27.03.2014

Справа № 2-394/11 2/335/4/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2014 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Геєць Ю.В., при секретарі Замуруєвій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на майно, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" звернувся до суду з зазначеним позовом, який був уточнений під час розгляду справи, в якому вказав, що 04 серпня 2006 року Акціонерний поштово-пенсійний банк „Аваль" (правонаступником якого за всіма правами та обов'язками виступає Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль") та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 014/17-15/1241-35 про надання кредиту в розмірі 59 000,00 доларів США, на строк 120 місяців по 04.08.2016 року, зі сплатою 12,00 % відсотків річних, для використання на споживчі цілі.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 08 серпня 2006 року між банком та ОСОБА_2, ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, посвідчений ОСОБА_4, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу за реєстровим № 3244.

Предметом договору іпотеки є нерухоме майно: квартира, загальною площею 83,51 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить відповідачам на праві приватної спільної часткової власності, кожному по 1/2 частині, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_5, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 11.06.2002 року, за р. № 1885.

Станом на 26 лютого 2014 року загальна заборгованість по кредитному договору складає 2 146 428 грн. 48 коп., з них: заборгованість за кредитом - 40 316,94 доларів США, що становить 380 063,76 грн., заборгованість по відсотках - 21 128,12 доларів США, що становить 199 172,67 грн., пеня за простроченими платежами - 166 246,81 доларів США, що становить 1 567 192,05 грн.

27.04.2009 року відповідачам була надіслана вимога про повернення заборгованості за кредитом із застереженням, що у випадку неповернення кредитної заборгованості у встановлений строк банком буде розпочата робота по примусовому зверненню стягнення на заставлене майно, а також, що, крім суми заборгованості, необхідно буде сплатити штрафні санкції, яка залишена відповідачами без задоволення.

У зв'язку з чим, позивач просить суд звернути стягнення на предмет договору іпотеки від 08.08.2006 року, посвідчений ОСОБА_4 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу за реєстровим № 3244 - квартиру, загальною площею 83,51 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2, ОСОБА_3 на праві приватної спільної часткової власності, по 1/2 частині кожному, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_5 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 11.06.2002 року за р. № 1885, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною визначеною незалежним експертом в ході проведення виконавчих дій за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки, задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" за кредитним договором № 014/17-15/1241-35 від 04.08.2006 року в розмірі 2 146 428 грн. 48 коп., з них: заборгованість за кредитом - 40 316,94 доларів США, що становить 380 063,76 грн., заборгованості по відсотках - 21 128,12 доларів США, що становить 199 172,67 грн., пеня за простроченими платежами - 166 246,81 доларів США, що становить 1 567 192,05 грн., а також стягнути з відповідачів на користь банку судові витрати.

В судовому засідання представник позивача, наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав викладених в уточненій позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що позивачем не надано належних доказів нарахованої заборгованості, при складанні позовної заяви позивачем порушено вимоги щодо позовної давності стосовно стягнення пені, банком не вірно розрахована пеня, просить зменшити розмір пені та застосувати строк позовної давності до спірний правовідносин.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, посилаючись на те, що вони не згодні з заявленими банком загальним розміром вимог, які підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, сума пені значно перевищує загальний розмір заборгованості, сума збитків у вигляді неотриманних процентів неспевмірна з вартістю квартири, просять зменшити розмір пені та застосувати строк позовної давності до спірний правовідносин.

Вислухавши пояснення учасників процесу, оцінивши надані докази у їх сукупності, проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 04 серпня 2006 року Акціонерний поштово-пенсійний банк „Аваль", правонаступником якого за всіма правами та обов'язками виступає Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 014/17-15/1241-35 про надання кредиту в розмірі 59 000,00 доларів США, на строк 120 місяців по 04.08.2016 року, зі сплатою 12,00 % відсотків річних, для використання на споживчі цілі (а.с. 13).

Кредитний договір та платіжний календар складені й підписані з обох сторін належним чином.

Позичальником порушено умови кредитного договору в частині: п. 1.3. - сплата кредиту здійснюється щомісячно згідно Графіку погашення кредиту (додаток до Кредитного договору), погашення відсотків за користування кредитом здійснюється щомісячно;

п. 5.1., за яким позичальник зобов'язаний щомісячно, до 15 числа кожного місяця, здійснювати часткове погашення кредиту та відсотків за фактичне використання кредитних коштів.

Згідно п. 6.5. кредитного договору кредитор має право достроково стягнути суму заборгованості за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у випадках невиконання позичальником умов кредитного договору та/або договорів застави, інших договорів, що забезпечують повернення кредитних коштів. Таке стягнення здійснюється за рахунок коштів, майна та майнових прав позичальника, включаючи забезпечення за кредитним договором, за умови попереднього (за 30 днів) повідомлення позичальника рекомендованим листом. Такому праву кредитора відповідає обов'язок позичальника здійснити дострокове повернення кредиту, відсотків та інших платежів, що визначені кредитним договором у разі невиконання або неналежного виконання умов кредитного договору - п. 5.5. Кредитного договору. За порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом (п. 9.1. Кредитного договору) позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, починаючи з першого дня закінчення строку виконання кредитних зобов'язань.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 08 серпня 2006 року між банком та ОСОБА_2, ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, посвідчений ОСОБА_4, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу за реєстровим № 3244 (18-20).

Згідно п. 1.1. договору іпотеки, цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя (Банку), що витікають з кредитного договору, за умовами якого позичальник зобов'язаний до 04.08.2016 року повернути кредит в розмірі 59 000,00 доларів США, сплатити проценти за користування ним, а також можливу неустойку у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.

У відповідності до договору іпотеки іпотекодержатель має право у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок заставленого майна.

Згідно п. 1.2. договору іпотеки, предметом іпотеки є нерухоме майно: квартира, загальною площею 83,51 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить відповідачам на праві приватної спільної часткової власності, кожному по 1/2 частині, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_5, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 11.06.2002 року, за р. № 1885 (а.с. 17).

Відповідно до п. 3.1.4. договору іпотеки, іпотекодержатель (Банк) має право у випадку невиконання іпотекодавцями зобов'язань за договором іпотеки або позичальником за кредитним договором, звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, пов'язаних з реалізацією предмета іпотеки.

Згідно п. 5.2. договору іпотеки іпотекодержатель (Банк) набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання при повному або частковому неповерненні у встановлений кредитним договором строк суми кредиту, процентів та неустойки.

Пунктом 5.4. договору іпотеки, передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватись на підставі рішення суду.

Впродовж дії кредитного договору позичальником неодноразово порушувались вимоги кредитного договору щодо своєчасного повернення суми кредиту та відсотків за його користування.

До відповідачів були застосовані заходи попередження, направлені на погашення заборгованості за кредитом в позасудовому порядку.

Так, 27.04.2009 року відповідачам була надіслана вимога про повернення заборгованості за кредитом із застереженням, що у випадку неповернення кредитної заборгованості у встановлений строк банком буде розпочата робота по примусовому зверненню стягнення на заставлене майно, а також, що, крім суми заборгованості, необхідно буде сплатити штрафні санкції. Вказана вимога була отримана відповідачами, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, однак залишена відповідачами без задоволення (а.с. 22).

Станом на 26 лютого 2014 року загальна заборгованість по кредитному договору складає 2 146 428 грн. 48 коп., з них: заборгованість за кредитом - 40 316,94 дол. США, що становить 380 063,76 грн., заборгованості по відсотках - 21 128,12 дол. США, що становить 199 172,67 грн., пеня за простроченими платежами - 166 246,81 дол. США, що становить 1 567 192,05 грн.

Розмір заборгованості за кредитним договором підтверджується доданим до позовної зави розрахунком, виданим посадовою особою Банку, який в силу ст.ст. 59, 64 ЦПК України являється допустимим доказом у справі (а.с. 102-105).

Доказів в обґрунтування неправильності визначення суми боргу представники відповідачів не надали.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України та інших актів цивільного законодавства.

На умовах ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Спеціальним законом, яким визначено підстави та порядок задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки є Закон України „Про іпотеку".

Відповідно до ч. 6 ст. 3 Закону України „Про іпотеку", у разі порушення Боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ст. 12 Закону України „Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України „Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основними зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із ч. 3 ст. 33 Закону України „Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За змістом Розділу V Закону звернення стягнення на предмет іпотеки може відбуватись або у спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або шляхом застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону.

Відповідно до ст. 39 Закону України „Про іпотеку" передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

При цьому рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмета іпотеки або шляхом проведення прилюдних торгів або шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України „Про іпотеку".

Аналіз фактичних обставин свідчить про те, що у зв'язку із невиконанням умов кредитного договору позичальником і не бажанням останнього вживати будь-які дії з метою реструктуризації боргу, зміни умов погашення кредиту, тощо, банк має право задовольнити свої вимоги за рахунок реалізації предмета іпотеки у один із способів передбачених Законом України „Про іпотеку".

Разом з цим, в задоволені позову в частині звернення стягнення на майно в рахунок погашення заборгованості у визначеній сумі заборгованості по пені слід відмовити з наступних підстав.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 258 ЦК України для окремих вимог законом може встановлюватися спеціальна позовні давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України).

