УКРАЇНА
Справа № 421/254/14-а
Провадження № 2-а/421/58/2014
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2014 р. Первомайський міський суд Луганської області
в складі : головуючого судді Скочій Г.Д.
при секретарі Бондар К.В.,
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до посадової особи, інспектора відділу ДАІ Брянківського МВ ГУМВС України Поповкіна Андрія Миколайовича про визнання дій відповідача протиправними, скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що постановою капітана міліції ІВДАІ Брянківського МВ ГУМВС України Поповкіним А.М. 17.01.2014 р. його притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425грн.
Він 17.01.2014 року приблизно о 19-20 год., керуючи автомобілем марки ДЕО Ланос державний номерний знак НОМЕР_3, рухався в м. Брянка Луганської області в сторону м. Первомайськ. Проїжджаючи перехрестя вул. Московська та вул. Донбасівська, звернув ліворуч та продовжив рух, після чого був зупинений інспектором ДАІ, який повідомив, що він порушив правила дорожнього руху, т.я. при повороті ліворуч не пропустив пішохода. Він почав заперечувати, що ніякого пішохода не було та нічого не порушував. Однак інспектор склав протокол та виніс постанову.
Вважає, що вказана вище постанова винесена незаконно.
1. Серед матеріалів про адміністративне правопорушення, яке начебто він скоїв, є лише протокол про адміністративне правопорушення серії АБ2 № 104929, зміст якого не відповідає дійсності, обставинам справи.
2. Постанова в справі про адміністративне правопорушення винесена незаконно, з порушенням положень КУпАП, при відсутності події та складу правопорушення, при відсутності за неіснуюче правопорушення, якого він не вчиняв.
При винесенні постанови посадова особа ДАІ порушив вимоги статті 280 КУпАП, яка передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Усього цього службова особа ВДАІ не зробив.
В постанові вказується, що ПІБ розглянув матеріали адміністративного правопорушення, на підставі яких притягнув його до адміністративної відповідальності.
Насправді з таких матеріалів є лише протокол про адміністративне правопорушення, який не відповідає законодавству, та дійсності, а тому з підстав, вказаних у п. 1 позовної заяви, не може вважатись достатнім та належним доказом вчинення мною правопорушення. За таких обставин, відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не могло бути и розпочато, а розпочате підлягало закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У своїх поясненнях в протоколі про адміністративне правопорушення він зазначив, що правопорушення не скоював, не створював поміху пішоходу.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що до протоколу додається відео, але не зазначено яким приладом проводилася фіксація.
Виходячи із обставин справи, жодних інших доказів по справі, крім протоколу, на момент розгляду адміністративної справи, не було.
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вказане вище свідчить про те, що працівник ДАІ розглянув справу та притягнув його до відповідальності за відсутністю доказів вчинення правопорушення, за відсутності доказів вини, упереджено, оскільки не взяв до уваги його пояснення, не дослідив обставини справи в сукупності, а керувався лише домислами, припущеннями та неіснуючими даними.
Дані, вказані у постанові в справі про адміністративне правопорушення, не відповідають дійсності та не підтверджуються доказами. Крім того, постанова має ви креслення, виправлення, незрозуміло яку суму штрафу з нього стягнуто. При винесенні постанови не брались до уваги його пояснення про те, що він не створював поміх пішоходу, не допитувалися свідки, не досліджувались докази і не вказувались в постанові докази, які би підтверджували мою вину та факт вчинення правопорушення.
Крім того, не відбирались письмові пояснення з свідків, які зазначені в протоколі, хоча вказані свідки нічого по суті і не могли пояснити, оскільки вони просто проїжджали поруч та були зупинені працівником ДАІ для того, щоб записати їхні дані в протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Службовою особою ВДАІ порушено також пункт 1.6. Розпорядження МВС України від 21.03.2009 р. №466 «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», який передбачає вимогу виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеооматеріалів, показів свідків тощо).
Вказане вище підтверджує відсутність події та складу адміністративного правопорушення, підтверджує той факт, що жодного адміністративного правопорушення не вчиняв.
Постанова в справі про адміністративне правопорушення винесена посадовою особою ДАІ незаконно, з грубим порушенням норм законодавства, відомчих актів МВС України, порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та норм КУпАП, необґрунтовано, упереджено, за неіснуюче правопорушення, якого він не скоїв, з порушенням законних прав, що призвело до незаконного притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.
