Справа № 11-927 2006 р.                                Головуючий у 1-й інстанції - Конєва Л.К.

Категорія 315 ч.2                                            Доповідач - Голуб М.В.

УХВАЛА іменем України

2006 року грудня 26 дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого                Безверхого О.М.

суддів                            Голуба М.В.

Сінашенка В.Г.

з участю прокурора      Ворфоломєєвої Н.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Білопільського районного суду Сумської області від 23 жовтня 2006 p., яким

ОСОБА_1,

раніше засуджувався:

1)          13 грудня 1971 року за ч.З ст.117 КК України на вісім років позбавлення волі; 27 вересня 1978 року звільнений по відбутті покарання;

2)          4 листопада 1981 року за ч.2 ст.206, ч.1 ст. 101 КК України на шість років позбавлення волі; 4 серпня 1987 року звільнений по відбутті покарання;

3)    16 лютого 1989 року за ч.1 ст.101 КК України на 4 роки позбавлення волі; даних про звільнення немає;

4)          25 березня 1998 року за ч.З ст.142 КК України на вісім років позбавлення волі; 8 січня 2004 року звільнений по відбутті покарання;

5)          21 травня 2004 року за ч.2 ст.185, ч.1 ст.263, ст.297 КК України на два роки позбавлення волі; даних про звільнення немає,

засудженого за ст.307 ч.2 КК України на п'ять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна; за ст.315 ч.2 на п'ять років шість місяців; за ч.1 ст. 15., ч.2 ст.305 КК України на п'ять років три місяці з конфіскацією наркотичних засобів, що були предметом контрабанди та з конфіскацією всього належного йому майна.

Згідно ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів призначено покарання в виді п'яти років шість місяців позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів та з конфіскацією всього належного майна.

Прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_1 459 грн. 66 коп. на користь експертної установи за проведені експертні дослідження.

Як зазначено у вироку ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що в липні місяці 2006 року в неустановленому місці зібрав дикоростучі рослини конопель, відокремив гілки з листям від стебел, висушив його та зберігав АДРЕСА_1 з метою контрабандного переміщення на територію с.Тьоткіно Російської Федерації з метою збуту.

В липні 2006 року в вечірній час ОСОБА_1 в м.Ворожбі зустрів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і схилив їх до вживання особливо небезпечного наркотичного засобу -канабісу шляхом куріння. Знаходячись на території дитячого садка в м.Ворожба ОСОБА_1 передав їм 2 цигарки, в яких було забито 1,82 грама канабісу і ті частково викурили, тобто вжили.

З серпня 2006 року ОСОБА_1 біля 13 години ЗО хвилин, маючи при собі прихований в особистих речах особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс вагою 188,1 грама прибув в с.Будки Білопільського району з метою переходу кордону через поле поза митним кордоном в смт. Тьоткіно Російської Федерації та був затриманий за селом Будки прикордонним нарядом. При затриманні був вилучений канабіс вагою 188,1 гр., який він ніс для продажу своєму знайомому в Російській Федерації.

В поданій апеляції засуджений ОСОБА_1 просить суд вирок скасувати, мотивуючи свої вимоги тим, що він не мав на меті наркотичні засоби продавати і нікого не схиляв для вживання канабісу шляхом куріння.

Вислухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи, які викладені в апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляції.

Викладені в вироку суду висновки щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні замаху на контрабанду наркотичних засобів, у незаконному придбанні, виробництві, виготовленні та зберіганні з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу та схиляння до вживання наркотичних засобів двох осіб, за обставин, зазначених у вироку, підтверджені зібраними у справі та перевіреними в суді доказами.

Судом першої інстанції, відповідно з вимогами ст.299 КПК України, було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорювалися. ОСОБА_1 при досудовому слідстві і в судовому засіданні, визнаючи вину у вчинених злочинах в повному обсязі визнавав повністю.

Таким чином, сторони по справі вважали, що фактичні обставини справи доведені наявними в справі доказами, які не потребували дослідження в ході судового розгляду.

Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, визнав фактичні обставини справи доведеними, і впевнився, що визнання сторонами фактичних обставин справи було добровільним та істинним. При цьому судом належним чином роз'яснено сторонам, що вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку. А тому за викладених обставин, доводи засудженого ОСОБА_1 про допущену судом однобічність та неповноту і відсутність в його діях умислу на схиляння до вживання наркотичних засобів та в збуті наркотичних засобів не заслуговують на увагу, оскільки він позбавлений можливості оспорювати їх у апеляційному порядку.

Міра покарання ОСОБА_1 обрана судом у відповідності до вимог закону з урахуванням характеру і ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого та всіх обставин, що впливають на відповідальність.

Колегія суддів вважає що призначене в даному випадку покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.

Зважаючи на це, колегія не знаходить підстав для скасування чи то зміни постановленого по справі вироку.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст.362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів , -

Ухвалила:

Вирок Білопільського районного суду Сумської області від 23 жовтня 2006 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а його апеляцію - без задоволення.