ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/19711/13-ц

провадження № 2/753/1135/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2014 р. Дарницький районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді ЛЕОНТЮК Л.К.

за участю секретаря СНІГУР Н.В.

сторін:

представника позивача КОСТЮКОВА А.В.

відповідач ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві

цивільну справу за позовом ПРИВАТНО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА " СТРАХОВЕ ТОВАРИСТВО " ІЛЛІЧІВСЬКЕ" до ОСОБА_3 про страхове відшкодування шкоди , суд -

в с т а н о в и в:

Позивач ПрАТ " Страхове товариство "Іллічівське" в особі свого представника Дорошенко О.С., звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про страхове відшкодування шкоди , обгрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 17.11. 2012 року на вул. Миропільській в м. Києві сталася дорожньо транспортна пригода за участю двох автомобілів "Mitsubishi" д.н. НОМЕР_4, яким керував ОСОБА_3 та власником якого є ОСОБА_6 та " Nisan" д.н. НОМЕР_2 яким керувала ОСОБА_7 та власником якого є ОСОБА_8

Внаслідок зазначеного ДТП автомобіль " Nisan" д.н. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою ДАІ, страховим актом № ЦО - 33419-АВ- 0008177472-8177472 від 16.01. 2013 року.

На момент ДТП між власником транспортного засобу "Mitsubishi" д.н. НОМЕР_4 ОСОБА_6 та позивачем ПрАТ " Страхове товариство "Іллічівське" ( на момент ДТП - ВАТ " Страхове товариство "Іллічівське") був укладений договір обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 16.08. 2012 року № АВ/0008177472, за яким позивач застрахував цивільну відповідальність перед третіми особами, при використанні транспортного засобу "Mitsubishi" д.н. НОМЕР_4.

19.11. 2012 року власник автомобіля " Nisan" д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_8 звернулася до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

04.12. 2012 року експертом ОСОБА_9 проведено огляд транспортного засобу та складено звіт № 324-А з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу.

На підставі вказаного страхового акта та заяви ОСОБА_8, відповідно до норм ст. 37 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспорнтних засобів", позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 11 446 гривень 54 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1088 від 04.02. 2013 року. А тому просить стягнути з відповідача ОСОБА_3, суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 11 446 гривень 54 коп. та суму сплаченого судового збору у розмірі 229 грн. 40 коп.

Представник позивача Костюков А.О. , який діє на підставі довіреності від 17.07. 2013 року позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 заперечував проти позовних вимог, надавши свої письмові заперечення, та просив у задоволенні вимог відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, допитавши в якості свідка власника автомобіля ОСОБА_6 , дослідивши матеріали справи у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 "Про судові рішення по цивільній справі" від 18 грудня 2009 року, що містяться у пункті 2, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 Цивільного процесуального кодексу України вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 Цивільного процесуального кодексу України, а також правильно витлумачив ці норми.

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Обов'язковий страховий ліміт - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов страхування.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, 17.11. 2012 року на вул. Миропільській в м. Києві сталася дорожньо транспортна пригода за участю двох автомобілів "Mitsubishi" д.н. НОМЕР_4, яким керував ОСОБА_3 та власником якого є ОСОБА_6 та " Nisan" д.н. НОМЕР_2 яким керувала ОСОБА_7 та власником якого є ОСОБА_8 В результаті зіткнення обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 січня 2013 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєні зазначеної дорожньої пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП /а.с. 10/.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення правопорушник ОСОБА_3 свою вину визнав, постанову суду не оскаржував, вона набрала законної сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарський або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 61 ч. 4 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ст. 3 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" метою здійснення обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров"ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

На виконання вимог вказаного Закону власник автомобіля "Mitsubishi" д.н. НОМЕР_4 ОСОБА_6 був застрахований в ПрАТ " Страхове товариство "Іллічівське" за полісом № АВ/0008177472 від 16.08. 2012 року , обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів . Вказаний договір було укладено терміном на 1 рік і діяв до 15.08. 2013 року ( а.с.5), тобто він був чинний на момент ДТП.

Встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди належний " Nisan" д.н. НОМЕР_2 яким керувала ОСОБА_7 та власником якого є ОСОБА_8 зазнав механічних пошкоджень.

