Справа № 22-Ц-1771 2006 р.                                    Головуючий у 1-й інстанції - Громова Л.В.

Категорія -    19                                                            Суддя-доповідач - Хвостик С.Г.

УХВАЛА іменем    України

26 грудня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого -   Рибалки В.Г.

суддів              -   Хвостика С.Г., Криворотенка В.І.

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.

та осіб, які беруть участь у справі - представників третьої особи Державного управлінні охорони навколишнього природного середовища в Сумській області Коваленка В.М. та Попові О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Сумиобленерго» на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 30 жовтня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Сумиобленерго» в особі Конотопського району електричних мереж, треті особи - Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області, Конотопська міська рада,   про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

встановила:

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 30 жовтня 2006 року позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ «Сумиобленерго» на користь ОСОБА_1 600 грн. матеріальної шкоди, 500 грн. моральної шкоди, 500 грн. на відшкодування витрат на правову допомогу. Стягнуто з ВАТ «Сумиобленерго» на користь держави 51 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на рахунок ТУ ДСА в Сумській області. В іншій частині вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального права, просить дане рішення скасувати та постановити нове про відмову в задоволенні позовних вимог. При цьому вказує, що суд не врахував, що спиляні дерева знаходились в охоронній зоні, а тому підлягали видаленню і, крім того, територія, на якій вони росли, належить територіальній громаді, а отже ОСОБА_1 є неналежним позивачем.

Перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників третьої особи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, у квітні 2005 року між сторонами було укладено договір про користування електричною енергією. Відповідно до п.7.10 цього договору відповідачу надано право обрізати гілки дерев на території, що належить ОСОБА_1, для забезпечення відстані не менше 1 м від проводів повітряної лінії електромереж (а.с. 11).

7 березня 2006 року працівниками Конотопського РЕМ ВАТ «Сумиобленерго» АДРЕСА_1 біля паркану домоволодіння позивачки було здійснено самовільну порубку зелених насаджень, а саме: сливи, діаметр пня у кореневій шийці 18 см, трьох вишень, діаметри пнів у кореневій шийці становлять відповідно 13, 14 та 9 см (а.с. 7), в порушення п.12 «Правил охорони електричних мереж», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 1997 року №209, відповідно до якого роботи із запобігання аваріям в електричних мережах, траса яких прокладена в межах багаторічних насаджень, слід виконувати після оформлення належного дозволу (лісорубного квитка) згідно з чинним законодавством, але такого дозволу попередньо не було оформлено.

Також відповідач не дотримався і умов договору про користування електроенергією, оскільки при наявності для цього підстав у нього не було необхідності вирубувати повністю дерева, достатньо було обрізати відповідні гілки.

За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність дій працівників відповідача та про заподіяння позивачці зазначеними діями як матеріальної (від знищення дерев), так і моральної (страждання від протиправності дій) шкоди, розмір та обґрунтованість якої судом належним чином мотивовані, сумнівів не викликають і відповідачем не оспорюються (а.с. 9).

Таке рішення відповідає вимогам ст.ст. 1166, 1167, 1772 ЦК України та постанові Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року №1789 щодо такс для обчислення розміру шкоди.

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не має права на відшкодування шкоди у зв'язку з тим, що порубані дерева знаходились на території міської громади, є непереконливими, оскільки відповідно до п.3.2 «Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктах України», затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 29 липня 1994 року №70, відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними на приватних садибах і прилеглих ділянках є їх власники.

А як вбачається з матеріалів справи, порубані дерева садив дід позивачки в межах його земельної ділянки і на відстані 2 м від червоної лінії забудови, дотримуючись умов відповідного договору (а.с. 37).

З 14 квітня 2005 року все це майно успадкувала позивачка (а.с. 5).

Отже, шкода, завдана майну позивачки, повинна їй і відшкодовуватись.

Посилання відповідача на ч.1 ст.28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», що захисту і відновленню не підлягають дерева, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній стосовно даної справи є також безпідставними, оскільки у випадку видалення дерев попередньо потрібний спеціальний дозвіл (ордер) місцевого органу державної виконавчої влади, випливає з ч.З ст.28 вказаного Закону, а самовільне знищення дерев заборонено п.2 ч. 1 ст. 16 того ж Закону.

Висновок суду про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 належним чином мотивований і підтверджується дослідженими доказами, яким дано належну оцінку.

Отже, як законне і обґрунтоване рішення суду необхідно залишити без зміни, а апеляційну скаргу - відхилити.

Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Сумиобленерго» відхилити.

Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 30 жовтня 2006 року в даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду України.