Справа № 11-886 2006р.      Головуючий у 1-й інстанції - Мальована В.В. Категорія - ст.296 ч. 1 КК     Доповідач - Крамаренко В.І.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року грудня 26 дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Безверхого О.М.,

суддів             - Крамаренка В.І., Гончарова М.В.,

з участю

прокурора      - Ворфоломеєвої Н.П.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1  на вирок Зарічного районного суду м.Суми Сумської області від 16 жовтня 2006р.

яким                                ОСОБА_1, громадянин України, українець, уродженець м.Суми, раніше не засуджувався, засуджений за ст. 296 ч.1 КК України до 3 років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

Відповідно зі ст.76 КК України ОСОБА_1 зобов"язано не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи: два рази на місяць з"являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи та повідомляти їх про переміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 - 2500 гривень у відшкодування заподіяної моральної шкоди.

ВСТАНОВИЛА :

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за скоєння злочину за слідуючих обставин.

Так, 26 травня 2006 року близько 15 годин ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння разом із братом ОСОБА_3 знаходились у дворі будинку АДРЕСА_1. Разом з ними були і їх власні собаки породи "такса" яка належала ОСОБА_1 і "спанієль" яка належала ОСОБА_3, які стали кидатись на ОСОБА_4, яка перебувала у дворі. Коли ОСОБА_4 зробила ОСОБА_1 зауваження він грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, почав висловлюватись на її адресу нецензурною лайкою.

Коли через деякий час у двір будинку вийшла ОСОБА_2, ОСОБА_1 продовжуючи свої хуліганські дії, безпричинно з особливою зухвалістю натрапив на малолітню свою собаку породи "такса" давши команду "фас". Підбігши до ОСОБА_2 собака заподіяла їй уксу лівого стегна, спричинивши астено-невротичний синдром, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи відноситься до легких тілесних ушкоджень. Злякавшись собаки ОСОБА_2 забігла в під"їзд будинку загубивши на вулиці свої речі. Мати малолітньої - ОСОБА_5, побачивши все що трапилось вирішила забрати речі своєї доньки, але ОСОБА_1 продовжуючи свої хуліганські дії натравив свою собаку і на ОСОБА_5 подавши команду "фас". Остання злякавшись забігла в під"їзд будинку.

В поданій апеляції засуджений ОСОБА_1 зазначає, що висновки суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи у зв"язку з тим, що суд не дав ніякої оцінки його показам про те, що він не давав команди "фас" собаці, а також і показам спеціаліста, який був допитаний в судовому засіданні про те, що собака породи "такса" за своїми генетичними даними не може виконати команду "фас". Окрім цього лише зацікавлені особи малолітня ОСОБА_2 та її мати підтвердили про те, що чули від нього як він давав собаці команду "фас", а всі інші допитані судом свідки про це не підтвердили. На його думку викликає сумнів і висновок судово-медичної експертизи стосовно малолітньої ОСОБА_2. Тому він прохає вирок суду скасувати і постановити новий та виправдати його у зв"язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст.296 ч.1 КК України.

Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_1, який підтримав доводи поданої апеляції, міркування прокурора про необхідність залишення апеляції без задоволення, а у вироку щодо ОСОБА_1 - без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обгрунтованим.

Так, допитана в судовому засіданні суду першої інстанції потерпіла ОСОБА_2 вказала, що 26.05.2006 року вона вийшла в двір будинку, де вона проживає і в бесідці помітила двох чоловіків, які знаходились в нетверезому стані і біля них бігали дві собаки "спанієль" і "такса". Коли вона гуляла у дворі хазяїн собаки "такса" - ОСОБА_1 віддав команду "фас" і собака підбігла до неї вкусила за ногу. Вона дуже злякалась і побігла в під"їзд будинку.

Потерпіла ОСОБА_5 допитана в судовому засіданні суду першої інстанції вказала, що 26.05.2006 року вона близько 15 годин знаходилась в дворі будинку, де проживає і вішала білизну. В бесідці знаходились двоє чоловіків, які перебували в стані сп"яніння, і біля них бігали дві собаки. Через деякий час вона почула як один з чоловіків дав собаці команду "фас" і відразу почула крик своєї доньки, яка в цей час гуляла у дворі. Повернувшись в бік дочки побачила, що собака "такса" плигала на неї, а тому крикнула, щоб дочка тікала в під"їзд. Втікаючи від собаки дочка загубила свої речі - рюкзак та босоніжок і тому вирішила їх забрати, але в цей час хозяїн собаки "такса" дав команду "фас" і собака підбігла і до неї. Вона також втекла від собаки в під"їзд і чула як ОСОБА_1 та його брат сміялись їй вслід.

Потерпіла ОСОБА_4 під час досудового слідства стверджувала, що 26.05.2006 року вона проходила через двір будинку АДРЕСА_1 і на неї стала кидатись собака породи "такса". Вона зупинилась і зробила зауваження власнику собаки ОСОБА_1, а останній почав висловлювати своє незадоволення та брутально лаївся на її адресу.

Свідок ОСОБА_6 під час досудового слідства стверджувала, що 26.05.2006 року близько 15 годин з вікна будинку помітила двох п"яних чоловіків які сиділи в бесідці, а поряд з ними бігали собаки. Потім у двір вийшла ОСОБА_2 і через деякий час на неї накинулись собаки. Дівчина стала тікати від них в під"їзд, але собака "такса" хапала її за ноги. Чи давали якусь команду собакам їх хазяїни вона не чула. Коли ОСОБА_2 тікала від собак, то загубила рюкзак та босоніжки. Вийшовши у двір вона зробила зауваження ОСОБА_1, але він їй відповів, що натравить і на неї собаку.

З висновку судово-медичної експертизи (а.с.21) вбачається, що у ОСОБА_2 виявлені сліди укусу собаки і дані тілесні ушкодження відносться до легких тілесних ушкоджень.

Тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано поклав в основу вироку як пояснення потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, так і свідка ОСОБА_6, так як вони логічні та послідовні, взаємно узгоджуються між собою і об"єктивно підтверджуються іншими дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами.

Колегія суддів не може погодитись з доводами засудженого в тій частині, що він не давав собаці "такса" команду "фас" і вона її не могла виконати, оскільки всі ці обставини були належним чином перевірені в судовому засіданні під час розгляду справи і об"єктивно було встановлено, що вказана команда давалась собаці з боку засудженого. На ці обставини неодноразово вказували потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_5 як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні і сумнівів щодо об"єктивності цих пояснень у суду не виникло.

Таким чином вказані обставини свідчать про безпідставність доводів засудженого ОСОБА_1, які викладені в апеляції.

Тому колегія суддів вважає докази наведені у вироку на обгрунтування винності ОСОБА_1 у вчиненні злочинних дій достовірними, достатніми і допустимими.

В той же час колегія суддів, знаходячи висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 в скоєнні хуліганства з особливою зухвалістю правильним, приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 також вірно кваліфіковані за ст.296 ч.1 КК України.

Покарання засудженому ОСОБА_1 судом призначено у відповідності з вимогами ст.65 КК України, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного, обставин що пом"якшують покарання, а тому колегія суддів вважає, що йому призначено покарання, необхідне і достатнє для його виправлення.

Зважаючи на це, колегія суддів не знаходить підстав для скасування або зміни постановленого по справі вироку.

Колегія суддів вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини  вироку   вказівку   суду  про   визнання   обставини   яка  обтяжує покарання "часткове визнання вини" так як дана вказівка не передбачена ст. 67 КК України.

Окрім цього колегія суддів вважає за необхідне уточнити резолютивну частину вироку і у відповідності зі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 періодично з"являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, а не два рази на місяць з"являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи як зазначив суд.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Зарічного районного суду м.Суми Сумської області від 16 жовтня 2006 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.

Виключити з мотивувальної частини вироку вказівку суду про визнання обставини яка обтяжує покарання "часткове визнання вини".

Уточнити резолютивну частину вироку і у відповідності зі ст. 76 КК України зобов"язати ОСОБА_1 періодично з"являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.