Справа  №1 la-506 2006 р.                        Головуючий у 1-й інстанції - Герасимчук М.К.

Категорія - ч. 1 ст. 122 КК України                                        Доповідач - Міщенко О.А.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2006 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючої- Міщенко О.А. Суддів - Збитковська Т.І., Сачук Т.І. З участю прокурора - Дмитрієва Ю.В. Захисника-адвоката - ОСОБА_1 Засудженого - ОСОБА_2 Потерпілого - ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Рівненського міського суду від 27 січня 2006 року.

Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Синів, Гощанського району, Рівненської області, українець, громадянин України, житель м.Рівного, АДРЕСА_1

-    засуджений за ч.1 ст. 122 КК України на один рік обмеження волі

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 2000 грн. в рахунок відшкодування моральних витрат.

ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що 26 травня 2004 року біля 10 год.30 хв. на території автовокзалу м.Рівного, перебуваючи в салоні автомобіля "Фіат Дукато" держномер НОМЕР_1 під час суперечки з ОСОБА_3 завдав останньому близько 10 ударів в різні частини тіла, спричинивши потерпілому середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження.

В поданій на вирок суду апеляції ОСОБА_2 зазначає, що вирок суду є незаконним, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, справа розглянута судом односторонньо, виключно з обвинувальним ухилом. Вважає, що в його діях відсутній склад злочину, просить вирок суду скасувати, справу провадженням закрити.

Заслухавши доповідача Міщенко О.А., захисника-адвоката ОСОБА_1, яка просить задовольнити апеляцію, засудженого ОСОБА_2, який винним себе не визнав, однак просив застосувати амністію; думку прокурора Дмитрієва Ю.В. про зміну вироку суду в зв"язку з застосуванням Закону "про амністію" , дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до часткового задоволення.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину за який його засуджено ґрунтується на сукупності зібраних у справі та досліджених в судовому засіданні достатніх і достовірних доказів.

Із показань потерпілого ОСОБА_3 вбачається, що він працював водієм мікроавтобуса "Фіат Дукато", належного ОСОБА_2. Даний автомобіль поламався і він 24 травня 2004 року повернув автомобіль власнику. 26 травня 2004 року він зустрівся із ОСОБА_2 та його братом ОСОБА_4, які висловили обурення відносно того, що він виконував рейс, який не передбачено маршрутом. Після чого підсудний наніс йому удари руками і ногами в різні частини тіла.

Сам засуджений не заперечував факт розмови з ОСОБА_3 у салоні мікроавтобуса "ФІат-Дукато" в присутнбості свого брата ОСОБА_4. В ході судового слідства ОСОБА_2 зазначав, що можливо і штовхнув ОСОБА_3, однак тілесних ушкоджень йому не наносив/а.с.144/.

За висновком судово-медичної експертизи від 24 вересня 2004 року у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді гематоми правої вушної раковини, перелому 4-го, 5-го ребер зліва по передній аксілярній лінії, які не характерні для виникнення при само падінні і відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень./а.с.69/.

Показання ОСОБА_3 послідовні, логічні та узгоджуються із матеріалами справи.

Дії ОСОБА_2, вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 122 КК України, як умисне спричинення середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Підстав для скасування вироку суду в частині кваліфікації дій засудженого ОСОБА_2. Та закриття справи провадженням колегія суддів не вбачає.

Що стосується покарання, то при його призначенні суд врахував характер ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Разом з тим, суд не врахував, що на утриманні у ОСОБА_2 знаходиться неповнолітній син, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Засуджений підпадає під дію Закону України "Про амністію" від 31.05.2005 року, проти застосування якої він не заперечує.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково. Вирок Рівненського міського суду від 27 січня 2006 року відносно ОСОБА_2 змінити.

Застосувати до ОСОБА_2 п."б" ст.1 Закону України "Про амністію" від 31 травня 2005 року та звільнити його від покарання.

В решті вирок суду залишити без зміни.