УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15  листопада 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі: Головуючого, судді   Берзіньш B.C.,

суддів   М'ясоєдової Т.М., Іващенко В.В., при секретарі   Войциховської Е.В., з участю: позивача ОСОБА_1., його представника ОСОБА_2., відповідача ОСОБА_3., його представника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 26 січня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за позовом ОСОБА_5  до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 13648,42 грн. і моральної шкоди у сумі 10000 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що з вини відповідача 21 березня 2005 року, біля 10 години на 17 км + 500 м автошляху Сімферополь-Ялта-Севастополь між автомобілями ВАЗ 2106 реєстраційний НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3., ВАЗ 2107 реєстраційний НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1. та автомобілем Рено-Трафік реєстраційний НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_5 сталася ДТП, в якій постраждав автомобіль ОСОБА_1. ВАЗ 2107 реєстраційнийНОМЕР_2  Крім того, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 10000 грн., мотивуючи тим, що він переніс моральні страждання у зв'язку з пошкодженням його автомобіля, відшкодувати понесені ним судові витрати.

ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3., ОСОБА_1. про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 15060,48 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що з вини відповідачів 21.03.2005 року сталася ДТП, в якій був пошкоджений належний йому автомобіль Рено-Трафік реєстраційний НОМЕР_3. Крім того, позива.4 просив стягнути з відповідачів моральну шкоду в розмірі 5000 грн., оскільки він переніс моральні страждання в зв'язку з пошкодженням його автомобіля і відшкодувати судові витрати.

Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 26 січня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволені частково. Стягнуто на його користь з ОСОБА_3. 15517,65 грн. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Позов ОСОБА_5 задоволено частково та стягнуто на його користь з ОСОБА_3. 17782,98 грн. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_5. відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3. на користь держави судовий збір в розмірі 95,23 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_3. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 26.01.2006 року як

Справа   №  22ц-2607/06          Доповідач     М'ясоєдова Т.М.

необгрунтоване, постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не застосовані статті 1188, 1190 ЦК України, порушена ст. 59 ЦПК України, не повно з'ясовані обставини справи і рішення суду не відповідає вимогам ст. 212-215 ЦПК України, вважає, що автотоварознавське дослідження не може замінити висновки експертизи.

У запереченнях на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 зазначає, що рішення суду законне і обґрунтоване і просить апеляційну скаргу відхилити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1., його представника ОСОБА_2., відповідача ОСОБА_3., його представникаОСОБА_4 дослідивши матеріали цивільної справи і матеріал №575 про відмову в порушенні кримінальної справи, обговоривши доводи апеляційної скарги ОСОБА_3., судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 303 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1. та ОСОБА_5 місцевий суд виходив з того, що водій ОСОБА_3. мав технічну можливість уникнути зіткнення, а водії ОСОБА_1 і ОСОБА_5 технічної можливості уникнути зіткнення не мали.

З такими висновками місцевого суду погоджується колегія суддів, оскільки вважає їх правильними та заснованими на законі.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 1167 вказаного кодексу моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 2 постанови „Про практику розгляду судом цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992 року №6, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Із матеріалів справи вбачається, що біля 10 години 21 березня 2005 року, на автошляху Сімферополь-Ялта-Севастополь ОСОБА_3., керуючи на підставі довіреності автомобілем ВАЗ 2106 реєстраційний НОМЕР_1, який на праві власності належить ОСОБА_6., і рухаючись в напрямку м. Сімферополя в порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху України на 17км+500 м при спробі випередити з правого боку попутний автомобіль ВАЗ 2107 реєстраційний НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1. зіткнувся з ним. В результаті зіткнення автомобіль ВАЗ 2107 виїхав на смугу зустрічного руху, де зіткнувся з автомобілем Рено-Трафік реєстраційний НОМЕР_3під керуванням ОСОБА_5

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами перевірки Сімферопольського

Справа   №   22ц-2607/06                     Доповідач     М'ясоєдова Т.М.

РВ ГУ МВС України в АР Крим по результатам якої 27.07.2005 року прийнята постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, яка сторонами по справі оскаржена не була і набула законної сили.

Вина ОСОБА_3. у скоєній ДТП підтверджується наступними доказами цивільної справи.

З висновку судової автотехнічної експертизи НОМЕР_4 від 30.12.2005 року вбачається, що технічна можливість уникнути зіткнення для водія ОСОБА_3. полягала у виконанні ним вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України, для чого перешкод технічного характеру не вбачається. Водії ОСОБА_1 та ОСОБА_5 технічної можливості уникнути зіткнення не мали (а.с. 84-88).

Висновком транспортно-трасологічного дослідження НОМЕР_5  від 19 травня 2005 року, встановлено, що водій автомобіля ВАЗ 2107 ОСОБА_1перед ДТП не змінював напрямок руху, відхилень по ходу руху не було, під час контактування автомобілі були розташовані майже паралельно (а.с. 40-44).

Неправомірними діями ОСОБА_3. позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_5 спричинена матеріальна і моральна шкода, між цими діями відповідача ОСОБА_3. та спричиненою позивачам матеріальною і моральною шкодою є безпосередній причинний зв'язок,, тому суд обґрунтовано притягнув його до матеріальної відповідальності за скоєну ним шкоду.

