Справа №436/2702/13ц

Провадження №2/436/211/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2014 року м. Луганськ

Кам'янобрідський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого - судді ТЕМНІКОВОЇ А.О.,

при секретарі - ЧЄГЛАКОВІЙ О.О.,

за участю представника позивача - СТРАШКО О.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «Дельта Банк» звернувся до Кам'янобрідського районного суду м. Луганська із вищезазначеним позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 20 вересня 2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №521/ФКВ-07 згідно з умовами якого банк надав відповідачці кредит у сумі 34000 доларів США з кінцевим терміном повернення до 19.09.2032 року та сплатою 11% річних за весь час фактичного користування кредитом. 30.06.2010р. між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним Банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь АТ «Дельта Банк», відповідно до п.4.1. якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, Укрпромбанк передав (відступив) Дельта Банку права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед НБУ, внаслідок чого Дельта Банк замінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а згідно з п.4.2 внаслідок передачі Укрпромбанком Дельта Банку прав вимоги до боржників, Дельта Банку переходить (відступається) право вимагати (замість Укрпромбанку) від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними за забезпечувальним договорами. Таким чином ПАТ «Дельта Банк» набуло право вимоги за кредитним договором №521/ФКВ-07 від 20.09.2007р. У зв'язку з тим, що відповідачка належним чином зобов'язання не виконує, станом на 16.09.2013 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 414506,81 гривень, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 258174,30 гривень, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 133685,24 гривень, комісії за ведення кредиту у розмірі 22647,27 гривень. Зазначену заборгованість ПАТ «Дельта Банк» просив стягнути з відповідачки разом з судовими витратами по справі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, надавши суду пояснення, аналогічні змісту позовної заяви.

Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду пред'явленого до неї позову була повідомлена належним чином, заяви про розгляд справи за її відсутністю не надходило, таким чином, в силу ч. 2 ст. 77 ЦПК України суд вважає, що відповідачка не з'явилася до суду без поважних причин. З урахуванням заяви представника позивача про відсутність заперечень щодо заочного розгляду справи відповідно до вимог ст. 164 ч. 4, ст. 224 ЦПК України, суд вважає можливим прийняти заочне рішення на підставі доказів, що є у справі.

Дослідивши матеріали страви, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що підтверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч. 1 ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, згідно ст. 525 ЦК України, не допускається якщо інше не встановлено договором або законом. За нормами ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов'язання підлягає виконанню у визначений в ньому строк (термін), якщо останній було ним передбачено.

Згідно з частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а за правилами частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Правовими наслідками порушення зобов'язання згідно ст. 611 ЦК України, є: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до норм ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання та не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам визначити умови такого договору.

У відповідності до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов'язується надати кредит позичальнику в розмірі й на умовах передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

На підставі п. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі, згідно зі ст. 1056-1 ЦК України визначається розмір процентів та порядок їх сплати за договором залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміром облікової ставки та інших факторів.

Статтею 55 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договором) між клієнтом та банком.

Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитодавця і позичальника та з урахуванням вимог цивільного та банківського законодавства, статті 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168.

Судом встановлено, що 20 вересня 2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №521/ФКВ-07 згідно з умовами якого банк надав відповідачці кредит у сумі 34000 доларів США з кінцевим терміном повернення до 19.09.2032 року та сплатою 11% річних за весь час фактичного користування кредитом. В період укладення даного договору сторони діяли добросовісно і дійшли домовленості відносно всіх основних і суттєвих його умов, в тому числі про юридичну природу договору, строк його дії, коло обов'язків і прав кожної з сторін (а.с.5-14).

На виконання умов договору ТОВ «Укрпромбанк» було видано кредит у сумі, еквівалентній 34000 доларів США, що підтверджується підписом ОСОБА_2 в заяві про видачу готівки №5 від 20.09.2007р. (а.с.17).

Відповідач ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання належним чином не виконала, порушила умови кредитного договору, у зв'язку з чим станом на 16.09.2013 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 414506,81 гривень, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 258174,30 гривень, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 133685,24 гривень, комісії за ведення кредиту у розмірі 22647,27 гривень. (а.с.18).

Розмір вказаної суми заборгованості та правильність її розрахунку у судовому засіданні оспорені не були.

Згідно укладеного 30.06.2010р. договору про передачу активів та кредитних зобов'язань між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним Банком України ПАТ «Дельта Банк» набуло право вимоги за кредитним договором №521/ФКВ-07 від 20.09.2007р. в порядку ст. 512-519 ЦК України (а.с.22-27).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Порядок та правила використання іноземної валюти на території України на сьогодні встановлені Декретом №15-93, «Правилами використання готівкової іноземної валюти на території України», затвердженими постановою Правління Національного банку України від 30 травня 2007 р. №200, «Положенням про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України», затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2000 р. №520, та іншими документами.

Згідно зі ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Разом з тим, незалежно від фіксації еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, згідно з пунктами 1 та 2 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Виходячи з наведеного, проаналізувавши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, перевіривши відповідність заявлених вимог діючому законодавству України, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог ПАТ «Дельта Банк» та необхідність стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором №521/ФКВ-07 від 20.09.2007р. у загальній сумі 414506,81 гривень згідно наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені ПАТ «Дельта Банк» документально підтверджені судові витрати з оплати судового збору в розмірі 3441 гривень 00 копійок.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.10, 11, 59, 60, 88, 174, 209, 212-215, 224 ЦПК України, статтями 192, 512-519, 524, 525, 527, 530, 533, 611, 612, 625, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у сумі 414506 (чотириста чотирнадцять тисяч п'ятсот шість) гривень 81 копійка, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 258174,30 гривень, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 133685,24 гривень, комісії за ведення кредиту у розмірі 22647,27 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судові витрати з оплати судового збору в сумі 3441 (три тисячі чотириста сорок одна) гривня 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження. Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Кам'янобрідський районний суд м. Луганська протягом десяти днів з дня його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ: А.О. ТЕМНІКОВА