Справа № 22а-228/06 Головуючий - Пушкарчук В.П.
Категорія : 14 Доповідач - Александрова М.А.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року грудня 21 дня місто Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Александрової М.А.,
суддів Свистун О.В.., Шевчук Л.Я.
при секретарі Гордійчук І.В. розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Луцької об"єднаної державної податкової інспекції, до Державної податкової адміністрації України про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на постанову Луцького міськрайонного суду від 15 червня 2006 року.
Особи, які беруть участь у справі : позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - Луцька об'єднана державна податкова інспекція, Державна податкова адміністрація Украіни,
представники відповідачів - Таран Олександр Павлович, Мельничук Максим Володимирович.
Колегія суддів
встановила:
ОСОБА_1 2 березня 2006 року звернулася з адміністративним позовом до Луцької об"єднаної державної податкової інспекції про визнання дій неправомірними і зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовувала такими обставинами.
Згідно з ч.2 ст.1 Закону України „Про Державний реєстр фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів" для осіб, які через свої релігійні та інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Відповідно до наданого їй Законом права вона відмовилася від присвоєного їй ідентифікаційного номера і за рішенням Луцького міського суду від від 16 січня 2004 року в її паспорті проставлена податковою інспекцією відмітка про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера. Проте ідентифікаційний номер і вся інформація про неї не виключені з Державного реєстру платників податків та інших обов'язкових платежів, хоч ч.2 ст.5 зазначеного Закону встановлено, що до Державного реєстру платників податків та інших обов'язкових платежів не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні та інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи. Дізнавшись про це, вона звернулася 24січня 2006року до податкової інспекції з заявою про виключення ідентифікаційного номера і всієї інформації про неї з Державного реєстру, однак 1 лютого 2006 року отримала відмову з посиланням на те, що рішенням суду не було зобов'язано податкову інспекцію виключити з Державного реєстру ідентифікаційний номер та всю інформацію про неї, а усно було роз"яснено про необхідність подання заяви, передбаченої Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків' та інших обов'язкових платежів.
Просила позивач визнати дії податкової інспекції протиправними і зобов'язати її виключити з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів ідентифікаційний номер та всю інформацію про неї та здійснювати її облік як платника податків та інших обов'язкових платежів за раніше встановленими формами обліку.
Ухвалою суду від 14 червня 2006 року до участі в справі як другого відповідача залучено Державну податкову адміністрацію України.
Постановою Луцького міськрайонного суду від 15 червня 2006 року в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в зв'Язку з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Позивач вважає, що її вимоги грунтуються на Законі України „Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів", а Порядок унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів визначає процедуру внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера до паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно попередила про це орган державної податкової служби.
Представники відповідачів Таран О.П. і Мельничук М.В. апеляційну скаргу заперечують з тих підстав, що позивачем не дотриманий порядок подання податковому органу заяви про відмову від ідентифікаційного номера, визначений Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, а тому дії відповідачів щодо відмови у виключенні з Державного реєстру ідентифікаційного номера та всієї інформації про позивача із збереженням за нею раніше встановлених форм обліку платників податків та інших обов'язкових платежів є правомірними.
Судом першої інстанції встановлено, що чинним законодавством України, а саме Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, який розроблений на виконання Закону України „Про Державний реєстр фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів" та Постанови Верховної Ради України „Про затвердження положень про паспорт громадянина України та свідоцтво про народження", визначений порядок відмови від ідентифікаційного номера, виключення ідентифікаційного номера та всієї інформації про особу з Державного реєстру та обліку особи як платника податків за раніше встановленими формами обліку. Оскільки позивач відмовляється від дотримання встановленого порядку, як суд вважає безпідставно, то суд не вбачає порушення прав і свобод позивача, звуження їх змісту чи обсягу внаслідок вимоги від нього заповнення визначеної форми заяви і тому позов задоволенню не підлягає.
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України „Про Державний реєстр фізичних осіб -платників податків та інших обов"язкових платежів" для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов"язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Рішенням Луцького міського суду від Ібсічня 2004 року, яке набрало законної сили 1 квітня 2004 року, було визнано неправомірними дії державної податкової інспекції у місті Луцьку щодо неприйняття відмови ОСОБА_1 через її релігійні переконання від присвоєного їй дентифікаційного номера і проставлення в її паспорті відмітки про наявність у неї права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера і зобов'язано податкову інспекцію зробити відмітку в паспорті ОСОБА_1 Рішення суду виконане, про що свідчить відмітка від 7 травня 2004 року на аркуші 7 паспорта ОСОБА_1. серії АС НОМЕР_1, виданого Луцьким МУ УМВС України у Волинській області ІНФОРМАЦІЯ_1
З матеріалів справи , з пояснень позивача, представників відповідачів вбачається, що Луцька об'єднана державна податкова інспекція відмовила позивачу у виключенні з Державного реєстру ідентифікаційного номера та всієї інформації про особу позивача і обліку іі як платника податків та інших обов'язкових платежів за раніше встановленими формами обліку.