Завдана власнику автомобіля ВАЗ 2107 реєстраційний НОМЕР_2 ОСОБА_1 матеріальна шкода підтверджується висновком судово-автотоварознавчого дослідження НОМЕР_6 і складає 10861,46 грн., також він поніс витрати у зв'язку з транспортуванням автомобілю і знаходженням його на штрафмайданчику в сумі 1085,20 грн. (а.с. 24-30). Крім того, ОСОБА_1поніс збитки, пов'язані із залученням спеціалістів, наданням йому правової допомоги, сплатою судового збору, всього на суму 1570,99 грн.

Матеріальна шкода, завдана власнику автомобіля Рено-Трафік реєстраційний НОМЕР_3 ОСОБА_5 підтверджується висновками автотоварознавчого дослідження НОМЕР_7 від 11.04.2005 року і складає 15060,48 грн. Крім того, він поніс витрати, пов'язані з транспортуванням автомобілю в сумі 413 грн. (а.с. 54-59) і збитки, пов'язані з залученням спеціаліста-товарознавця, сплатою судового збору, у розмірі 309,50 грн.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1. та ОСОБА_5. в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 2000 грн. кожному, місцевий суд виходив з засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи те, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_3. тривалий час був порушений звичайний для них ритм життя, вони були позбавлені права користуватися та розпоряджатися своєю власністю, докладали додаткових зусиль для ремонту транспортних засобів. Крім того, сам факт дорожньо-транспортної пригоди зі значним пошкодженням автомобіля вже спричинив підвищене психологічне навантаження на позивачів. З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду в цій частині, оскільки вони обґрунтовані, засновані на законі і підтверджуються матеріалами справи.

Доводи апелянта про те, що місцевим судом не застосовані статті 1188 і 1190 Цивільного кодексу України безпідставні, оскільки вказані статті застосовуються за наявності вини декількох джерел підвищеної небезпеки, а згідно з висновками автотехнічної експертизи НОМЕР_4 від 30.12.2005 року, водій ОСОБА_3. мав технічну можливість уникнути зіткнення, а інші водії такої можливості не мали.

Згідно з ч. З ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Справа № 22ц-2607/06

Головуючий суду першої інстанції

Гаврилюк 1.1.

Доповідач     М'ясоєдова Т.М.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Посилання апелянта на те, що судом необгрунтовано прийняті в якості доказів висновки автотоварознавчого дослідження НОМЕР_6 не приймаються судовою колегією, оскільки свої висновки експерт підтвердив в судовому засіданні, будучи попереджений про кримінальну відповідальність, і доказів, які б спростовували висновки експерта апелянт та його представник суду першої та апеляційної інстанції не надали. Крім того, на теперішній час провести повторну експертизу для визначення вартості матеріальних збитків, завданих власникам автомобілів неможливо, тому що вказані автомобілі відремонтовані і ними продані.

Згідно з ч. 1 ст. 53 ЦПК України експертом є особа, якій доручено провести дослідження матеріальних об'єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини справи, і дати висновок з питань, які виникають під час розгляду справи і стосуються сфери її спеціальних знань.

Експерт ОСОБА_7 внесений до реєстру атестованих експертів Автономної Республіки Крим, працює завідувачем сектором автотехнічних досліджень, він спеціалізується з питань дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди, транспортно-трасологічних досліджень, йому видано свідоцтво про присвоєння кваліфікації НОМЕР_8 Харківським ННІСЕ строком з 10.08.2000 року по 10.08.2005 року, підтверджене свідоцтвом НОМЕР_9 від 06.05.2005 року на строк до 31.12.2010 року.

Про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України експерт ОСОБА_7 був попереджений.

Доказів, які б порочили зроблені ним експертні висновки апелянтом та його представником не надано.

Клопотання про призначення по справі судової автотоварознавської експертизи або судової автотехнічної трасологічної експертизи ОСОБА_3. та його представник в суді не заявляли.

Місцевий суд належним чином дослідив обставини ДТП, пояснення сторін і надані ними докази були ретельно перевірені судом з виїздом на місце, де сталася ДТП, наданим сторонами доказам на підтвердження своїх вимог і заперечень дана мотивована і обґрунтована оцінка в судовому рішенні.

Посилання апелянта на те, що шкода спричинена внаслідок умислу та порушення правил дорожнього руху ОСОБА_1 відповідно до ч. З ст. 10 ЦПК України ОСОБА_3. та його представником достовірними і допустимими доказами не підтверджені і спростовуються наведеними вище доказами.

Викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, по суті не спростовують висновків суду першої інстанції і не можуть бути прийняті до уваги, тому що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та вимогам закону, в зв'язку з чим оскаржуване рішення не може бути скасоване чи змінено по суті.

При розгляді справи суд повно, об'єктивно та всебічно з дотриманням вимог процесуального права дослідив обставини справи, дав належну оцінку наданим сторонами доказам.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 303, 308, 313, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 26 січня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України у двохмісячний строк з дня набрання нею законної сили.

Судді: Берзіньш B.C.

М'ясоєдова Т.М.

.Справа   №   22ц-2607/06

Доповідач    М'ясоєдова Т.М.