ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "27" листопада 2008 р.                                                           Справа № 13/31-08

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Пасічник С.С.

суддів:                                                                        Гулової А.Г.

                                                                                   Щепанської Г.А.

при секретарі                                                            Жарській І.В. ,

за участю представників сторін:

від ТОВ "Продмаш": Бабкова Д.Ю. - представника за довіреністю від 01.08.2008р.,

від ВАТ "Вінніфрут": Слюсар О.В. - представника за довіреністю від 30.05.2008р.,

  

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут", м.Калинівка Вінницької області

на рішення господарського суду Вінницької області

від "08" квітня 2008 р. у справі № 13/31-08 (суддя Тісецький С.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продмаш", м.Мелітополь Запорізької області

до Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут", м.Калинівка Вінницької області

про стягнення 20207,00 грн. основного боргу, 2397,11 грн. пені, 821,65 грн. 3% річних, 12182,00 грн. оплати послуг за наладку обладнання

та за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут", м.Калинівка Вінницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продмаш", м.Мелітополь Запорізької області

про стягнення збитків на суму 30024,00 грн.,  

ВСТАНОВИВ:

  

Рішенням господарського суду Вінницької області від 08.04.2008р. у справі №13/31-08 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Продмаш" (м.Мелітополь Запорізької області) до Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" (м.Калинівка Вінницької області) про стягнення 20207,00 грн. основного боргу, 2397,11 грн. пені, 821,65 грн. 3% річних, 12182,00 грн. оплати послуг за наладку обладнання задоволено та стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Продмаш" 20207,00 грн. основного боргу, 2397,11 грн. пені, 821,65 грн. 3% річних, 12182,00 грн. витрат на оплату послуг за наладці обладнання, 367,00 грн. витрат з державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні зустрічного позову Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" (м.Калинівка Вінницької області) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продмаш" (м.Мелітополь Запорізької області) про стягнення збитків на суму 30024,00 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Відкрите акціонерне товариство "Вінніфрут" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати з наведених у скарзі підстав та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісного позову, а зустрічний позов - задовольнити.

Мотивуючи апеляційну скаргу (т.2, а.с.3-6), ВАТ "Вінніфрут" зазначає, що місцевий господарський суд припустився порушень норм матеріального та процесуального права, неповно дослідив обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, зокрема:

- висновок господарського суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні про те, що актом від 30.03.2007р., хоч і з врахуванням зауважень, однак було прийнято в експлуатацію обладнання, є хибним, поскільки вказаний акт не може бути належним доказом введення обладнання в експлуатацію в зв'язку з тим, що містить перелік недоліків, які підтверджують неякісну роботу обладнання й відсутні будь-які вказівки про прийняття обладнання в експлуатацію, крім того, ВАТ "Вінніфрут" листом від 14.05.2007р. повідомило ТОВ "Продмаш" про те, що під час експлуатації машини БЗ-ІНА-6 в перші 8 днів роботи вийшли з ладу і потребують заміни деякі деталі та комплектуючі, також доказом неналежної якості обладнання, поставленого ТОВ "Продмаш", є експертний висновок Вінницької торгово-промислової палати №В-223 від 15.05.2007р., в якому встановлено, що ВАТ "Вінніфрут" понесло матеріальні збитки через дефекти триблока БЗ-ІНА-6, виявлені в гарантійний період, які не дозволили виконати договірні зобов'язання по поставці продукції, а також акт від 24.05.2007р. з переліком зауважень, виявлених при проведенні робіт з доводки машини до експлуатації;

- місцевий господарський суд не надав належної оцінки діям ВАТ "Вінніфрут" по самостійній заміні неякісного обладнання, зазначивши, що такі дії суперечать умовам контракту №4009 від 09.06.2006р. та змісту Інструкцій, вказаних в ньому, однак відповідно до п.10.2 укладеного між сторонами контракту №4009 від 09.06.2006р. протягом гарантійного строку, передбаченого п.10.1 (12 місяців з моменту налагодження і запуску обладнання), продавець гарантує безвідмовну роботу обладнання, а у випадку виходу з ладу обладнання протягом гарантійного строку, покупець в письмовій формі повідомляє продавця про вихід з ладу обладнання, а продавець негайно, в десятиденний строк, зобов'язаний усунути за свій рахунок всі недоліки, які виникли;

- в акті вводу обладнання в експлуатацію від 30.03.2007р., який є доповненням до акту пуску та налагодження роботи обладнання від 30.03.2007р., скаржник згідно умов контракту повідомив ТОВ "Продмаш" про дефекти комплектуючих обладнання, зазначивши свої зауваження щодо його неякісної роботи, й враховуючи, що термін для усунення продавцем за свій рахунок всіх недоліків, що виникли, розпочався 30.03.2007р., ТОВ "Продмаш" зобов'язане було до 10.04.2007р. замінити вузли і механізми, які вийшли з ладу при експлуатації триблока БЗ-ІНА-6, проте по закінченню зазначеного терміну вказаним товариством не було вчинено жодних дій для заміни деталей неналежної якості, чим порушено приписи ч.1ст.673 ЦК України, ст.269 ГК України, а тому з огляду на приписи ст.ст.22, 678 ЦК України ВАТ "Вінніфрут" має право на відшкодування завданих йому збитків в сумі пропорційній вартості замінених ним вузлів і механізмів;