Судом першої інстанції зроблено висновок про правомірність дій відповідача, оскільки суд вважав, що Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів визначений і порядок відмови від ідентифікаційного номера, і порядок виключення ідентифікаційного номера та всієї інформації про особу з Державного реєстру та обліку особи як платника податків та інших обов'язкових платежів за раніше встановленими формами обліку, а позивач не бажає дотримувати визначеного порядку.
Проте, з таким висновком суду погодитися не можна, так як він не грунтується на вимогах закону.
Так, з Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2004 року №602/1226 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2004 року за №1345/9944, вбачається, що він визначає процедуру внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера до паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від ідентифікаційного номера та офіційно повідомила про це орган державної податкової служби.
Позивач ще у 2003 році офіційно повідомила орган державної податкової служби про відмову через релігійні переконання від ідентифікаційного номера і відмітка у її паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера зроблена податковою інспекцією на підставі рішення суду 7 травня 2004 року, тобто до затвердження Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина.
Тому вимога органу державної податкової служби щодо подання позивачем заяви форми № В2, передбаченої п.1.5 зазначеного Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина і Додатком 2 до нього, є протиправною. У заяві форми №В2 передбачено, що особа , яка відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера, просить податкову інспекцію внести відповідні зміни до Державного реєстру фізичних осіб.
Згідно ч.2 ст.5 Закону до Державного реєстру взагалі не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи. Отже, якщо особі присвоєний ідентифікаційний номер і внесена інформація про особу до Державного реєстру, а особа відмовляється від присвоєного їй ідентифікаційного номера, то і ідентифікаційний номер, і вся інформація про особу мають бути виключені з Державного реєстру, а за особою мають зберігатися раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов"язкових платежів.
Таким чином, позов ОСОБА_1 підставний.
Відповідно до ст.5 Закону реєстрація фізичних осіб - платників податків та інших обов"язкових платежів проводиться державними податковими інспекціями. Підприємства, установи, організації, фізичні особи - суб"єкти підприємницької діяльності, виконавчі комітети місцевих рад, інші органи, уповноважені проводити державну реєстрацію фізичних осіб - суб"єктів підприємницької діяльності, зобов"язані подавати до державних податкових інспекцій відомості про фізичних осіб - прізвище, ім"я та по батькові; дата народження; місце народження; місце проживання; місце основної роботи; види сплачуваних податків та інших обов"язкових платежів для присвоєння ідентифікаційного номера фізичній особі. На підставі цих відомостей ДПА України надає фізичній особі -платнику податків та інших обов"язкових платежів ідентифікаційний номер і надсилає до державної податкової інспекції картку з ідентифікаційним номером. Зміни та уточнення щодо даних, занесених до Державного реєстру під час реєстрації, вносяться державними податковими інспекціями.
Отже, саме на відповідача - Луцьку об'єднану державну податкову інспекцію слід покласти обов'язок по виключенню з Державного реєстру ідентифікаційного номера та всієї інформації про особу позивача. В позові до Державної податкової адміністрації України слід відмовити.
За таких обставин, в зв"язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи постанова суду відповідно до ст.202 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.202, 205, 207, 160, 167 КАС України, на підставі Закону України „Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов"язкових платежів", колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Луцького міськрайонного суду від 15 червня 2006 року в даній справі скасувати і прийняти нову постанову.
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Луцької об"єднаної державної податкової інспекції щодо відмови у виключенні з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів ідентифікаційного номера та всієї інформації про особу ОСОБА_1 із збереженням за нею раніше встановлених форм обліку платників податків та інших обов'язкових платежів.
Зобов'язати Луцьку об'єднану державну податкову інспекцію виключити з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів ідентифікаційний номер та всю інформацію про особу ОСОБА_1 із збереженням за нею раніше встановлених форм обліку платників податків та інших обов'язкових платежів.
В позові до Державної податкової адміністрації України відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі - з 26 грудня 2006 року.
Головуючий Шевчук Л.Я.
М.А. Александрова