УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року грудня „26" дня колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Безверхого О.М. суддів - Демченка М.О. Олійника В.Б. з участю прокурора - Друченко Т.В. засудженого - ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 вирок Буринського районного суду Сумської області від ЗО жовтня 2006 року яким ;
ОСОБА_1 раніше не судимий: засуджений за ч. 1 ст.310 КК України на шість місяців арешту, за ч.З ст.309 КК України з застосуванням ст.69 КК України на два роки позбавлення волі.
за ч. 1 ст.263 КК України з застосуванням ст. 69 КК України на один рік позбавлення волі.
У відповідності до ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено покарання у вигляді двох років позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертизи в сумі 402 грн.68 коп..
Доля речових доказів вирішена в порядку вимог ст. 81 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що він в невстановлений слідством день навесні 2006 року за місцем свого проживання АДРЕСА_1 незаконно зберігав без мети збуту висушені частини конопель, вага яких складає 4042 гр. і становить особливо великий розмір.
Згідно висновку експертизи виявлені та вилучені 14 вересня 2006 року за місцем проживання ОСОБА_1 рослини, є рослини роду Коноплі і відносяться до рослин, що містять наркотичні засоби та психотропні речовини.
Крім цього ОСОБА_1 в невстановлений слідством день травня 2006 року біля смітника в с. Червона Слобода Буринського району знайшов пістолет виготовлений саморобним способом по типу однозарядного шомпольного пістолета з фітильним запаленням заряду через отвір з діаметром каналу ствола 7 мм, який являється вогнепальною зброєю придатною до стрільби, зберігав його не маючи на
Справа №11-967 /2006 р. Головуючий у першій інстанції -Стеценко B.C.
Категорія ч.З ст.309 КК України Доповідач - Демченко М.О.
це відповідного дозволу до 14 вересня 2006 року, коли він був вилучений працівниками міліції під час обшуку.
Засуджений ОСОБА_1 в апеляції ставить питання про пом'якшення призначеного судом покарання. Він вважає, що суд при призначенні покарання не врахував як пом'якшуючі його обставин те, що він раніше не судимий, має постійне місце роботи і проживання де характеризується позитивно, має на утримані батька, який є інвалідом першої групи і потребує стороннього догляду, а тому просить вирок суду змінити і призначити покарання з застосуванням ст. 75 КК України.
Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_1 який підтримав апеляцію, міркування прокурора Друченко T.B. про залишення вироку суду без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи викладені в апеляції колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню.
Висновок суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за обставин зазначених у вироку, і юридична кваліфікація його дій за ч. 1 ст.310, ч.З ст. 309, і ч.1 ст. 263 КК України, є обґрунтованим і законним і під сумнів в апеляції не ставиться.
Що стосується призначеного покарання у вигляді позбавлення волі на визначений у вироку строк то воно, на думку колегії суддів, не в повній мірі відповідає вимогам ст. 65 КК України і є явно несправедливим.
Наводячи мотиви що стосуються виду покарання суд не врахував, що воно має на меті не тільки кару, а і виправлення засудженого, а також запобіганню вчиненню нових злочинів. Крім того воно мусить бути необхідне і достатнє для її виправлення.
Встановивши те, що у засудженого відсутні обставини, що обтяжують покарання, суд в той же час не в повній мірі врахував пом'якшуючі покарання обставини а саме те, що він до кримінальної відповідальності притягується вперше, щиро розкаявся, має постійне місце проживання і займається суспільно корисною працею, де характеризується позитивно, має на утриманні батька інваліда першої групи, якому необхідна стороння допомога. Крім того суд першої інстанції залишив поза увагою виписки із протоколу загальних зборів трудового колективу і клопотання односельців засудженого, в тому числі і депутатів міської Ради, які просили не призначати покарання пов'язане з позбавленням волі. Ці обставини , на думку колегії суддів, істотно знижують ступінь тяжкості вчинених засудженим злочинів. Вищевикладені мотиви, на які послався ОСОБА_1 в апеляції дають законні підстави визнати її обґрунтованою і підлягаючу до задоволення, а вирок суду як таким, що підлягає зміні з пом'якшенням призначеного покарання з застосуванням ст. 75 КК України, із звільненням від відбуття покарання з іспитовим строком на два роки, з покладенням на нього обов'язків передбачених п. 4 ст. 76 КК України.
На основі викладеного і керуючись ст. ст. 362, 366, 372, 377 КПК України
колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити.
Вирок Буринського районного суду Сумської області від ЗО жовтня 2006 року стосовно ОСОБА_1 змінити, пом'якшити призначене йому покарання.
Вважати його засудженим за ч.1 ст.310, ч.З ст.309, ч.1 ч. ст.263, з застосуванням ст. 70 КК України на два роки позбавлення волі.
У відповідності до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком на два роки.
Згідно до п.4 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 тримання під вартою замінити на підписку про невиїзд, звільнивши його із під варти із залу суду.
В іншій частині вирок суду залишити без зміни.