Просить визнати дії службової особи ІВДАІ Брянківського МВ ГУМВС України капітана міліції Поповкіна А.М. з притягнення його до адміністративної відповідальності протиправними; скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення інспектора ІВДАІ Брянківського МВ ГУМВС України капітана міліції про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на у розмірі 425 гривен.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтвердив у повному обсязі, він не заперечував, що на відеозйомці його автомобіль, але вважає, що відеозйомка не підтверджує факт порушення, оскільки пішоходів погано видно, вони знаходилися не на пішохідному перехресті, а вийшли на дорогу перед пішохідним перехрестям і він їх не побачив.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що ОСОБА_1 порушив п. 16.2 ПДР, не пропустив пішохода на пішохідному перехресті, що підтверджується відеозйомкою. Зйомка проводилась відеокамерою, яка належить йому і яку він використовував в роботі згідно його рапорту, оскільки в ДАІ немає технічних засобів.
Дослідивши надані докази, вислухавши пояснення сторін, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
В суді встановлено.
17.01.2014 року о 20-40 год. інспектора відділу ДАІ Брянківського МВ ГУМВС України Поповкін А.М. склав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, де зазначив, що 17.01.2014 року о 19 год. 10 хв. в м. Брянка на перехресті вул. Московська та вул. Донбасівська водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем DAEWOO LANOS TF 69 Y номерний знак НОМЕР_3, при здійсненні повороту ліворуч, не надав дорогу пішоходу, який переходив проїзну частину, на яку він повертав, чим порушив п. 16.2 ПДР України, та виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 за вчинене правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП, штрафа в сумі 425 грн.
ОСОБА_1 отримав копії протоколу та постанови.
Місце, час, факт керування позивачем транспортним засобом марки DAEWOO LANOS TF 69 Y номерний знак НОМЕР_3 в суді не заперечуються.
Предметом спору та доказування є факт не надання дороги пішоходу, який переходив проїзну частину, при проїзді водієм перехрестя та здійснення повороту ліворуч.
Факт порушення позивачем п.16.2 ПДР України, а саме те, що він на перехресті вулиць Донбасівська та Московська, керуючи автомобілем DAEWOO LANOS TF 69 Y номерний знак НОМЕР_3, при здійсненні повороту ліворуч, не надав дорогу пішоходу, який переходив проїзну частину, на яку він повертав, підтверджується оглянутим в суді відеозаписом від 17.01.2014 р., який суд бере до уваги у зв'язку з іншими доказами, а саме: показаннями відповідача, а також показаннями позивача в тій частині, що дійсно, відеозйомка містить рух його автомобіля на вказаному перехресті та наявність пішоходів.
Але суд вважає, що при накладенні адміністративного стягнення відповідач не взяв до уваги всі обставини справи: характер вчиненого правопорушення, те, що внаслідок правопорушення не настало будь-яких наслідків, а також те, що позивач раніше не притягувався до адміністративної відповідальності.
Ст. 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена можливість при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення звільнення органом (посадовою особою), яка уповноважена вирішувати справу, порушника від адміністративної відповідальності з обмеженням усним зауваженням.
Суд прийшов до висновку про можливість застосування до позивача ст. 22 КУпАП, виходячи з того, що він хоча він і не надав перевагу пішоходам на пішохідному перехресті, але не створив ніякої перешкоди для інших учасників дорожнього руху. Тобто, формальне порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху не призвело і не могло призвести до порушення прав і інтересів інших учасників дорожнього руху, які охороняються законом.
Відповідно до ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь якими несприятливим наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Суд прийшов до висновку, що накладення штрафу у сумі 425 грн. не є пропорційним тяжкості вчиненого правопорушення.
Керуючись ст.ст. 159-163 КАС України, ст. 22 КУоАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати постанову інспектора відділу ДАІ Брянківського МВ ГУМВС України Поповкіна Андрія Миколайовича по справі про адміністративне правопорушення від 17.01.2014 року про накладення на ОСОБА_1 на підставі ч.2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягнення в вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, обмежитись відносно нього усним зауваженням.
Постанова у повному обсязі буде виготовлена 01.04.2014 року.
Провадження по справі закрити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Г.Д. Скочій