ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

13 червня 2006 р.

№ 2/11-06

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                              Плюшка І.А. –головуючого у засіданні (доповідач)

                              Панченко Н.П., Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні в м. Києві

касаційну скаргу                      Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз

                                                    України”

на ухвалу                                    господарського суду Вінницької області

                                                     27.02.2006 року

у справі                                       № 2/11-06 господарського суду Вінницької області                                                      

за позовом                                  Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз

                                                     України”

до                                                  Відкритого акціонерного товариства по  

                                                     газопостачанню та газифікації “Вінницягаз”

про                                               стягнення 24 657, 54 грн.                                                   

За участю представників:

від позивача –Тютюнник С.В.

від відповідачів –Конарєв В.Л., Каленський І.В.

В С Т А Н О В И В:

          Ухвалою господарського суду Вінницької області (суддя Мельник П.А.) від 27 лютого 2006 року із посиланням на п. 1-1 ст. 80 припинено провадження у справі за позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Вінницягаз” про стягнення боргу та штрафних санкцій за оренду майна в сумі 24 657, 54 грн. Цією ж ухвалою на відповідача покладено понесені позивачем судові витрати по справі.

          З ухвалою місцевого господарського суду не погодився позивач, який у поданій до Вищого господарського суду України касаційній скарзі посилається на ті підстави, що вказаний судовий акт прийнято при неповному з`ясуванні всіх обставин справи, з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просить оскаржувану ухвалу скасувати та задовольнити вимоги в повному обсязі.

          Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції виходячи з наступних підстав.

          Припиняючи провадження по справі місцевий господарський суд виходив із того, що зобов`язання відповідача перед позивачем було повністю припинено зарахуванням зустрічних однорідних вимог, про що свідчить заява про зарахування зустрічних однорідних вимог № 31/19-15672 від 03.02.2006 року.

          Однак, суд не врахував, що відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Це включає у себе як сплату орендної плати, так і оплату інших платежів у передбачених умовами договору випадках.

          З матеріалів справи вбачається, що умовами договору оренди між позивачем і відповідачем передбачається сплата неустойки у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Крім того, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

          Проте, в порушення приписів ст.43 Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд залишив поза увагою та не надав всебічної, повної і об’єктивної оцінки даним обставинам справи, внаслідок чого прийнятий ним судовий акт не можна визнати законним і обґрунтованим.   

          В той же час відповідно до ч.2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові або додатково перевіряти докази.

          Враховуючи наведені вище правові приписи, винесена у даній справі ухвала про припинення провадження у справі підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції для повного з`ясування дійсних прав та обов`язків сторін та прийняття рішення у відповідності до вимог закону.

          При новому розгляді справи господарському суду належить врахувати викладене в цій постанові, вжити заходів щодо повного, об`єктивного, всебічного з`ясування обставин справи, дійсних правовідносин між сторонами і, залежно від установленого, прийняти законне і обґрунтоване рішення. Зокрема, суд має перевірити наявність підстав для нарахування відповідачеві неустойки та інших санкцій, точно визначити їх розмір та наявність або відсутність підстав для їх відшкодування.    

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

          1.Касаційну скаргу Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України” задовольнити.

    2.Ухвалу господарського суду Вінницької області від 27.02.2006 року –скасувати.

    3.Справу № 2/11-06 передати на розгляд до Господарського суду Вінницької області.

Суддя, головуючий у засідання                                                                       І. Плюшко

Судді                                                                                                                     Н. Панченко

                                                                                                                              С. Самусенко