Єдиний унікальний номер 252/5738/13-ц Номер провадження 22-ц/775/2555/2014
Головуючий у I інстанції
Доповідач - Бугрим Л.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Бугрим Л.М.,
суддів: Гапонова А.В.,Халаджи О.В.
при секретарі: Лавицькому Д.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 5 лютого 2014 року по цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю « АНСУ» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 5 лютого 2014 року були задоволені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю « АНСУ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. На користь ТОВ « АНСУ « з відповідачів у солідарному порядку була стягнута заборгованість за кредитним договором у сумі 20 334 грн. 76 коп. та судові витрат у сумі 229 грн. 40 коп.
Задовольняючі позовні вимоги ТОВ « АНСУ « про стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідачів у солідарному порядку , суд першої інстанції виходив з того , що ОСОБА_2 порушила умови кредитного договору, своєчасно та належним чином не виконувала зобов'язання за кредитним договором та не сплачувала відповідні суми згідно з графіком погашення кредиту внаслідок чого утворилась заборгованість,, яка була частково погашена за рахунок реалізації заставного майна. У зв'язку з тим , що вирученої від реалізації майна суми було недостатньо для покриття суми боргу , кредитором були заявлені позовні вимоги про стягнення решти заборгованості , яка складалась із несплаченої суми за користування процентами , пені та штрафу за прострочення виконання зобов'язання у відповідності з умовами кредитного договору
На вказане рішення суду була подана апеляційна скарга відповідачем ОСОБА_1 у якій ставиться питання про скасування судового рішення та відмову у позові. В обґрунтування доводів апеляційної скарги він посилався на те, що судом незважаючи на його заяву про застосування строків позовної давності до спірних правовідносин позовна давність не була застосована, судом були порушені норми матеріального права. Позичальник ОСОБА_2 затримала сплату кредиту на один місяць і її у відповідності до п.3.5.8 кредитного договору була направлена вимога про дострокове погашення кредиту. Оскільки вимога не була задоволена в грудні 2007 року, за актом прийому-передачі в неї було вилучено автомобіль з метою звернення стягнення на предмет застави. З цього моменту банк згідно з п. 3.5.8. договору набув право звернення до суду з метою стягнення заборгованості .3 грудня 2007 року • банк в односторонньому порядку відмовився від кредитного договору і розпочав процедуру відшкодування збитків шляхом звернення стягнення на заставне майно. Оскільки ОСОБА_2 у визначений термін банком ЗО днів не виконала вимогу про погашення боргу з дня отримання нею вимоги, для банку почався перебіг строку позовної давності про стягнення суми процентів за користування кредитними коштами і такий строк банком було пропущено при зверненні до суду з даним позовом. .3 вказаних підстав просив задовольнити скаргу та відмовити у позові.
У судовому апеляційного суду відповідач ОСОБА_1 підтримував доводи
апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати та у позові відмовити.
Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, зокрема телефонограмою, яка була нею особисто прийнята та зареєстрована у книзі телефонограм апеляційного суду № 4 за № 5141 .
Представник ТОВ « АНСУ» у судове засідання не з'явився , про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином , телефонограмою №5139,яка зареєстрована у книзі телефонограм апеляційного суду № 4 .
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення апелянта , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги , апеляційний суд вважає ,що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без зміни з наступних підстав.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріальної і процесуального права.
Встановлено, що судом першої інстанції при розгляді справи таких порушень допущено не було, тому підстави для скасування рішення відсутні.
У відповідності з положеннями ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом першої інстанції встановлено, що 23.08.2007 року між закритим акціонерним товариством « Перший Український міжнародний банк « ( далі банк) та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 5566641 про видачу кредиту на уму 75700 грн. зі сплатою 16,90 річних та кінцевим терміном погашення кредиту до 23.08.2014 року
У відповідності з п.1.1 ст.1 кредитного договору ОСОБА_2 зобов'язалась використати кредит за цільовим призначенням, сплатити банку відсотки за користування кредитом та повернути кредит в розмірах в порядку та в строки визначені кредитним договором, але не пізніше 23 серпня 2014 року.
Відповідно до п. 3.1.1 ст. З договору позичальник зобов'язаний сплачувати банку проценти за користування кредитом за ставкою зазначеною в п. 1.3 цього договору в порядку та на умовах зазначених п. 3.1.2 та 3.1.3 договору , а у випадку порушення зобов'язання за ставкою та на умовах зазначених п.3.1.4 кредитного договору.
У разі порушення позичальником строків виконання зобов'язання повернення кредиту та / або сплати процентів за користування кредитом позичальник згідно з п.5.2 ст. 5 договору зобов'язаний сплатити на вимогу банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період, від суми простроченого зобов'язання за кожний день прострочення. Окрім того згідно з п. 5.5 ст. 5 кредитного договору за кожний випадок порушення позичальником зобов'язання передбаченого п.п. 4.3.2,- 4.3.6 цього договору позичальник зобов'язаний на вимогу банку сплатити на його користь штраф у розмірі 1% від суми одержаного кредиту.
