Справа № 22 -ц -1070                                 Головуючий у 1-й інстанції Міщенко В.М.

Категорія       2                                             Суддя- доповідач Ведмедь Н.І.

УХВАЛА

іменем                 України

28 грудня      2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого -   Смирнової Т.В.,

суддів              -    Ведмедь Н.І., Данильченко Л.О.,

з участю секретаря судового засідання -   Рой Я.М.,

та осіб, які приймають участь у справі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Буринського районного суду від 15 травня 2006 року у справі за позовом ВАТ «Буринське СПМК-2» до ОСОБА_4 про витребування майна із чужого незаконного володіння на загальну суму 8880 грн. , -

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2006 року ВАТ «Буринстька СПМК-2» в особі директора ОСОБА_1 звернулося до суду з зазначеним позовом, який обґрунтовував тим, що відповідачка ОСОБА_4икупила частину майна, яке належало ВАТ «Буринське підприємство «Агротехсервіс», тому числі і одноповерхову прибудову до ЛМРУ, де знаходиться майно, яке належить йому, а саме : зборку СЄВУ -1, вартістю 706,24 грн., зборка Ш-51-01, вартістю 522,21 грн., зборка ШР -327 грн., стіл зварювальника , кран- балку - 2507,67 грн. огородження для зварювальної установки - 320 грн., витяжку від станків - 90 грн., огородження ( 2 шт.) - 420 грн., контур заземлення 200 кг - 680 грн., проводка силова -1500 грн., проточна вентиляція - 620 грн., витяжка від зварювального посту - 310 грн., металева сітка в рамці 40 кв.м, з опорами -172 грн., зборка ЯРВ -100 - 2 шт. -195 грн.

В грудні 2005 року між позивачем і відповідачем був укладений договір оренди частини вказаного приміщення, який в односторонньому порядку ОСОБА_4 був розірваний. Відповідачем були повішені нові замки на приміщенні, що не давало можливості позивачу вивезти належне їм майно, внаслідок чого йому причиняється значна матеріальна шкода, оскільки вказане майно не може бути задіяне у виробництві.

Рішенням    Буринського районного суду      від 15   травня   2006 року витребувано із незаконного володіння ОСОБА_4 спірне майно, яке знаходиться у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 та повернуто його законному власнику ВАТ «Буринська СПМК -2».

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду 1 інстанції, порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить  рішення суду  скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Колегія суддів, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши рішення суду в межах доводів скарги,   дійшла висновку    що   апеляційна скарга      підлягає   частковому задоволенню, а рішення суду     -     скасуванню,   з постановлениям нового рішення, яким відмовити у задоволенні  позовних вимог, виходячи  з таких підстав.

Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач довів той факт, що спірне майно належить йому , а тому він , як власник цього майна,  має право на витребування його з чужого незаконного володіння.

Але колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, оскільки судом неповно з'ясовні обставини, що мають значення для справи.

З матеріалів справи вбачається , що позивачем не були надані докази, які б підтверджували його право власності  на спірне майно.

Суд першої інстанції в основу рішення поклав усні пояснення позивача про те, що при роздержавленні майна, приміщення, в якому знаходились майстерні СПМК -2 відійшло до ВАТ « Агротехсервіс», а все обладнання і системи забезпечення - до ВАТ «Буринська СПМК -2».    Будь-яких письмових доказів, які підтверджували   зазначене в справі немає.

Так, і в свідоцтві про право власності від 26 березня 1997 року, яке видане ВАТ «Буринська СМПК-2» вказано , що воно є правонаступником прав і обов'язків Буринської СПМК -2 , і що майно зазначеного товариства є колективною власністю акціонерів , але не зазначено , що позивач є власником спірного майна ( а.с. 50).

Згідно до вимог ст. 387 ЦК України тільки власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Суд помилково зазначив у рішенні , що на балансі у позивача перебуває спірне майно, оскільки в справі відсутні бухгалтерські документи про взяття на облік спірного майна ( баланс, накладні і т.і.) В справі є тільки список спірного майна, який підписаний посадовими особами  ВАТ «Буринська СПМК-2» (а.с. 51-53).

В матеріалах справи є ксерокопія свідоцтва, із якого вбачається, що ОСОБА_4 належить право власності на майно, яке складається з частини приміщення - ІНФОРМАЦІЯ_1, що становить 4/25 частини підприємства - ВАТ «Буринське підприємство «Агротехсервіс». ( а.с. 22)

Із листа від 05.06.2006 року за № 28 ліквідатора ВАТ «Буринське підприємство « Агротехсервс» вбачається, що згідно проведеної інвентаризації підприємства - банкрута ВАТ «Буринське підприємство «Агротехсервіс» кран -балка, контур заземлення, силові лінії, які знаходяться в прибудові до ЛМРУ включені до ліквідаційної маси банкрута. ( а.с. 72)

Крім того, судом не було з'ясовано факт наявності спірного майна, як це передбачено ст. 140 ЦПК України, а на підставі припущення зробив висновок про його наявність

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Судом першої інстанції було вирішено питання про права та обов'язки «Агротехсервісу», який продавав спірне майно, а його думка відносно цього майна не встановлена, суд вважав, що ОСОБА_4 незаконно володіє придбаним майном.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що при постановлены рішення , суд першої інстанції порушив норми процесуального і матеріального права, а тому рішення суду підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для розгляду в іншому складі суду.

Керуючись ст. ст. 303, 307 , 309 , 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4  частково задовольнити.

Скасувати рішення Буринського районного суду від 15 травня 2006 року , а справу направити на новий розгляд в той же суд для розгляду в іншому складі суду.

Ухвала набрала законної сили, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.