КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7053/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Добриднюк Н.О. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

03 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого Карпушової О.В., суддів Бистрик Г.М., Оксененка О.М., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області на постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 27 вересня 2011 р. у справі № 2а-7053/11 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області про зобов"язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 14 вересня 2011 року звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області про визнання недійсними дій та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу, починаючи з 31 грудня 2010 року.

Постановою Лисянського районного суду Черкаської області від 27 вересня 2011 року позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області про зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано неправомірною відмову відповідача щодо перерахунку пенсії та зобов'язано відповідача здійснити позивачеві перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 % від мінімальної пенсії за віком, з урахуванням її змін, розмір якої встановлено ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 14 березня 2011 року по 22 липня 2011 року з урахуванням раніше виплачених коштів.

Відповідач не погодився з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.

Частиною 8 ст. 183-2 КАС України передбачено, що апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Відповідно до статті 1 Закону України від 18.11.2004 № 2195-IV «Про соціальний захист дітей війни» (далі - Закон № 2195-IV) позивач має правовий статус дитини війни.

Згідно статті 6 Закону № 2195-IV в редакції, яка діяла з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та діє з 22 травня 2008 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що відповідач як орган, якому делеговано повно важення щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинен був діяти відповідно до вимог статті 6 Закону № 2195-ІV і здійснити позивачу відповідні нарахування (за той періоду часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але на порушення зазначеної статті таких нарахувань не проводив, чим і допустив протиправну бездіяльність.

Зі статті 6 Закону № 2195-ІV випливає, що під час визначення розміру підвищення пенсії за основу її нарахування береться розмір мінімальної пенсії за віком. За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV) і встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене правильними є висновки суду першої інстанції щодо невзяття до уваги положень частини третьої статті 28 Закону № 1058-ІV, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на підвищення пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 6 Закону № 2195-ІV.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни місцевий суд обґрунтовано до уваги не взяв, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається. Проблеми надання бюджетних коштів Управлінню для вико нання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядаються.

Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів ПФУ, оскільки суд не ухвалював рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 15 вересня 2009 року.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла до висновку, що спірні правовідносини вирішені правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ч. 10 ст.1832, ст.195, ст. 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст.212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області на постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 27 вересня 2011 р. у справі № 2а-7053/11 - залишити без задоволення.

Постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 27 вересня 2011 р. у справі № 2а-7053/11 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області про зобов"язання вчинити дії - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В.Карпушова

Судді Г.М.Бистрик

О.М.Оксененко

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.