Справа №22ас-501       Головуючий у 1інст.Сидоренко З.С.

Доповідач - Собіна І.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

27 грудня 2006 року                                       м. Рівне

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді  Малько О.С.

Суддів Оніпко О.В.,   Собіни І.М.

При секретарі судового засідання Томашевській І.М.

З участю сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне адміністративну справу за апеляційною скаргою начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області на постанову Дубровицького районного суду від 1 листопада 2006 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області про визнання незаконною і скасування постанови про застосування фінансових санкцій,

встановила:

Постановою Дубровицького районного суду від 1  листопада 2006 року позов задоволено.

Скасовано постанову начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області (далі управління) від 27 червня 2006 року про накладення фінансової санкції в сумі 1700 гривень на ОСОБА_1.

У поданій апеляційній скарзі начальник управління вказує на порушення судом вимог матеріального права.

Судом не було задоволено їхнє клопотання про виклик та допит 17 осіб, в якості свідків, які перебували в автомобілі позивача 22 червня 2006 року під час надання їм транспортних послуг з перевезення пасажирів.

Вважає, що в суді він довів, що на підставі наданих йому повноважень Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування, він мав право застосовувати до суб'єкта підприємницької діяльності фінансові санкції.

Просив скасувати постанову і ухвалити у справі нову постанову про відмову ОСОБА_1 в позові.

В судовому засіданні представник управління апеляційну скаргу підтримав і дав пояснення в межах її доводів.

ОСОБА_1 апеляційної скарги не визнав і просив її відхилити.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Застосовуючи до ОСОБА_1 фінансові санкції в розмірі 1700 гривень за порушення законодавства про автомобільний транспорт начальник територіального управління Головавтотрансінспекції у Рівненській області виходив з того, що ОСОБА_1 порушив п. 2 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Зазначена норма передбачає за порушення законодавства про автомобільний транспорт застосування до автомобільних перевізників санкцій за надання послуг - з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів.

З наведеної норми випливає, що правопорушник має бути автомобільним перевізником, який надавав послуги з перевезень пасажирів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має у приватній власності автомобіль марки УАЗ-452 державний номер НОМЕР_1 і 22 червня 2006 року він перевозив членів своєї сім'ї та однокласників доньки з батьками для придбання продуктів на випускний вечір із с. Сварицевичі в м. Дубровиця. Ніякої плати за це з пасажирів не брав.

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону послуги перевезення повинні надаватись замовникам за плату.

Скасовуючи постанову суд обгрунтовано виходив з недоведеності факту надання послуги з перевезення пасажирів та вантажу за плату.

Враховуючи, що справу судом вирішено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстав для скасування оскаржуваного судового рішення колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Рівненській області відхилити.

Постанову Дубровицького районного суду від 1 листопада 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Сторони мають право оскаржити ухвалу апеляційної інстанції і постанову місцевого суду до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця починаючи з дня набрання законної сили цією ухвалою, з подачею касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.