ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 53/15 | 24.11.08 |
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії
до Спеціалізованого державного підприємства «Меморіали України»
про стягнення 3 388,13 грн.
Суддя Грєхова О.А.
Представники:
Від позивача: Сидоренко О.В. –представник за довіреністю від 08.04.2008р. Серії ВВК № 073244
Від відповідача: не з’явились
СУТЬ СПОРУ:
Заявлено позов про стягнення з Спеціалізованого державного підприємства «Меморіали України»боргу за надані згідно з Наряду на установку № 55272 від 22.04.2005, але неоплачені телекомунікаційні послуги в сумі 3 388,13 грн., в тому числі 3 249,65 грн. – основний борг, 138,48 грн. –пеня.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2008р. порушено провадження у справі № 53/15, розгляд справи призначено на 13.10.2008р.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 13.10.2008р. та 03.11.2008р. розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), на 03.11.2008р. та 24.11.2008р. відповідно для надання сторонам можливості виконати вимоги ухвали суду.
Представник позивача в судовому засіданні 24.11.2008р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі відповідач в жодне судове засідання не з’явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги ухвал суду не виконав.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Відомості про місцезнаходження відповідача є достовірними, оскільки підтверджені довідкою Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві № 21-10/5865 від 16.10.2008р. наданою позивачем про включення Спеціалізованого державного підприємства «Меморіали України»до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для розгляду справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 24.11.2008р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки (частина 1 статті 11 Цивільного кодексу України).
Як встановлено частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, є договори та інші правочини.
У відповідності до частини 1 статті 206 Цивільного кодексу України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
22.04.2005р. на підставі наряду № 55272 позивач виконав для відповідача роботи по підключенню телефонного номеру. Факт виконання вказаних послуг підтверджується печаткою та підписом відповідача на вказаному наряді.
Як слідує з матеріалів справи, вказаний телефонний номер було відключено 27.03.2007р. за несплату абонентської плати та міжміських розмов (наряд № 7946).
Отже, в період з 22.04.2005р. по 27.03.2007р. позивач надавав відповідачу телекомунікаційні послуги.
З доданого до позовної заяви розрахунку судом встановлено, що відповідач зобов’язання щодо оплати наданих послуг не виконував належним чином в результаті чого, за послуги, отримані за період з листопада 2006р. по березень 2007р., за ним утворилась заборгованість в сумі 3 249,65 грн.
До спірних правовідносин сторін судом застосовуються положення Закону України «Про телекомунікації», що набрав чинності 23.12.2003р.
Статтею 33 Закону України «Про телекомунікації»встановлений обов’язок споживача своєчасно сплачувати за отримані телекомунікаційні послуги.
Відповідно до п.п. 5, 6 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації»споживач зобов’язаний виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ним телекомунікаційні послуги, виконувати інші обов'язки відповідно до законодавства.
Частина 3 ст. 509 ЦК України встановлює, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Виходячи з принципу справедливості та добросовісності, відповідач, отримуючи від позивача телекомунікаційні послуги, мав їх оплачувати.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 108 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 720 від 09.08.2005 року, у разі неотримання до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму.
Відповідач свої зобов’язання та вимоги закону виконував неналежним чином, на дату винесення рішення заборгованість відповідача перед позивачем за отримані телекомунікаційні послуги в період з листопада 2006р. по березень 2007р. становить 3 249,65 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи Довідкою № 32-07-419/1 від 13.10.2008р. за підписами начальника позивача.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 3 249,65 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 249,65 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 138,48 грн. слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі (ч.1 ст. 547 ЦК України).
Позивачем не надано доказів того, що між сторонами існувала письмова угода щодо пені, яка застосовується у випадку прострочення відповідачем оплати наданих позивачем телекомунікаційних послуг.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 138,48 грн. за несвоєчасну сплату платежів задоволенню не підлягають, як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.
Відповідач не спростував обставин, на які позивач посилається як на підставу для своїх вимог.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В :
1.Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Спеціалізованого державного підприємства «Меморіали України»(03150, м. Київ, вул. Димитрова, 24, ідентифікаційний код 31352049 з будь –якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Київської міської філії (02192, м. Київ, вул. Міста Шалетт, 1, ідентифікаційний код 01189910) основний борг в сумі 3 249 (три тисячі двісті сорок дев’ять) грн. 65 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 95 (дев’яносто п’ять) грн. 91 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 113 (сто тринадцять) грн. 18 коп.
3. В решті позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Грєхова О.А.
Повний текст рішення підписаний 28.11.2008р.