Справа №  22-2211-2007р

Категорія 2,5                                                          Головуючий у 1 інстанції - Мельник В.В.

Доповідач Суровицька Л.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 20»  грудня 2007 року

Колегія судців судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської

області в складі:     Головуючої судді - Авраменко Т.М.,

суддів - Гайсюка О.В., Суровицької Л.В. при секретарі: Слюсаренко Н.Л.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14 серпня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2006 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Зазначала, що перебувала з відповідачем у шлюбі з 15.11.1985 року до 29 квітня 2002 року. В період спільного проживання за спільні кошти в грудні 1998 року придбали квартиру АДРЕСА_1, право власності на яку було оформлено на ім'я відповідача. Також у 1995 році був придбаний мікроавтобус Фіат-Івеко, який зареєстрований на ім'я відповідача.

Просила в порядку поділу майна подружжя виділити їй у власність квартиру, стягнувши на користь відповідача вартість 1/2 частини квартири, а відповідачу виділити мікроавтобус, стягнувши з нього на її користь вартість 1/2 частини мікроавтобуса. Також просила суд поновити їй пропущений строк на звернення до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Ленінського райсуду м. Кіровограда від 14 серпня 2007 року в задоволенні позову відмовлено у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального і процесуального права і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2 заперечив проти доводів апеляційної скарги і просив рішення суду залишити без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

2

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову про поділ майна подружжя з підстав порушення позивачкою строку позовної давності, суд першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини регулюються нормами Сімейного Кодексу України.

З такими висновками суду колегія суддів погодитись не може.

З матеріалів справи вбачається, що сторони перебували у шлюбі з 15 листопада 1985 року.

Рішенням Ленінського райсуду м. Кіровограда від 15 жовтня 1992 року шлюб між ними розірвано (а.с.40).

Свідоцтво про реєстрацію розірвання шлюбу позивач отримала 29 квітня 2002 року(а.с.8).

Докази того, що після винесення рішення судом про розірвання шлюбу сторони проживали разом, вели спільне господарство, позивачкою не надані.

Згідно договору купівлі-продажу від 29.12.1998 року ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с.12), а також відповідно до договору купівлі-продажу № 1762 від 1.08.1997 року є власником транспортного засобу -грузопасажирського фургону Фіат-Івеко (а.с.13).

Оскільки вказане майно було придбано до набрання чинності Сімейним Кодексом України, то норми цього Кодексу, зокрема ст.69 СК застосовані бути не можуть.

До правовідносин, що склались між сторонами суд першої інстанції повинен був застосувати норми Кодексу про шлюб та сім'ю України, який був чинним на той час.

За таких обставин суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а також прийшов до висновків, які не відповідають обставинам справи, а саме про те, що спірне майно є спільною сумісною власністю подружжя, тому відповідно до п.3, п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України це є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Згідно ст.22 КпШС України спільною сумісною власністю подружжя є майно, нажите ними під час шлюбу.

Майно, яке належало подружжю до укладення шлюбу, а також одержане ними під час шлюбу в дар або в порядку спадкування, є власністю кожного з них.

Майно, нажите кожним з подружжя під час роздільного проживання при фактичному припиненні шлюбу, судом відповідно до правил ст. 28 КпШС може бути визнано власністю кожного із них.

З матеріалів справи вбачається, що спірне майно було придбано відповідачем після розірвання шлюбу, припинення шлюбних відносин.

Як пояснив відповідач, до розірвання шлюбу вони проживали у квартирі позивачки по АДРЕСА_2, а після розірвання шлюбу він з квартири пішов, залишивши її позивачці. У квартирі АДРЕСА_1 позивачка ніколи не проживала, кошти на придбання квартири не надавала. Після розірвання шлюбу вони однією сім'єю не проживали.

Той факт, що позивач не проживала у спірній квартирі, підтверджується копією її паспорта, в якому відсутні дані про те, що вона була прописана у вказаній квартирі. З 1988 року і по даний час позивач зареєстрована у квартирі АДРЕСА_2 (а.с.4).

Доказів, які б спростовували пояснення відповідача, а також підтверджували факт придбання спірного майна в період шлюбу, позивачкою всупереч вимог ч.1 ст.60 ЦПК України, яка передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, не надано.

За таких обставин позовні вимоги позивачки про поділ спільного сумісного майна подружжя задоволенню не підлягають, як недоведені, безпідставні, а не з тих підстав, що позивач пропустила строк позовної давності.

На підставі ст.22 КпШС України, керуючись ст.ст.303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п.3,п.4 ч.1 ст.309, ст.ст.313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

          3

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ленінського райсуду м. Кіровограда від 14 серпня 2007 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.