерів і відмітки в паспортах яких про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера зроблені податковими інспекціями на підставі судових рішень до затвердження Порядку.
Вимога органу державної податкової служби щодо подання позивачем заяви форми №В2, передбаченої п.1.5 зазначеного Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина і Додатком 2 до нього, є протиправною. У заяві форми № В2 передбачено, що особа , яка відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера, просить податкову інспекцію внести відповідні зміни до Державного реєстру фізичних осіб.
Згідно ж ч.2 ст.5 Закону „Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов"язкових платежів" до Державного реєстру взагалі не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи. Отже, якщо особі присвоєний ідентифікаційний номер і внесена інформація про особу до Державного реєстру, а особа відмовляється від присвоєного їй ідентифікаційного номера, то і ідентифікаційний номер, і вся інформація про особу мають бути виключені з Державного реєстру, а за особою мають зберігатися раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов"язкових платежів. Таким чином, Порядок унесення відмітки до паспорта суперечить Закону.
Крім того, до заяви форми №В2, встановленої Порядком, громадянин має надати податковій інспекції додаток з інформацією про персональні дані, який нараховує 40 пунктів /п.1.5 Порядку/. У термін до 30 календарних днів з дня прийняття заяви орган державної податкової служби надає заявникові довідку форми №ВЗ термін дії якої 30 календарних днів /п.3.4 Порядку/, з якою особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, має звернутися до органу внутрішніх справ, який і буде вирішувати питання про внесення відмітки в паспорт /розділи 4 і 5 Порядку/. Даний Порядок суперечить ч.2 ст.1 Закону, яка передбачає, що особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, лише офіційно повідомляє про це відповідні державні органи і за нею зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов"язкових платежів і робиться в її паспорті відмітка про наявність у неї права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Відповідно до ст.9 КАС Украіни суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов"язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов"язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що Порядок унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів суперечить Закону України „Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов"язкових платежів", а тому даний адміністративний позов слід вирішувати на підставі зазначеного Закону, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, позов ОСОБА_1 підставний.
Відповідно до ст.5 Закону реєстрація фізичних осіб - платників податків та інших обов"язкових платежів проводиться державними податковими інспекціями. Підприємства, установи, організації, фізичні особи - суб"єкти підприємницької діяльності, виконавчі комітети місцевих рад, інші органи, уповноважені проводити державну реєстрацію фізичних осіб - суб"єктів підприємницької діяльності, зобов"язані подавати до державних податкових інспекцій відомості про фізичних осіб - прізвище, ім"я та по батькові; дата народження; місце народження; місце проживання; місце основної роботи; види сплачуваних податків та інших обов"язкових платежів для присвоєння ідентифікаційного номера фізичній особі. На підставі цих відомостей ДПА України надає фізичній особі - платнику податків та інших обов"язкових платежів ідентифікаційний номер і надсилає до державної податкової інспекції картку з ідентифікаційним номером. Зміни та уточнення щодо даних, занесених до Державного реєстру під час реєстрації, вносяться державними податковими інспекціями.
Отже, саме на відповідача - Ковельську міжрайонну державну податкову інспекцію слід покласти обов"язок по виключенню з Державного реєстру ідентифікаційного номера та всієї інформації про особу позивача, по збереженню за позивачем раніше встановлених форм обліку платників податків та інших обов"язкових платежів, по внесенню в паспорт позивача відмітки про наявність у неї права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера. В позові до Державної податкової адміністрації України слід відмовити.
За таких обставин, в зв"язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи постанова суду відповідно до ст.202 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.202, 205, 207, 160, 167 КАС України, на підставі Закону України „Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів", колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Ковельського міськрайонного суду від 14 червня 2006 року в даній справі скасувати і прийняти нову постанову.
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції щодо відмови у виключенні з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов"язкових платежів ідентифікаційного номера та всієї інформації про особу ОСОБА_1 із збереженням за нею раніше встановлених форм обліку платників податків та інших обов'язкових платежів і щодо відмови у проставленні в паспорті ОСОБА_1 відмітки про наявність у неї права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Зобов'язати Ковельську міжрайонну державну податкову інспекцію виключити з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів ідентифікаційний номер та всю інформацію про особу ОСОБА_1 із збереженням за нею раніше встановлених форм обліку платників податків та інших обов'язкових платежів і проставити відмітку в паспорті ОСОБА_1 про наявність у неї права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
В позові до Державної податкової адміністрації України відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі - з 26 грудня 2006 року.
Головуючий M.A. Александрова