УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2006 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого - Склярова В.М.
Суддів - Трясуна Ю.Р., Бондарева В.К.
за участю прокурора - Дядіченко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_1. на вирок Феодосійського міського суду АРК від 26.09.200бр. яким
ОСОБА_1, громадянин України,
уродженець м. Феодосії АРК, с вищою
освітою, одружений, працюючий
ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає: АДРЕСА_1, не судимий,
засуджений за ст. 286 ч. 1 КК України до одного року обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами. Згідно ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком один рік та забов"язаний повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну міста проживання та роботи. Стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. в відшкодування моральної шкоди 8000 грн. та 500 грн. за надання юридичної допомоги, а всього 8500 грн.
ВСТАНОВИЛА:
Згідно вироку ОСОБА_1. 22.04.2006р. приблизно в 14.00 год., керуючи автомобілем „Форд-Ескорт" р/н НОМЕР_1 по вул. Войкова м. Феодосії, під"їжджаючи до перехрестя з вул. Куйбишева, в порушення вимог п. п. 18.1 та 12.3 ПДРУ, проїжджаючи перехрестя з маневром лівого поворота на вул. Куйбишева, для послідуючого руху у напрямку вул. Галерейної, несвоєчасно помітив та не поступився дорогою пішоходу ОСОБА_2., не прийняв своєчасно мір до зниження швидкості та зупинки автомобіля та скоїв наїзд на пішохода, в результаті котрого потерпілій ОСОБА_2. були причинені: гемартроз лівого колінного суглоба, закритий оскольчатий перелом зовнішнього мищелка лівої більшеберцової кістки зі зміщенням відломка з зовні, розрив внутрішньо-бокової зв"язки лівого колінного суглоба, розрив зовнішнього мищелка лівого колінного суглоба - тобто тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
В суді першої інстанції засуджений ОСОБА_1 свою провину визнав частково.
Справа № 11 -2069 (2006р.) Головуючий
Категорія ст. 286 ч. 1 КК України в 1 інстанції Коваленко О.О.
Доповідач Трясун Ю.Р.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить змінити вирок в частиш задоволення позовних вимог ОСОБА_2. На його думку, суд не врахував те, що потерпіла теж винна в ДТП, бо переходила дорогу не по пішоходшму переході. Тому, відповідно до ст. 1193 ГК України розмір відшкодування зменшується, якщо буде встановлено, що груба необережність спряла виникненню або збільшенню шкоди. Апелянт вважає, що розмір заподіяної шкоди повинен бути зменшений до 4000 грн.
У судовому засіданні апеляційній інстанції, прокурор висловив думку про залишення апеляції без задоволення, а вироку без зміни.
Встановив фактичні обставини справи, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про об"єм та доведенність провини засудженого ОСОБА_1, правильно кваліфикував його дії по ст. 286 ч. 1 КК України як порушення правил безпеки дорожнього ружу керуючи транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження, призначив засудженому законне та обгрунтоване покарання.
Висновки суду підтверджені сукупністю наведених у вироку доказів та не оспорюються в апеляції.
Перевіривши доводи апеляції та матеріали справи, колегія приходить до висновку про те, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
Доводи засудженого ОСОБА_1 про зменшення розміру моральної шкоди є безпідставними.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, керуючи автомобілем „Форд-Ескорт", порушив п. п. 18.1, 12.3 ПДРУ і порушення цих пунктів правил знаходяться в причинному зв"язку з наступившими наслідками.
Під час судового слідства не встановлено, що в діях потерпілої ОСОБА_2
була груба необережність.
З'ясовуючи всі обставини справи, судом допитаний експерт ОСОБА_3, який пояснив, що наїзд на пішохода був в зоні дії дорожнього знака „Пішохідний перехід".
Апелянт вказує на те, що стягуючи з нього суму моральної шкоди, суд не врахував, що в нього на утриманні неповнолітня дитина, що його середньомісячна зарплатня становить 600 грн.
Суд не може зменшити розмір заподіяної шкоди з цих підстав, тому що вона заподіяна злочином.
Відповідно до ст. 1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від ії матеріального становища, крім випадків, коли шкоди заподіяно вчиненням злочину.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що розмір стягнутої моральної шкоди відповідає моральним стражданням потерпілої ОСОБА_2, тому підстав для його зменшення не має.
Керуючись ст ст. 365-366 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА-
Апеляцію засудженого ОСОБА_1. залишити без задоволення.
Вирок Феодосійського міського суду АРК від 26 вересня 2006р. відносно до ОСОБА_1 залишити без зміни.