Відповідно до звіту № 324-А автотоварознавчого дослідження від 04. 12. 2012 року складеного суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_9 на підставі заяви ПрАТ "СТ "Іллічівське " від 19.11. 2012 року, вартість матеріальних збитків, спричинених власнику автомобіля " Nisan Tiida" д.н. НОМЕР_2 становить 13 735 грн. 85 коп. /а.с. 16-26/.

Отже, розмір заподіяної матеріальної шкоди визначений суб"єктом оціночної діяльності від 04.12.2012 р. відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 13 735, 85 грн., є письмовим доказом, що відповідає вимогам ст.57 ЦПК України.

Матеріалами справи доведено, що вартість виконаних робіт, пов'язаних з відновленням пошкодженого , внаслідок неправомірних дій ОСОБА_3, належного ОСОБА_8 транспортного засобу, були оцінені та 16.01. 2013 року погоджені на суму 11 446 грн. 54 коп. проведеної без участі позивача, потерпілої ОСОБА_8 та відповідача ОСОБА_3 ( а.с. 12) .

На підставі страхового акту № ЦО - 33419-АВ-0008177472-8177472 від 16.01. 2013 року та розрахунку страхового відшкодування по пошкодженому транспортному засобу, позивачем здійснено страхове відшкодування, вартість якого становить 11 446 грн. 54 коп. ( а.с. 13) , що підтверджується платіжним дорученням №1088 від 4 лютого 2013 року.

Згідно п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Таким чином, особою, відповідальною за завдані потерпілому збитки, у даному випадку є відповідач відповідно до вимог ст. 1188 ЦК України.

Водночас, відповідно до роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року предмет позовних вимог (у тому числі первісного, зустрічного позову та позову третьої особи із самостійними вимогами) зазначається виходячи з вимог закону, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, та підстав заявленої вимоги.

Тобто суд, при вирішенні справи повинен встановити її обставини і відповідно до встановлених обставин визначити правовідносини, що склались між сторонами, та закон, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин (ст. 215 ЦПК України).

Відповідно до встановленого ст. 11 ЦПК принципу диспозитивності цивільного судочинства суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Водночас, як роз'яснив Верховний Суд України, відповідно до положень цивільного процесуального законодавства підстави заявленого позову - це виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України (ст.4, п.5.ч.2 ст. 119 ЦПК). Таким чином, при розгляді справи суд застосовує той закон, який регулює спірні правовідносини.

Підсумовуючи викладене, формулювання у рішенні суду предмету позовних вимог не відповідно до тексту позовної заяви, а виходячи з вимог закону, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, та підстав заявленої вимоги, не буде порушувати встановленого ст. 11 ЦПК принципу диспозитивності цивільного судочинства.

В даному випадку фактично був поданий регресний позов на підставі ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У позовній заяві позивач вказав норми чинного законодавства на свій розсуд, а саме: ст. ст. ч.2 ст. 625, 993, 1187 ЦК України, ст. ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 33, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Враховуючи зміст указаної норми Закону, при розгляді справ за позовами страховиків за полісами обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів чи Моторного (транспортного) страхового бюро України до винних осіб про стягнення сум виплаченого страхового відшкодування судам слід виходити з того, що такі суми стягуються відповідно до вимог спеціального законодавства - Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", в порядку регресу і положення ст. 993 ЦК та ст. 27 Закону України "Про страхування" до даних правовідносин не застосовуються.

При вирішенні даної категорії справи слід враховувати, що передбаченому ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV, праву страховика чи ПрАТ "Страхове товариство "Іллічівське" на отримання від винної особи в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування кореспондується обов'язок винної особи (особи, діями якої завдана майнова шкода) відшкодувати заподіяну нею шкоду, передбачений ст. 1188 ЦК України. Посилання на положення ст. 1187 ЦК України є неправильним, оскільки при заподіянні шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, ст. 1188 ЦК є спеціальною нормою.

В даному конкретному випадку з матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що відповідач, як винна особа, та власник технічного засобу "Mitsubishi" д.н. НОМЕР_4 - страхувальник, в порушення вимог ст. 33 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не повідомили страховика про настання страхового випадку, що відповідно до ст. 38 цього Закону дає йому право подати регресний позов.

Стаття 33 вказаного Закону визначає дії осіб у разі настання дорожньо-транспортної пригоди , яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування ( регламентної виплати).

Підпунктом «ґ» п. 38.1.1. п. 38.1.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Відповідно до підпункту 33.1.4 п. 33.1. ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування(регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний дотакої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

З огляду на наведене та виходячи з системного аналізу змісту вищевказаних норм законодавства вбачається обов'язок відповідача (страхувальника) невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику відомості про ДТП.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення норм чинного законодавства відповідач протягом трьох робочих днів з моменту ДТП не повідомив позивача про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Встановлені обставини не спростовуються і самим відповідачем, оскільки останній в день скоєння ним ДТП, всю необхідну інформацію про себе та договір страхування надав потерпілій стороні та повідомив свого батька - власника автомобіля, який прибув на місце ДТП та являвся страхувальником автомобіля "Mitsubishi" д.н. НОМЕР_4 та вважав, що вищевказаний обов"язок, передбачений законом, ним було виконано, а також вжив необхідних заходів з метою запобігання та зменшення подальшої шкоди, а саме особисто позивача він не повідомив про настання страхового випадку, оскільки не являвся страхувальником.

Допитаний в судовому засіданні власник автомобіля ОСОБА_6 в якості свідка, останній повідомив суду, що він особисто не повідомляв ПрАТ " Страхове товариство "Іллічівське" про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, вважав, що буде достатньо повідомлення потерпілій особі.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення норм чинного законодавства відповідач протягом трьох робочих днів з моменту ДТП не повідомив позивача про настання дорожньо-транспортної пригоди. Повідомлення відповідачем власника транспортного засобу та потерпілу сторону не може бути прийняте до уваги, оскільки відповідач ( страхувальник) не виконав передбачений законом обов'язок письмово повідомити позивача про настання ДТП.

Отже, внаслідок невиконання відповідачем ( страхувальником ) свого обов'язку щодо письмового повідомлення позивача в останнього з'явилось обґрунтоване та законне право регресної вимоги до відповідача, в межах виплаченої суми страхового відшкодування.

Посилання відповідача на той факт, що йому не було повідомлено про огляд транспортного засобу " Nisan Tiida" д.н. НОМЕР_2, а також позивач в досудовому порядку не надіслав йому вимогу про відшкодування шкоди, судом також не може бути прийняте до уваги, оскільки в обов"язки позивача не входить повідомляти сторін про проведення оцінки та визначення вартості матеріального збитку, такі права делеговані суб"єкту оціночної діяльності.

Крім того, відповідач не оспорює розмір матеріальної шкоди, не заявляє клопотання про проведення судово-автотоварознавчої експертизи, дії суб"єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_9 не оскаржені і на день розгляду справи звіт № 324-А від 04.12. 2012 року про визначення вартості матеріального збитку автомобіля " Nisan Tiida" д.н. НОМЕР_2 є дійсним.

Разом з тим, позивачем 03.07. 2013 року відповідачу був направлений лист № 94 АГ/ІЛЛ з вимогою сплатити суму страхового відшкодування ( а.с.27).

Отже, на підставі викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, у зв'язку із чим вимоги про стягнення із відповідача витрати на оплату судових витрат, а саме: судового збору у розмірі 229 ( двісті двадцять дев"ять ) гривень 40 коп. є законними та такими , що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. ст.ст. 10,11, 57, 60, 61, 88 , 209, 213, 215, 218, 294 ЦПК України, ст. ст. 979, 1188 ЦК України, ст. ст. 3, 33, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»; Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 "Про судові рішення по цивільній справі" від 18 грудня 2009 року, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ПРИВАТНО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА " СТРАХОВЕ ТОВАРИСТВО " ІЛЛІЧІВСЬКЕ" до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди в порядку регресу , задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Києва , зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_7 на користь ПРИВАТНО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА " СТРАХОВЕ ТОВАРИСТВО " ІЛЛІЧІВСЬКЕ" , юридична адреса: 01033 м. Київ, вул. Саксаганського, 38-Б, код ЄДРПОУ 25186738, р/р 26509010041784 в ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України, МФО 322227 суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 11 446 ( одинадцять тисяч чотириста сорок шість ) гривень 54 коп., а також судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп., а разом 11 675 ( одинадцять тисяч шістьсот сімдесят п"ять) гривень 94 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення . Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 28 січня 2014 року.

СУДДЯ ЛЕОНТЮК Л.К.