При цьому, як передбачено ч. 1 ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Сторони у кредитному договорі у пункті 10.4 погодили збільшений строк позовної давності тривалістю у три роки до всіх вимог та правовідносин, що випливають з кредитного договору, та банком нарахована пеня у межах трьох років.

Разом з тим, суд вважає, що доводи представників відповідачів щодо занадто великого розміру неустойки порівняно з основним боргом заслуговують на увагу.

Відповідно до частини 3 ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення для справи.

Виходячи з загальних положень цивільного законодавства про відповідальність та про забезпечення виконання зобов'язання санкція у вигляді пені спрямована на забезпечення виконання боржником своїх зобов'язань по поверненню позики.

Зважаючи на те, що розмір нарахованих банком штрафних санкцій значно перевищує розмір боргу за тілом кредиту і процентам, враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за можливе на підставі ст. ч. 3 ст. 551 ЦК України зменшити загальну суму нарахованих банком за кредитним договором штрафних санкцій.

Згідно з наданим розрахунком заборгованості основний борг складає 61 445,06 доларів США (кредит 40 316,94 доларів США + відсотки 21 128,12 доларів США = 61 445,06 доларів США), а нарахований на цей борг загальний розмір пені складає 166 246,81 доларів США, що в 3 рази перевищує основний борг. Тому суд вважає за можливе скористатись своїм правом, передбаченим ч. 3 ст. 551 ЦК України, та зменшити розмір неустойки до 20 000 доларів США (гривневий еквівалент 20 000 х 9,4269 = 188 538 грн.), що відповідає загальним засадам цивільного законодавства, зокрема, справедливості та розумності.

У зв'язку із зменшенням розміру неустойки зменшується і загальний розмір суми заборгованості, яка буде складати в такому разі 61 445,06 доларів США + 20 000 доларів США = 81 445,06 доларів США, або 81 445,06 х 9,4269 = 767 774,43 грн.

Тому, в рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" за кредитним договором № 014/17-15/1241-35 від 04 серпня 2006 року в розмірі 767 774 грн. 43 коп., з них: заборгованість за кредитом - 40 316,94 доларів США (що еквівалентно 380 063,76 грн.), заборгованість по відсоткам - 21 128,12 доларів США (що еквівалентно 199 172,67 грн.), пеня за простроченими платежами - 20 000 доларів США (що еквівалентно 188 538 грн.), звернути стягнення на предмет договору іпотеки від 08 серпня 2006 року, що посвідчений ОСОБА_4 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу за реєстровим № 3244 - квартиру, загальною площею 83,51 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві приватної спільної часткової власності (кожному по 1/2 частині) на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_5 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 11 червня 2006 року за реєстровим № 1885, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження за ціною, визначеною незалежним експертом в ході проведення виконавчих дій на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне зменшити суму боргу до 767 774 грн. 43 коп. за рахунок зменшення розміру неустойки у відповідності ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Інші доводи відповідачів та їх представників, а саме про необхідність застосування до спірних правовідносин строків позовної давності, невірного розрахунку заборгованості за кредитним договором, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, а отже судом не приймаються до уваги при вирішенні спору.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України, з відповідачів необхідно стягнути на користь ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" судовий збір в розмірі 3 904 грн. 00 коп. Стягненню виходячи з кількості відповідачів з кожного окремо відповідача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 1952 грн. 00 коп. (3904: 2 = 1952).

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на майно - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" за кредитним договором № 014/17-15/1241-35 від 04 серпня 2006 року в розмірі 767 774 грн. 43 коп., з них: заборгованість за кредитом - 40 316,94 доларів США (що еквівалентно 380 063,76 грн.), заборгованість по відсоткам - 21 128,12 доларів США (що еквівалентно 199 172,67 грн.), пеня за простроченими платежами - 20 000 доларів США (що еквівалентно 188 538 грн.), звернути стягнення на предмет договору іпотеки від 08 серпня 2006 року, що посвідчений ОСОБА_4 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу за реєстровим № 3244 - квартиру, загальною площею 83,51 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві приватної спільної часткової власності (кожному по 1/2 частині) на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_5 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 11 червня 2006 року за реєстровим № 1885, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження за ціною, визначеною незалежним експертом в ході проведення виконавчих дій на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

В задоволені позову в частині звернення стягнення на майно в рахунок погашення заборгованості у визначеній позивачем сумі заборгованості (по пені) - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" судовий збір у розмірі 1952 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" судовий збір у розмірі 1952 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ю.В.Геєць