РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 грудня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Берзіньш B.C.,
суддів М'ясоєдової Т.М., Іващенко В.В., при секретарі Сафіній Ф.Ф. з участю: представника позивача ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 квітня 2006 року по цивільній справі за позовом ДП „Ялтинська міська аптека" до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення з робітників збитків, заподіяних підприємству,
ВСТАНОВИЛА:
Державне підприємство „Ялтинська міська аптека" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 20966 гривень 95 копійок. Позовні вимоги мотивовані тим, що наказом НОМЕР_1 ОСОБА_2 був призначений завідуючим аптекою НОМЕР_2 в м. Ялті і з ним 13.06.2003 року був укладений договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність. На підставі наказу НОМЕР_3 в аптеці НОМЕР_2 була проведена повна інвентаризація за період з 27 листопада 2003 року по 1 грудня 2004 року по результатам якої були виявлені медикаменти з простроченим терміном вживання на загальну суму 12974,12 грн. та недостача товарів на загальну суму 7992,83 грн. Вказані факти ОСОБА_2 визнав в письмовій формі, але відмовився від сплати недостачі, в зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача у відшкодування недостачі 20966,95 грн.
При розгляді справи в суді першої інстанції по справі була призначена судово-бухгалтерська експертиза. На підставі її висновку позивач змінив свої вимоги і в додатковій позовній заяві просив стягнути на його користь у відшкодування недостачі та порчі товару 44110,06 грн., в тому числі: з ОСОБА_2 27085,77 грн., з залучених в якості співвідповідачів по справі: ОСОБА_1 - 15729,99 грн., ОСОБА_6 - 3417,24 грн., ОСОБА_7 - 484,95 грн.
Рішенням. Ялтинського міського суду АР Крим від 28 квітня 2006 року позовні вимоги ДП „Ялтинська міська аптека" задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ДП „Ялтинська міська аптека" недостачу в розмірі 4542 грн. 46 коп., у відшкодування порчі товарів - 5130 грн. 98 коп., а усього 9873 грн. 44 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ДП „Ялтинська міська аптека" недостачу в розмірі 2919 грн. 08 коп. у відшкодування порчі товарів 3297 грн. 27 коп., а усього 6216 грн. 35 коп. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ДП „Ялтинська міська аптека" недостачу в розмірі 634 грн. 15 коп., у відшкодування порчі товарів - 716 грн. 31 коп., а усього - 1350 грн. 46 коп. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ДП „Ялтинська міська аптека" недостачу в розмірі 179 грн. 99 коп., у відшкодування порчі товарів - 304 грн. 96 коп., а усього 484 грн. 95 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 77 грн. 73 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ДП „Ялтинська міське аптека" повернення судового збору в
Справа № 22ц-6873/06 Головуючий суду першої інстанції
Мощевітіна О.М.
розмірі 21 грн. Стягнуто зі ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 52 грн. 16 коп. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ДП „Ялтинська міська аптека" повернення судового збору в розмірі 10 грн. Стягнуто з ОСОБА_6 судовий збір на користь держави в розмірі 41 грн. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ДП „Ялтинська міська аптека" повернення судового збору в розмірі 10 грн. Стягнуто з ОСОБА_7 судовий збір на користь держави в розмірі 41 гривня. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ДП „Ялтинська міська аптека" повернення судового збору з розмірі 10 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі ЗО грн. Стягнуто зі ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі ЗО грн. Стягнуто з ОСОБА_6 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі ЗО грн.
Ухвалою того ж суду від 28 липня 2006 року виправлені описки в резолютивній частині рішення суду від 28 квітня 2006 року і вказано, що стягнення на користь ДП „Ялтинська міська аптека" з ОСОБА_2 за недостачу товарів 4542 грн. 46 коп., і у відшкодування порчі товарів 5130 грн. 98 коп., а всього 9873 грн. 44 коп. невірно. Вказано вірну суму стягнення, виходячи з сум 4542 грн. 46 коп. і 5130 грн. 98 коп., складає 9673 грн. 45 коп., а не 9873 грн. 44 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати в повному обсязі та ухвалити нове рішення про відмову позивачу в позові, оскільки вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, не повно і не об'єктивно досліджені докази, надані сторонами, рішення ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду відносно неї скасувати з ухваленням нового рішення, оскільки вважає, що її вини в нанесеній позивачу матеріальній шкоді не має і з нею не укладався договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність в письмовій формі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Виходячи з положень частини 3 наведеної статті, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 134 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.
Письмові договори про повну матеріальну відповідальність згідно з вимогами ст. 135-1, частинами 1, 2 ст. 135-2 КЗпП України може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягай вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України. При спільному виконанні працівниками окремих видів робіт, зв'язаних із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей, коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність, може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна
Справа № 22ц-6873/06
відповідальність. Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність установлюється власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації. Письмовий договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність укладається між підприємством, установою, організацією і всіма членами колективу (бригади).
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ДТ „Ялтинська міська аптека", суд першої інстанції дійшов висновку, що вони обгрунтовані і свої висновки зробив на підставі висновку судово-бухгалтерської експертизи.
Між тим з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 179 діючого Цивільного процесуального кодексу України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності, тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Для встановлення у судовому засіданні фактів, зазначених у частині першій цієї статті, досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.
Відповідно до ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України письмові докази або протоколи їх огляду оголошуються в судовому засіданні та надаються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках - також експертам, спеціалістам і свідкам. Особи, які беруть участь у справі, можуть давати свої пояснення з приводу цих доказів або протоколу їх огляду. Особами, які беруть участь у справі, з приводу зазначених доказів можуть ставитися питання свідкам, а також експертам, спеціалістам. У разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду особою, яка бере участь у справі, для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є фальшивим, особа, яка подала цей документ, може просити суд виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 був призначений на посаду завідуючого аптекою НОМЕР_2 м. Ялти наказом начальника Ялтинського міського управління НОМЕР_1(Т. 1 а.с. 10).
Суду першої та апеляційної інстанції, а також експерту була надана копія типового договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність, укладену керівником ДП „Ялтинська міська аптека" ОСОБА_8. з ОСОБА_2 13.06.2003 року (том 1, а.с. 11-12).
Оригінал цього договору суду за вимогою судової колегії у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим надано не було в зв'язку з втратою при зміні керівництва, як пояснив в судовому засіданні 8 грудня 2006 року представник позивача ОСОБА_3
При огляді копії вказаного договору колегія суддів зазначає, що договір укладений з ОСОБА_2 не тією особою і органом, яким він був прийнятий на роботу, а ДП „Ялтинська міська аптека", зареєстрованим в реєстрі суб'єктів підприємницької діяльності 24.09.2002 року (а.с. 5-8). Склад бригади на 13.06.2003 року в машинописному тексті, підписаному сторонами, не зазначено. За межами друкованого тексту договору від руки вказані, крім ОСОБА_2, фармацевти ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6., ОСОБА_7 Провізор-інтерн ОСОБА_11 закреслена, як вписана помилково.
Твердження ОСОБА_1 про те, що вона не підписувала цей договір заслуговують уваги, оскільки в ньому не співпадають її по-батькові.
Крім того, зазначена в ньому ОСОБА_7. прийнята на роботу наказом НОМЕР_4, тобто через рік після укладення цього договору.
Наведені обставини викликають у судової колегії сумніви щодо достовірності цього договору, спростувати які неможливо через відсутність оригіналу відповідного договору.
Інших доказів, які б свідчили про укладення договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність позивача з відповідачами позивачем та його представником не надано.
У зв'язку з тим, що позивач відповідно до вимог ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України не надав достовірних і допустимих доказів на обґрунтування своїх вимог, колегія суддів приходить до висновку, що правових підстав для задоволення позовних вимог ДП „Ялтинська міська аптека" по відшкодуванню матеріальної шкоди в повному обсязі не має.
Справа № 22ц-6873/06 Головуючий суду першої інстанції
Могцевітіна О.М.
Доповідач М'ясоєдова Т.М.
Згідно з п. З і 4 ч. 1 ст. 309 Цивільного процесуального кодексу України невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і прийняття нового рішення чи зміни рішення визнаються.
З урахуванням наведеної вище норми права, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення місцевого суду підлягає скасуванню в повному обсязі і у відношенні всіх співвідповідачів.
Підлягає скасуванню і ухвала суду від 28 липня 2006 року про виправлення описок, допущених при постанові оскаржуваного рішення.
Частиною 5 статті 88 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до положень частини 1 статті 88 наведеного кодексу стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Таким чином, понесені позивачем судові витрати задоволенню не підлягають.
З урахуванням наведеного і керуючись пунктами 3, 4 частини 1 статті 309 та статтями 303, 304, 313, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія судців судової палати у цивільних справах,
ВИРІШИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 квітня 2006 року і ухвалу того ж суду від 28 липня 2006 року скасувати і ухвалити нове рішення про відмову Державному підприємству „Ялтинська міська аптека" в позові до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення з робітників збитків, заподіяних підприємству на загальну суму 44110 грн. 06 коп.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України у двохмісячний строк. Справа № 22ц-6873/06 Головуючий суду першої інстанції
Мощевітіна О.М. Доповідач М'ясоєдова Т.М.