23.08.2007 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 5576286 у відповідності до п.1.1.,1.2, 1.3 ст.1 якого поручитель солідарно відповідає перед кредитором за виконання ОСОБА_2 зобов'язань у повному обсязі за кредитним договором. Згідно зі ст. 2 договору поруки , поручитель зобов'язався у разі невиконання та/ або порушення ОСОБА_2 своїх зобов'язань перед позивачем погасити основну суму кредиту, погасити суму процентів за користування кредитом згідно з договором, погасити суму штрафів, пені, комісій , збитків та інші платежі згідно з кредитним договором.
Також 23.08. 2007 року між банком та ОСОБА_2 для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором було укладено договір застави транспортного засобу № 5566641 згідно з яким банку у заставу було передано автомобіль Нупсіаі Оеіз 2007 року випуску.
Однак , позичальник ОСОБА_2 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала внаслідок чого у неї утворилась заборгованість за кредитом і тому банком було вилучено автомобіль у відповідачки та реалізовано . За рахунок отриманих коштів банком було повністю погашено тіло кредиту та заборгованість по процентам за користуванням кредитом у сумі 335 грн. 29 коп.. Станом на 23.94. 2913 року заборгованість за кредитним договором складала суму 20334 грн. 76 коп із них- 17208 грн. 62 коп. заборгованість за непогашеним у строк відсотками за користуванням кредитом , 2369 грн. 14 коп. - пеня за порушення строків виконання зобов'язань, яка передбачена п. 5.2 договору, яка нарахована банком за один рік, 757 грн.00 коп - штраф нарахований відповідно до п. 5.5 за порушення зобов'язання передбаченого п. п.4.3.2-4.3.6 кредитного договору.
Також банком 24 грудня 2012 року на адресу позичальника ОСОБА_2, та поручителя ОСОБА_1 направлені повідомлення про сплату сум боргу , які ними були отримані, але залишені без задоволення.
16 липня 2013 року між ПАТ « Перший Український міжнародний банк» та ТОВ « АНСУ» був укладений договір відступлення права вимоги унаслідок чого до ТОВ « АНСУ» перейшли усі права кредитора в тому числі і право на стягнення суми боргу за кредитним договором .
Вказані обставини підтверджуються як укладеними та підписаними договорами , їх умовами , даними про невиконання зобов'язання, листами - попередження на адресу відповідачів про наслідки невиконання зобов'язання та непогашення боргу в установлений строк , розрахунками заборгованості тощо
Аналізуючи зазначене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позов є обгрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з положеннями ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 624 Цивільного Кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з положеннями ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Поручитель згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку . Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Згідно зі ст. 554 ЦК України , у разі порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Таким чином , судом обґрунтовано стягнута заборгованість за кредитним договором з боржника та поручителя у солідарному порядку..
Не можна погодитись з доводами апеляційної скарги про те, що банк в односторонньому порядку відмовився від виконання договору , а тому згідно з ч. З ст. 651 ЦК України договір є розірваним. Докази про те, що банк в односторонньому порядку розірвав кредитний договір в матеріалах справи відсутні.
Також не можна погодитись з доводами апеляційної скарги про те, що оскільки боржником не була задоволена вимога про погашення заборгованості ще у 2007 році і банком була реалізована автомашина та за рахунок цього були погашені борги , то таким чином банк відмовився від кредитного договору ще у 2007 році і розпочав процедуру відшкодування збитків шляхом звернення стягнення на майно. У даному випадку банк виходив з умов кредитного договору та договору застави майна ,яке забезпечувало виконання зобов'язання , а тому мав правові підстави для реалізації майна з метою погашення боргу за кредитним договором.
Доводи апеляційної скарги про те, що банком втрачено право на стягнення боргу внаслідок пропуску строку позовної давності , оскільки боржник ОСОБА_2 не виконала вимогу банку про дострокове повернення кредиту разом зі сплатою процентів протягом 30-ти днів з дня отримання вимоги, а тому саме з цього часу для банку почався перебіг строку позовної давності за даними вимогами - є непереконливими .Строк повернення коштів за кредитним договором передбачено до 23 серпня 2014 року , а позов було заявлено до суду 18 травня 2013 року , тобто позов заявлено в межах строку позовної давності.
Інші доводи скарги також висновків суду не спростовують. Судом повно та всебічно досліджені обставини справи , надані докази, яким дана правильна правова оцінка, вірно застосовано матеріальний закон.
Рішення суду постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального закону і підстав для його скасування не вбачається Керуючись ст.ст. 303,304, 307, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 5 лютого 2014 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: