Справа № 22-ц-1770 2006р.                             Головуючий у 1-й інстанції  Бондаренко Л.С.

Суддя-доповідач                        Смирнова Т.В.

УХВАЛА

26 грудня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області у складі:

головуючого - Смирнової Т.В.

суддів - Ільченко О.Ю., Ведмедь Н.І.

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.

та осіб, які беруть участь у справі - представника позивачки

ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шосткинського міськрайонного суду від 31 жовтня 2006 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства фінансів України, третя особа: Шосткинський міськрайвідділ внутрішніх справ, про стягнення шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що у 2003 році на неї було скоєно наїзд автомобілем, в результаті чого вона отримала тілесне ушкодження. За вказаним фактом була порушена кримінальна справа, яка до цього часу не знайшла свого вирішення. Стан здоров'я позивачки погіршується, вона є інвалідом першої групи. В зв'язку з тим, що і досі не встановлена особа винна в ДТП, шкода, завдана позивачці, не відшкодована.

ОСОБА_2 вважає, що слідчі Шосткинського МРВ УМВС свідомо допустили тяганину при розслідуванні справи, їх протиправними діями позивачці спричинена шкода. Просила стягнути з МВС України, як вищестоящого державного органу, що не вжив відповідних заходів, а тому відповідає за протиправні дії своїх структурних підрозділів, а також з Мінфіну України шкоду, спричинену ушкодженням здоров'я та моральну шкоду.

Рішенням суду в задоволенні позову відмовлено.

При постановленні рішення суд виходив з того, що позивачка не надала доказів стосовно того, якими незаконними діями державних органів їй спричинена шкода, і в чому полягає вина держави у спричиненні шкоди. Також суд зазначив, що факт спричинення каліцтва з вини власника автомобіля ОСОБА_3 досі не доведений, протиправність дій слідчих також не доведена.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апелянт вважає, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, необ'єктивно оцінив докази. Апелянт зазначає, що органи МВС допустили послідовну бездіяльність, халатне відношення та тяганину в розслідуванні кримінальної справи, утворювали перешкоди в розгляді клопотань, а суд все це не прийняв до уваги.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 310 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі з підстав, визначених статтею 205 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи, позов був поданий в листопаді 2005 року, коли вже діяв Кодекс адміністративного судочинства України.

Відповідачі за даним позовом - Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство фінансів України - є органами державної влади, тобто суб'єктами владних повноважень, а правовідносини, що виникли між сторонами, належать до сфери публічно-правових відносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.

Таким чином, вбачається, що спір, який виник між сторонами про даній справі, слід було розглядати в порядку адміністративного судочинства, а не цивільного, а тому провадження по справі підлягає закриттю.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що відповідно до ч. 1 ст. 24 КАС України, адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів.

Згідно п. 5 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України, до початку діяльності окружних адміністративних судів підсудні їм справи вирішують відповідні місцеві загальні суди.

Беручи до уваги, що в даній справі відповідачами виступають саме міністерства, справа повинна розглядатись в порядку адміністративного судочинства колегією у складі трьох суддів.

За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 205, 310, 313-315 ЦПК України, колегія суддів:

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Скасувати рішення Шосткинського міськрайонного суду від 31 жовтня 2006 року в даній справі.

Закрити провадження у справі в порядку цивільного судочинства.

Роз'яснити позивачці, що розгляд таких справ віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.