Справа № 261/36/14-ц
Провадження № 2/261/430/14
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
м. Донецьк 26 березня 2014 р.
Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий - суддя Сліщенко Ю.Г., при секретарі Бараненко Л.Є., за участю представника позивача Мішкурової К.П., відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою
публічного акціонерного товариства комерційний банк «Родовід банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В с т а н о в и в:
позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 28 лютого 2007 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір № ДОО2/АА-050.07.1 згідно якого Банк надав, а відповідач отримав кредит у сумі 32 475,25 доларів ЗША на строк до 27 лютого 2014 р.
В забезпечення виконання зобов'язань позичальника між Банком та ОСОБА_3 28 лютого 2007 р. укладено договір поруки № ДОО2/АА-005/2.07.1, згідно якого ОСОБА_3 зобов'язалася солідарно з боржником відповідати перед Банком за виконання вказаного кредитного договору.
Відповідачі не виконують своїх обов'язків по погашенню кредиту, у звязку з чим їхній борг станом на 13 грудня 2013 р. складає:
- 18 031,28 доларів ЗСШ - сума боргу за кредитом;
- 6 648,18 доларів ЗША - нараховані відсотки;
- 10 160,36 грн. - три відсотка річних;
- 618 659,52 доларів ЗША - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань.
Позивач просить стягнути ці суми, а також суму судового збору.
Представник позивача Мішкурова К.П. доводи та обгрунтування позову підтримала, наполягає на його задоволенні.
Відповідач ОСОБА_2 позов визнав частково, а саме: не погодився тільки із сумою пені, яку він просить зменшити до 6186,60 грн., оскільки Банк встановив непропорційно велику суму компенсації.
Відповідач ОСОБА_3 позов не визнала, посилаючись на те, що Банк 17 січня 2011 р. заявив їй вимогу про дострокове погашення боргу, та не звернувся до суду з цим позовом протягом шести місяців від указаної дати, то договір поруки вважається припиненим на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України. Просить у задоволенні позову до неї відмовити.
Позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.
У відповідності зі ст. 527 ЦК України, в разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язань боржником він зобов'язаний відшкодувати кредитору шкоду.
Згідно зі ст. 549 ЦК України, боржник повинен виплатити кредиторові штраф, який обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, та пеню, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, боржник повинен виплатити кредиторові пеню (штраф, неустойка), яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 3 ст. 551 УК України розмір неустойки (пеня, штраф) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно ст. ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку і відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя.
В судовому засіданні встановлено, що 28 лютого 2007 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір № ДОО2/АА-050.07.1 згідно якого Банк надав, а відповідач отримав кредит у сумі 32 475,25 доларів ЗША на строк до 27 лютого 2014 р. В забезпечення виконання зобов'язань позичальника між Банком та ОСОБА_3 28 лютого 2007 р. укладено договір поруки № ДОО2/АА-005/2.07.1, згідно якого ОСОБА_3 зобов'язалася солідарно з боржником відповідати перед Банком за виконання вказаного кредитного договору. Відповідачі не виконують своїх обов'язків по погашенню кредиту, у звязку з чим мають борг, що є підставою для часткового задоволення позову. При цьому суд враховує, що заявлена позивачем сума неустойки більше ніж у три рази перевищує суму залишку кредиту, що є підставою для її зменшення.
До такого висновку суд дійшов на підставі пояснень сторін та дослідивши заяв неня сторонами докази, а саме: ксерокопію платіжного доручення про сплату позивачем судового збору у розмірі 3441 грн. (а.с. 4); ксерокопію кредитного договору, з якого вбачається що сторони уклали договір 28.02.07 р. на строк до 27.02.14 р., позивач надав, а відповідач отримав 32475,25 доларів ЗСШ (а.с. 6-8); ксерокопію графіку погашення сум за кредитним договором ( а.с. 9); ксерокопію вимоги позивача до відповідачів від 17.01.11 р. про дострокове погашення суми кредиту ( а.с. 10); ксерокопію договору поруки від 28.02.07 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 ( а.с. 11); ксерокопію особового рахунку, з якого вбачається дати та суми погашення за кредитним договором (а.с. 17-30); розрахунок суми заборгованості за кредитним договором, згідно якого вбачається суми боргу, які вказану у позові ( а.с. 31-35); ксерокопію свідоцтва про державну реєстрацію позивача ( а.с. 36 ); ксерокопію статуту позивача; ксерокопію свідоцтва, згідно якого вбачається, що у відповідачів є дитина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 62); довідку, з якої вбачається, що відповідачу ОСОБА_2 за місцем його роботи з серпня 2013 р. по січень 20124 р. нараховувалась заробітна плата у розмірі 1470 грн. щомісяця (а.с. 68).
