АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

іменем   України

25 грудня 2006 року.                                                                                               м. Луцьк

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі головуючого судді Расевича СІ., суддів Русинчука М.М. та Здрилюк О.І. при секрета­рі Царук О.В. розглянула у відкритому судовому засіданні справу за позовом закритого акці­онерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської облас­ті від 2 жовтня 2006 року.

Особи, які беруть участь у справі: позивач   -   закрите   акціонерне   товариство   „Акціонерний   комерційний   промислово-інвестиційний банк" (далі ЗАТ);

представники позивача - Бойко Юрій Володимирович, Дорошкевич Василь Борисович; відповідач - ОСОБА_1; представник відповідача - ОСОБА_2;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - селянське (фермерсь­ке) господарство „Граніт" (далі - СФГ); представник третьої особи - Роговський Сергій Миколайович.

Колегія суддів

встановила:

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 2 жовтня 2006 року позов задоволено.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 в користь закритого акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" 598177, 13 грн. боргу та 1730 грн. судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1., покликаючись на неправильне за­стосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним об­ставинам справи, просить скасувати рішення та ухвалити нове про закриття провадженш; у справі.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 24 січня 2005 року між позивачем і СФГ „Граніт" укладений кредитний договір про надання кредиту останньому в сумі 550000 грн. з терміном погашення до 23 січня 2006 року з відсотковою ставкою 22% річних від суми що­денного залишку заборгованості (а. с. 7-10).

В забезпечення виконання вказаного зобов'язання між ЗАТ та  ОСОБА_1 24 січня 2005 року укладений договір поруки НОМЕР_1, згідно якого останній виступив поручителем боржника по кредитному договору (а. с. 11).

Справа   №  22ц-1095/06                                                                     Головуючий в 1 інстанції Кихтюк P.M.

Категорія - спори, що виникають із договорів позики,                  Доповідач Расевич СІ.

кредиту, банківського кредиту

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінан­сова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнико­ві у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статей 553 і 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зо­бов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) від­повідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і бо­ржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається з матеріалів справи СФГ „Граніт" отримало від позивача кредит в сумі 550000 грн. з датою повернення 23 січня 2006 року, проте сума кредиту позичальником не поверталася.

Крім того, станом на 26 квітня 2006 року СФГ „Граніт" має заборгованість по сплаті відсотків в сумі 37293,24 грн., чим порушило п. 3.4 укладеного кредитного договору, за яким зобов'язувалось сплачувати банку відсотки за користування кредитом в останній ро­бочий день поточного місяця.

Отже, позичальник зобов'язаний відповідно до ті. 5.3 кредитного договору спла­тити за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення в сумі 10306,85 грн.

З матеріалів справи вбачається, що згідно рішення господарського суду Волинсь­кої області від 11 травня 2006 року, залишеним без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 5 вересня 2006 року, з боржників - СФГ „Граніт", СГТзОВ „Бого-люби", ВАТ „Волиньагрохім" солідарно в користь ЗАТ стягнуто 598177,13 грн. боргу.

Із договору поруки НОМЕР_1 укладеного 24 січня 2005 року між ЗАТ і відповідачем ОСОБА_1 вбачається, що останній зобов'язався перед банком відповідати по зо­бов'язаннях відповідача СФГ „Граніт" в повному обсязі, а саме за повернення кредиту, ви­плату відсотків за користування ним, за сплату неустойки, комісійної винагороди, а також за відшкодування збитків, завданих кредитору невиконанням або неналежним виконанням бо­ржником умов кредитного договору. Договір поруки діє до повного виконання обов'язків боржника по кредитному договору (а.с. 11).

Отже, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про солідарну відповіда­льність СФГ „Граніт" та відповідача ОСОБА_1 перед ЗАТ.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання ос­новного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Тому судом першої інстанції вірно не взято до уваги посилання відповідача ОСОБА_1 на припинення поруки, оскільки воно не ґрунтуються на вимогах закону.

Таким чином, суд першої інстанції, врахувавши відсотки за користування креди­том та пеню по несплачених відсотках вірно стягнув вищезазначену суму боргу з відповіда­ча ОСОБА_1 на користь ЗАТ.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, наведених у рі­шенні.

Рішення постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального пра­ва.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 відхилити, а рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 2 жовтня 2006 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскарже­на шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до судової палати у цивільних справах Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий