АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ іменем України
25 грудня 2006 року. м. Луцьк
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі головуючого судді Расевича СІ., суддів Русинчука М.М. та Здрилюк О.І. при секретарі Царук О.В. розглянула у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання батька за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 14 серпня 2006 року.
Особи, які беруть участь у справі: позивач - ОСОБА_1; відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
Колегія суддів
встановила:
9 червня 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до своїх синів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення аліментів на його утримання.
Позов мотивував тим, що він є інвалідом 2 групи, отримує пенсію в розмірі 314,68 грн., а тому відповідачі повинні утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують допомоги. В зв'язку з цим просив стягнути з відповідачів аліменти в його користь у твердій грошовій сумі по 500 грн. щомісячно.
Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 14 серпня 2006 року позов задоволено частково.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 аліменти на утримання батька ОСОБА_1 у твердій грошовій сумі по 100 грн. щомісячно та солідарно 51 грн. судового збору в дохід держави.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2., покликаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог відносно нього та відповідача ОСОБА_3
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення зміні з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 є батьком відповідачів ОСОБА_2. та ОСОБА_3 (а.с.3-4).
Згідно виконавчого листа народного суду Ківерцівського району Волинської області від 20 березня 1974 року в користь його колишньої дружини ОСОБА_4 стягувалися аліменти на утримання синів ОСОБА_3 та ОСОБА_2, (а.с. 11-12).
Справа № 22ц-1058/06 Головуючий в 1 інстанції Лобода А.Є.
Категорія - спори про стягнення аліментів Доповідач Расевич СІ.
Позивач є інвалідом 2 групи і отримує пенсію в зв'язку з інвалідністю в розмірі 314,68 грн. (а.с.2, 8), а відповідачі відмовляються надавати матеріальну допомогу позивачу добровільно.
Відповідно до ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 є непрацездатним, оскільки являється інвалідом 2 групи довічно і в зв'язку з цим отримує пенсію.
Відповідачі ОСОБА_2. та ОСОБА_3. є працездатними, їхні середньомісячні доходи становлять 600 грн. та 624 грн. відповідно, (а.с. 27, 33).
Таким чином, суд першої інстанції, врахувавши стан здоров'я позивача, рівень доходів відповідачів дійшов до правильного висновку про необхідність стягнення аліментів з відповідачів ОСОБА_2. та ОСОБА_3 в користь позивача ОСОБА_1
Згідно з ч. 1 ст. 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.
Однак, стягуючи аліменти, суд не врахував наведених обставин, які визначають можливість сплати аліментів відповідачами на користь позивача.
Як вбачається з матеріалів справи у відповідача ОСОБА_2. на утриманні перебуває дружина ОСОБА_5, доходи якої становлять 350 грн. в місяць, та неповнолітня дочка ОСОБА_6, яка згідно лікарського висновку потребує лікування в зв'язку з хворобою, (а.с. 33-35, 40).
У відповідача ОСОБА_3 на утриманні перебуває дружина ОСОБА_7, яка ніде не працює, та неповнолітня дочка ОСОБА_8 (а.с.27, 28).
Тобто відповідачі фактично одноособово утримують свої сім'ї і мають обмежені матеріальні можливості щодо сплати аліментів на користь позивача.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що в цій частині рішення підлягає зміні, а сума аліментів, стягнута з відповідачів зменшенню, зокрема суму аліментів стягнутих з відповідача ОСОБА_2. слід зменшити до 60 грн. щомісячно, а суму аліментів стягнутих з відповідача ОСОБА_3 до 40 грн. щомісячно.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2. просить скасувати рішення суду першої інстанції, покликаючись на те, що позивач ухилявся від виконання своїх батьківських обов'язків. Однак таке твердження є безпідставним, оскільки достатніх доказів ухилення позивача ОСОБА_1 від утримання дітей або інших фактів ухилення від батьківських обов'язків в судовому засідання не здобуто.
При цьому зміні підлягає і розмір судових витрат, стягнутих з відповідачів в дохід держави.
Відповідно до частин 3 і 5 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Крім того згідно з п. 4 ч. З ст. 81 ЦПК України не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про стягнення аліментів.
Таким чином з відповідачів підлягає стягненню в доход держави по 25,5 грн. судового збору та на спеціальний рахунок по 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді з кожного.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів -
вирішила:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 14 серпня 2006 року в даній справі змінити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ківерці Волинської області, який проживає в АДРЕСА_1 аліменти на утримання батька ОСОБА_1 у твердій грошовій сумі в розмірі шістдесят гривень щомісячно, починаючи червня 2006 року і довічно.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Ківерці Волинської області, який проживає в АДРЕСА_2 аліменти на утримання батька ОСОБА_1 у твердій грошовій сумі в розмірі сорок гривень щомісячно, починаючи з 9 червня 2006 року і довічно.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в дохід держави по двадцять п'ять гривень 50 копійок судового збору та на спеціальний рахунок територіального управління державної судової адміністрації України у Волинській області по п'ятнадцять гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у Ківерцівському районному суді з кожного.
Стягнути з ОСОБА_1 в користьОСОБА_2 п'ятдесят гривень 40 копійок судових витрат.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до судової палати у цивільних справах Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий С.І.Расевич