Суд приймає до уваги та вважає обґрунтованою заяву відповідача ОСОБА_2 про зменшення суми неустойки у відповідності до ст. 551 ч. 3 ЦК, оскільки заявлена сума неустойки у розмірі 618 659,52 грн. є необґрунтованою, не справедливою, значно неспівмірною як із сумою кредиту, так і з сумою залишку кредиту - перевищує його у тричі. Крім того, відповідач ОСОБА_2 у червні 2011 р. був звільнений з попередньої роботи та з серпня 2011 р. став отримувати мізерну зарплатню (1470 грн.), у 2010 р. у нього народився син, на утримання якого відповідачі вимушені нести додаткові матеріальні витрати, відповідачі майже половину суми кредиту сплатили, для позивача у зв'язку з несвоєчасним виконанням зобов'язання з боку відповідачів негативних наслідків не настало.
Вказані обставини суд вважає такими, які мають істотне значення для вирішення цього питання на користь відповідачів.
Вирішуючи питання про те, яку саме суму пені необхідно стягнути з відповідачів, суд виходить з того, що таких розрахунків не існує, тому приймає до уваги, що крім тіла кредиту позивач отримує прибутки у вигляді відсотків та трьох відсотків річних, тому у сукупності цих та вище наведених обставин суд вважає за необхідне суму неустойки (пені) зменшити до 50 000 (п'ятдесяти тисяч ) гривень.
Суд не вирішує заяву відповідача ОСОБА_2 про розстрочення виконання цього рішення, пропонуючи сторонам це питання вирішити на стадії виконання цього рішення.
Вирішуючи заяву відповідача ОСОБА_3 про визнання договору поруки на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК таким, що припинив свою дію, оскільки з дня вимоги про дострокове виконання зобов'язання ( 21.01.11 р.) минуло більше одного року, суд виходить з наступного.
Ч. 4 ст. 559 ЦК у даному випадку не може бути застосована, оскільки у договорі поруки ( п. 1.3. ) вказано строк його дії, а саме: в ті ж строки, що і позичальник - до 27 лютого 2014 р. Крім того, в цьому договорі вказаний також і строк позовної давнини - три роки, тому позивач звернувся до суду 13.01.14 р. з цим позовом в межах строку позовної давнини.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд виходить із положень ч. 1 ст. 88 ЦПК, а саме: судом задовольняються вимоги позивача на 32%, тому з відповідачів на користь позивача суд стягує 32% від сплаченої позивачем суми судового збору, що складає 1101 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 449, 551 ч. 3, 553,554 ЦК України, ст.ст. 88 ч. 1, 213-215 ЦПК України, суд,-
В и р і ш и в :
позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Родовід банк» - задовольнити частково.
стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суму боргу за кредитним договором № ДОО2/АА-050.07.1 від 28 лютого 2007 року станом на 13 грудня 2013 року:
- 18 031,28 ( вісімнадцять тисяч тридцять один долар двадцять вісім центів ЗСШ ) - сума боргу за кредитом;
- 6 648,18 ( шість тисяч шістсот сорок вісім доларів вісімнадцять центів ЗША ) - нараховані відсотки;
- 10 160 ( десять тисяч сто шістьдесят грн. ) 36 коп. - три відсотка річних;
- 50 000 (п'ятдесят тисяч гривень) - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань;
- 1101 ( тисяча сто одна гривня ) - часткова компенсація за сплачений судовий збір при прид'явленні позову.
В решті позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на це рішення може бути подана в судову палату по цивільних справах Апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.
Суддя Ю.Г.Сліщенко.