ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/16246/13-ц

провадження № 2/753/619/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2014 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді:Басалаєвої А.В.

при секретарі:Невкритому В.Ю.

за участю представника позивача:ОСОБА_4

представника відповідача: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом Комунального підприємства "Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва" до ОСОБА_6 про відшкодування збитків

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва" звернулось з позовом до ОСОБА_6 про відшкодування збитків. Вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в період з 17 березня 2008 року по 26 грудня 2012 року займала посаду головного бухгалтера Комунального підприємства "Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва". В результаті планової ревізії Державної фінансової інспекції в м.Києві фінансово-господарської діяльності позивача виявлено ряд порушень з вини відповідача. Просить стягнути з відповідача 10 269,94 грн. матеріального збитку, 229,40 судового збору.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити. Представник відповідача заперечував проти задоволення позову. Вказав на відсутність вини відповідача.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача з огляду на наступне.

Наказом від 17 березня 2008 року № 5 ОСОБА_6 прийнято на посаду головного бухгалтера. 26 грудня 2012 року № 204-к відповідача звільнено з посади головного бухгалтера за угодою сторін.

Відповідно до наказу від 25 січня 2010 № 06/01/10 про виплату одноразового винагородження за підсумками роботи за 2009 рік директор ОСОБА_7 наказав головному бухгалтеру зробити нарахування та виплату одноразового винагородження відповідно до вимог, передбачених в додатку № 8. Контроль за виконанням наказу покладено на головного бухгалтера ОСОБА_6 (а.с.9).

Державною фінансовою інспекцією в м.Києві було проведено перевірку фінансово-господарської діяльності позивача за період з 1 вересня 2009 року по завершальний звітний період 2013 року. Актом від 2 липня 2013 року № 11-30/1491 (а.с.54) встановлено, що відповідно до наказу директора від 25 січня 2010 року № 06/01/10 (а.с.9) про виплату одноразового винагородження за підсумками роботи за 2009 рік окремим працівникам було виплачено премію. Згідно з положенням про порядок та умови виплат працівниками підприємства одноразового винагородження за підсумками роботи за рік (додаток 8 до колективного договору) конкретний розмір винагороди кожного працівника від загальної розрахункової по підприємству суми винагороди визначається пропорційно сумі його річного заробітку в загальній сумі річного заробітку всіх працівників підприємства.

Відповідно до кошторису витрачання фонду матеріального заохочення одноразове заохочення за підсумками роботи за рік складає 66800,00 грн. (додаток 17 до колективного договору).

В порушення пункту 10 Положення про порядок та умови виплати працівниками підприємства одноразового винагородження за підсумками роботи за рік, що є додатком № 8 до колективного договору директору підприємства ОСОБА_7 та заступнику директора з економічних питань ОСОБА_8 виплачено премію у завищених розмірах в сумі 3 274,96 грн. та 227,96 грн. відповідно. Іншими працівниками недоотримано премії на загальну суму 3502,66 грн.

Таким чином виявлено незаконне нарахування та виплата премії, що призвело до зайвих витрат підприємства на 3 502,92 грн., зайво перерахованих коштів до державних цільових фондів на суму 1317,09 грн. та недоотримано працівниками на суму 3 502,66 грн.

Відповідальною особою за вказане порушення була колишній головний бухгалтер ОСОБА_6

Наказом від 23 березня 2012 року № 47 в.о.директора ОСОБА_9 наказав бухгалтерії зробити нарахування лікарняних ОСОБА_10 (листок непрацездатності № 636908 від 12.03.2012р.) та за перші п'ять днів виплатити за рахунок підприємства разом із заробітною платою, а решту за рахунок фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (а.с.102, 25, 26). З вказаним наказом ознайомлена головний бухгалтер ОСОБА_6, про що свідчить її підпис на наказі. Підпис головного бухгалтера ОСОБА_6 також міститься на самому лікарняному листі (а.с.26).

Ревізією правильності визначення середньої заробітної плати для нарахування лікарняних працівникам підприємства за період з 1 вересня 2009 року по 1 січня 2012 року встановлено, що в порушення пункту 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 при розрахунку лікарняних ОСОБА_10 було включено відпускні, що призвело до незаконного нарахування грошових коштів в загальній сумі 134,38 грн.

Статтею 130 Кодексу законів про працю в Україні працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Статтею 134 Кодексу законів про працю в Україні відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Між ОСОБА_6 та позивачем було укладено договір про індивідуальну матеріальну відповідальність (а.с.143).

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації. Зокрема введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером (стаття 8 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон).

Частиною сьомою статті 8 Закону головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій тощо.

Дані повноваження головного бухгалтера відображені також в посадовій інструкції головного бухгалтера (а.с.11-13).

За змістом частини восьмої статті 9 Закону визначено, що відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Четвертий розділ зворотного боку лікарняного листка «Довідка про заробітну плату» заповнюється бухгалтером. У цьому розділі вказується місячний оклад застрахованої особи або денну тарифну ставку; місяці розрахункового періоду, за який обчислюється середня заробітна плата для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності (допомоги по вагітності та пологах); кількість робочих днів (годин) згідно з графіком роботи застрахованої особи в цих місяцях, а в разі призначення допомоги по вагітності та пологах - кількість календарних днів у цих місяцях (без урахування календарних днів, не відпрацьованих із поважних причин - через тимчасову непрацездатність, відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (шестирічного віку - за медичним висновком); суму фактичної заробітної плати, з якої нараховувалися страхові внески в місяцях розрахункового періоду; середньоденну (середньогодинну) заробітну плату, обчислену згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266, на підставі якої визначається загальна сума допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Використовуючи наведені дані, бухгалтер заповнює відповідні графи розділу «Належить до виплати». Усі розрахунки засвідчує своїм підписом головний (старший) бухгалтер.

Головний бухгалтер ОСОБА_6 засвідчила своїм підписом усі розрахунки у листі непрацездатності ОСОБА_10

Таким чином диспозиція статті 130 Кодексу законів про працю в Україні характеризує юридичний склад, сукупність яких дає власникові право притягти працівника до матеріальної відповідальності. Таких юридичних фактів чотири: порушення працівником трудових обов'язків, наявність прямої дійсної шкоди, причинний зв'язок між порушенням і шкодою та вина працівника.

Частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 обіймаючи посаду головного бухгалтера Комунального підприємства "Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва" порушила свої трудові обов'язки, допустивши відображення недостовірної бухгалтерської операції з нарахування одноразового грошового винагородження та нарахування и оплату лікарняних ОСОБА_10, наслідком чого стало нанесення шкоди юридичній особі в розмірі 3637,04 грн.

Разом з тим, суд не вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_6 матеріальної шкоди в розмірі 5 873,50 грн. внаслідок списання пального без підтверджуючих документів та 759,40 грн. надмірно використаних коштів Фонду соціального страхування тимчасової втрати працездатності.

Так, відповідно до Акту перевірки від 2 липня 2013 року № 11-30/1491 згідно наданих документів (а саме: наказів про списання пального, актів на списання пального, оборотно-сальдової відомості по рахунку 203 «паливо») встановити час прибуття та час вибуття, залишок пального при виїзді та при поверненні, час при виїзді та при поверненні, а також витрати пального за день, завдання водієві та загальний пробіг не надається можливим. Накази містять відомості про загальну суму списання пального на місяць у зв'язку з повним його використанням у виробничих цілях, без відповідних розрахунків (а.с.56).

Подорожні листі службового легкового автомобіля типової форми № 3, затвердженої наказом Держкомстату України від 17 лютого 1998 року № 74 «Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового легкового автомобіля та Інструкції про порядок її застосування» до ревізії не надано. Таким чином, перевіркою встановлено списання пального на суму 5 873,50 грн.

В судовому засіданні представник заперечував наявність вини ОСОБА_6 у відсутності подорожних листів. Так, відповідно до акту приймання-передачі бухгалтерської документації та звітності від 29 грудня 2012 року від ОСОБА_6 ОСОБА_11 та в присутності членів комісії ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_14, головний бухгалтер ОСОБА_6 не здавала ОСОБА_11 подорожні листі (а.с.106-111).

Втім при передачі бухгалтерської документації та звітності ОСОБА_11 головному бухгалтеру ОСОБА_15 відповідно до акту приймання-передачі від 8 січня 2013 року (а.с.119) шляхові листи було передано.

На актах списання від 29 лютого 2012 року, 30 березня 2012 року, 31 серпня 2012 року (а.с. 98-100) відсутній підпис головного бухгалтера ОСОБА_6 Натомість міститься підпис провідного бухгалтера ОСОБА_11

Статтею 60 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Частинами першою та другою статті 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема на підставі письмових доказів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (статті 58, 59 ЦПК України).

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності вини відповідача у відсутності шляхових листів.

За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 3 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до Акту № 368 від 3 червня 2013 року перевірки по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності виявлено надмірне використання коштів Фонду в розмірі 759,40 грн. (а.с.64-66).

Враховуючи, що перевіркою встановлено надмірне використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а не спричинення збитків позивачу - права позивача в цій частині не порушені.

Враховуючи викладене вище та керуючись статтями 15, 16, 1166 Цивільного кодексу України, статтями 130, 134 Кодексу законів про працю в Україні, статтями 8, 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Комунального підприємства "Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва" (ЄДРПОУ 35660296) матеріальну шкоду в розмірі 3637,04 грн. (три тисячі шістсот тридцять сім грн. 4 коп.) та судовий збір в розмірі 35,42 грн. (тридцять п'ять грн. 42 коп.)

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ А.В.БАСАЛАЄВА