Справа № 10-126 2006 р.                               Головуючий у 1-й інстанції - Стеценко В.А.

Категорія з/захід                                             Доповідач - Пархоменко О.М.

УХВАЛА іменем України

2006 року грудня 26 дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого                Пархоменко О.М.

суддів                            Матуса В.В.

Моісеєнко Т.М.

з участю прокурора      Мурашко С.І.

та адвоката  ОСОБА_1

розглянула  у  відкритому  судовому  засіданні   в  місті   Суми   справу  за

апеляцією адвоката ОСОБА_1 на постанову Лебединського районного

суду Сумської області від 6 грудня 2006 р. відносно

ОСОБА_2, раніше не судимого,

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Установила:

Слідчий слідчого відділу Лебединського МРВ УМВС України в Сумській області звернувся до Лебединського районного суду з поданням, погодженим з прокурором Лебединського району про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, а саме, 26 листопада 2006 року близько 2 години 45 хв. на площі Інтернаціональна м.Лебедин він та невстановлені особи із застосуванням насильства викрали майно ОСОБА_3 на суму 240 грн., ОСОБА_4 - на суму 1850 грн.

Зважаючи на те, що санкція статті КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 роки, ОСОБА_2, перебуваючи на волі може перешкодити встановленню істини по справі, здійснюючи тиск на свідків, слідчий просив обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Постановою Лебединського районного суду Сумської області від 6 грудня 2006 року подання слідчого було задоволено і відносно ОСОБА_2 обраний запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

В апеляції адвокат ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2 свою вину визнав, у скоєному розкаявся, раніше не судимий, має постійне місце проживання, характеризується позитивно, працював, хворіє, у зв'язку з чим був звільнений від військової служби, його мати також має ряд захворювань. Вважає, що суд не навів відповідних мотивів, які б давали підстави вважати, що ОСОБА_2 буде перешкоджати встановленню істини по справі.

Заслухавши доповідь судді, адвоката, яка підтримала доводи апеляції, висновок прокурора про залишення постанови суду без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Із матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції, обираючи відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід, правильно дійшов до висновку про необхідність застосування до нього саме такого запобіжного заходу як взяття під варту, а не будь-якого іншого, більш м'якого заходу.

Цей висновок суду є обгрунтованим та таким, що відповідає вимогам закону.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу судом повністю дотримані вимоги ст.ст.148, 150, 155 КПК України, зокрема, врахована тяжкість злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 та за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 роки та що обвинувачений, перебуваючи на волі, може створити перешкоди об'єктивному розслідуванню справи та встановленню істини в справі.

Що стосується доводів апеляції про те, що ОСОБА_2 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, характеризується позитивно, він та його мати хворіють, колегія суддів не може прийняти до уваги як підстави для обрання іншого запобіжного заходу, оскільки при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до закону, повинні враховуватись не тільки дані про особу обвинуваченого, а й тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа та інші обставини, що характеризують цю особу в їх сукупності.

Зазначені в апеляції обставини не є перешкодою для обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.362, 366, 377, 382 КПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Постанову Лебединського районного суду Сумської області від 6 грудня 2006 року про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту залишити без зміни, а апеляцію адвоката ОСОБА_1 - без задоволення.