Судове рішення #36161327

Єдиний унікальний номер 217/1526/13-ц Номер провадження 22-ц/775/2421/2014



Головуючий у 1 інстанції Соболєва І.П.

Категорія: 41 Доповідач Іванова А.П.



Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


25 березня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого ЛІСОВОГО О.О.,

Суддів: КІЯНОВОЇ С.В., ІВАНОВОЇ А.П.,

При секретарі Ганжела М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Авдіївського міського суду Донецької області від 19 грудня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Авдіївської міської ради, про визнання членом сім'ї наймача та зміну договору найму, -


В С Т А Н О В И В:


Рішенням Авдіївського міського суду Донецької області від 19 грудня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до виконавчого комітету Авдіївської міської ради про визнання членом сім'ї наймача та зміну договору найму відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що на час розгляду справи позивач вже не мешкає за адресою АДРЕСА_1. Крім того, цей будинок зруйнований та визнаний рішенням Авдіївського міського суду від 05 жовтня 2010 року знищеним майном. Таким чином, він, дитина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також дитина дружини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 позбавлені права мешкати за адресою АДРЕСА_2 на законних підставах.

Позивач, звернувшись з позовом до виконавчого комітету Авдіївської міської ради зазначив, що 21 лютого 2009 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_4. Після чого став мешкати з нею за адресою: АДРЕСА_2. 16 грудня 2010 року рішенням Авдіївського виконавчого комітету було вирішено надати його дружині додатково житлову площу 12,0 кв.м. в сімейному гуртожитку, а саме кімнату 58 к наявній у неї на склад сім'ї 3 чоловік (вона, донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, донька - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1) та рахувати житлову площу 24кв.м. ІНФОРМАЦІЯ_3 року дружина позивача померла, а позивач позбавлений можливості зареєструватись за цією адресою. Крім того, за час життя, дружина не встигла оформити належним чином свої права на кімнату 58 в зв'язку з хворобою. Тому просив визнати його членом сім'ї ОСОБА_4, яка була наймачем кімнати у сімейному гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2, визнати за ним право користування жилими кімнатами АДРЕСА_2 у вказаному сімейному гуртожитку.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача Колесник С.С. в судовому засіданні апеляційну скаргу просив відхилити, рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п.2 постанови „Про судове рішення у цивільній справі" №14 від 18 грудня 2009 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст.2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст.8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставинах, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що правові норми статей 64 та 106 ЖК України, на які посилається позивач, не розповсюджуються на відносини, пов'язані з користуванням житловим приміщенням у гуртожитку. Разом з цим, правові норми, які регулюють питання користування гуртожитком, не надають можливості визнати позивачем членом сім'ї наймача житла у гуртожитку та змінити такий договір найму. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що позивач як законний представник дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у разі порушення прав дитини, не позбавлений можливості оскаржити рішення виконкому від 04.09.2013року, яким скасовано надання додаткової житлової площі на сім'ю з 3 осіб, до складу якої входить дитина позивача.

Зазначене судове рішення не відповідає вимогам законності і обґрунтованості, в зв'язку із чим підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 (а.с. 5), після одруження - ОСОБА_1.

Ордером виконкому Авдіївської міської ради від 09.07.2007р. №3 надано ОСОБА_4 право зайняття з родиною з двох чоловік жилої площі в гуртожитку по АДРЕСА_2, розміром 12,0кв.м. (а.с. 29).

Рішенням виконавчого комітету Авдіївської міської ради від 16.12.2010 року № 396 надано ОСОБА_4 додаткову жилплощу 12,0 кв.м. в сімейному гуртожитку по АДРЕСА_2 до тієї, що у неї мається, на склад родини 3 чоловіки (ОСОБА_4, донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, донька - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1), вважати житлову площу 24,0кв.м. Підставою для прийняття цього рішення стало клопотання Авдіївської ЦМБ про поліпшення житлових умов інваліду 2 групи ОСОБА_4 (а.с.7).

ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_4 померла.

Рішенням виконавчого комітету Авдіївської міської ради від 04.09.2013року № 248 постановлено вважати втратившим силу рішення виконавчого комітету від 16.12.2010 № 396 «Про надання додаткової жилої площі в сімейному гуртожитку по АДРЕСА_2» ОСОБА_4 в зв'язку із її смертю (а.с.23).

Зі свідоцтв про народження вбачається, що померла ОСОБА_4 була матір'ю дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, позивач ОСОБА_1 є батьком доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 32,33).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 власного житла не має.

Відповідно до ст.127 ЖК України для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки.

Статтею 128 ЖК України передбачено, що порядок надання жилої площі в гуртожитках визначається законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. Жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу.

Відповідно до вимог ст. 129 ЖК України на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Таким чином, оскільки померла ОСОБА_4 проживала у кімнаті АДРЕСА_2 на підставі ордеру, позивач ОСОБА_1, який відповідно до вимог ст.64 ЖК України, як чоловік померлої, є членом сім'ї ОСОБА_4, має право на користування кімнатою АДРЕСА_2.

Статтею 64 ЖК України надано визначення поняттю членів сім'ї наймача, а тому за аналогією закону необхідно застосовувати вказане поняття до будь-яких правовідносин, що випливають з житлових спорів.

Оскільки позивач ОСОБА_1 перебував в зареєстрованому шлюбі з померлою ОСОБА_4, то вимога про визнання його членом сім'ї наймача заявлена недоцільно, оскільки статтею 64 ЖК України прямо передбачений його статус як члена сім'ї наймача.

Стосовно вимоги позивача про визнання за ним права користування кімнатою АДРЕСА_2, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що в матеріалах справи відсутні правові підстави для задоволення вказаної вимоги, оскільки рішення виконавчого комітету від 16.12.2010р. № 396 «Про надання додаткової жилої площі в сімейному гуртожитку по АДРЕСА_2» ОСОБА_4 в зв'язку із її смертю визнано таким, що втратило силу на підставі рішення виконавчого комітету Авдіївської міської ради від 04.09.2013року № 248.

Суд першої інстанції вказаних вимог закону не врахував, що привело до ухвалення рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо його обґрунтованості. Зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 309 ЦПК України є підставою для його скасування з ухваленням нового рішення.

Тому рішення суду першої інстанції на підставі ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Крім того, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -


В И Р І Ш И В:


Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.


Рішення Авдіївського міського суду Донецької області від 19 грудня 2013 року скасувати.


Позовні вимоги ОСОБА_1 до виконавчого комітету Авдіївської міської ради, про визнання членом сім'ї наймача та зміну договору найму задовольнити частково.


Визнати за ОСОБА_1 право користування жилою кімнатою АДРЕСА_2.


В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.


Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.



Головуючий:


Судді:




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація