Справа № 22-а-504 2006р.                               Головуючий у 1-й інстанції      Князєв В.Б.

Категорія 14                                                    Суддя-доповідач                       Данильченко Л.О.

УХВАЛА іменем   України

28 грудня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Данильченко Л.О.

суддів - Смирнової Т.В., Ведмедь Н.І.

з участю секретаря судового засідання - Рой Я.М.

та осіб, які беруть участь у справі - позивача ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 листопада 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ковпаківського відділу міліції СМВ УМВС України в Сумській області про стягнення заборгованості по грошовому утриманню та компенсації за формений одяг.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Сумської області Данильченко Л.О., пояснення апелянта ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА:

20 вересня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом. Вимоги обґрунтував тим, що 21 квітня 2005 року він був звільнений з органів внутрішніх справ за вислугою років, але при звільненні з ним не був зроблений повний розрахунок по грошовому утриманню у сумі 6197 грн. та не була виплачена грошова компенсація за формений одяг у сумі 984 грн. Вказані суми просив стягнути з відповідача.

Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 листопада 2006 року в задоволенні позову відмовлено внаслідок пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд послався на те, що позивач знав про порушення своїх прав ще на момент свого звільнення в квітні 2005 року, однак звернувся до суду з позовом лише через 1 рік 4 місяці. При цьому суд не вбачав поважних причин пропущення строку і підстав для його поновлення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про задоволення його позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

При цьому апелянт зазначає, що строк його звернення до адміністративного суду не можна вважати порушеним.

По-перше, він скористався можливістю досудового порядку вирішення спору, і після того, як йому була надана відповідь з Ковпаківського РВ УМВС України в Сумській області, яка його не задовольнила, він звернувся до суду.

По-друге, відповідач сам порушив строки надання відповіді на його звернення та надав неповну і недійсну інформацію, чим, відповідно, затримав ОСОБА_1 при його звернення до суду.

По-третє, апелянт вважає, що позов стосується оплати його праці, а тому згідно ст. 233 КЗпП України, він має право звернутися до суду з таким позовом без обмеження будь-яким строком.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

При розгляді справи судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 працював у органах внутрішніх справ з 01 вересня 1992 року по 21 квітня 2005 року. Наказом НОМЕР_1 він був звільнений з посади чергового Ковпаківського відділу міліції за вислугою років.

ОСОБА_1, звертаючись 20 вересня 2006 року до суду з даним адміністративним позовом, ставив питання про стягнення заборгованості по грошовому утриманню та компенсації за формений одяг, всього в сумі 7181 грн. 54 коп.

Представник відповідача позов не визнав.

Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня. коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно зі ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна сторона.

Оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом 20 вересня 2006 року, пропустивши встановлений діючим законодавством термін для звернення до суду, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив йому з цих підстав у задоволенні адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду, оскільки право на вирішення цього спору у позивача виникло з часу, коли йому стало відомо про ці порушення.

ОСОБА_1 знав відразу при звільненні про порушення його прав, але своєчасно не звертався до суду.

Він дійсно 18 квітня 2006 року звертався до відповідача, а не за розглядом свого спору в порядку підлеглості. Тому його посилання на непропущення строку для звернення до суду є безпідставними.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовуються висновків суду.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205-206 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 листопада 2006 року в даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.