- ВАТ "Вінніфрут" вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що в акті введення в експлуатацію від 24.05.2007р. частково відсутні недоліки, які вказані в акті прийняття в експлуатацію від 30.03.2007р., не відповідає дійсності, оскільки в акті від 24.05.2007р. викладені ідентичні, як і в акті від 30.03.2007р., зауваження й різниця між ними полягає лише у різних термінах, якими описані недоліки роботи обладнання, крім того, ТОВ "Продмаш" всупереч приписам ст.33 ГПК України не надало доказів усунення недоліків в роботі обладнання, заміни вузлів і механізмів, які вийшли з ладу при експлуатації триблока БЗ-ІНА-6;

- задовольняючи позовну вимогу про стягнення витрат на оплату послуг по наладці обладнання, господарський суд Вінницької області, на думку ВАТ "Вінніфрут", неповно дослідив наданий ТОВ "Продмаш" розрахунок, що призвело до стягнення неправильної суми боргу, оскільки згідно п.5.2 контракту покупець оплачує послуги по наладці виготовленого обладнання в порядку передоплати, яка складає 63,45 грн. за годину на одну людину й в своєму розрахунку ТОВ "Продмаш" рахувало ціну послуг по наладці обладнання, виходячи з 8-годинного робочого дня, але в матеріалах справи відсутні докази про кількість відпрацьованих годин, а надані вказаним товариством в матеріали справи посвідчення про відрядження вказують лише про період перебування на підприємстві робітників по наладці обладнання й не можуть підтвердити час, протягом якого безпосередньо здійснювалась робота по наладці;

- в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції необґрунтовано відмовив в задоволенні клопотання ВАТ "Вінніфрут" про призначення експертизи, оскільки, зважаючи на приписи ст.ст.32, 41 ГПК України та враховуючи, що предметом доказування в даній справі є факт понесення ВАТ "Вінніфрут" майнових збитків через заміну виявлених в гарантійний період неякісних вузлів та механізмів триблока               БЗ-ІНА-6, доведення обставин, в результаті яких ВАТ "Вінніфрут" понесло майнові збитки, має суттєве значення для справи й потребує спеціальних технічних, технологічних знань й знань в галузі товарознавства;

- місцевим господарським судом не взято до уваги пояснення представників ВАТ "Вінніфрут", які в засіданні суду першої інстанції пояснили, що на підприємстві є цех по виготовленню різних деталей та механізмів до обладнання, на якому здійснюється виробництво продукції, а тому для того, щоб у підприємства не було простою у виробництві воно самостійно виготовило за власний рахунок механізми для заміни неякісних вузлів та механізмів триблока БЗ-ІНА-6, й відмовивши в призначенні у справі експертизи з метою підвищення надійності та доказової сили зібраних у справі доказів, як того просило ВАТ "Вінніфрут", судом фактично було порушено норми процесуального права.

Представник ВАТ "Вінніфрут" в засіданнях суду підтримала апеляційну скаргу у повному обсязі, вважаючи рішення суду першої інстанції таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства та неповним з'ясуванням усіх обставин справи, просить дане рішення скасувати та прийняти новий судовий акт, яким задовольнити зустрічний позов та відмовити в задоволені первісного позову.

ТОВ  "Продмаш"  у відзиві №08/186 від 18.08.2008р. на апеляційну скаргу (т.2, а.с.16-17), в письмових поясненнях №09/204 від 09.09.2008р. (т.2, а.с.26) та його представник в засіданнях суду проти доводів апеляційної скарги заперечують, вважають рішення господарського суду Вінницької області від 08.04.2008р. законним та обґрунтованим, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Зокрема, у відзиві на апеляційну скаргу та письмових поясненнях по справі ТОВ "Продмаш" зазначає, що:

- місцевим господарським судом було вірно встановлено, що на підставі укладеного між сторонами контракту №4009 від 09.06.2006р. (з врахуванням додаткової угоди до контракту від 10.07.2006р.) по товарно-транспортній накладній №101890 від 29.12.2006р. ТОВ "Продмаш" було поставлено ВАТ "Вінніфрут" обладнання триблока БЗ-ІНА-6 на загальну суму 732250,00 грн.;

- при цьому, в порушення приписів ст.ст.525,526 ЦК України та умов п.5.1 контракту ВАТ "Вінніфрут" не було здійснено останній платіж в розмірі 10% вартості обладнання, який згідно умов контракту товариство мало здійснити протягом 5 банківських днів після налагодження обладнання, тобто, як вірно встановив суд першої інстанції, до 06.04.2007р., оскільки акт про налагодження обладнання було підписано сторонами 30.03.2006р.;

- посилання ВАТ "Вінніфрут" на висновок Вінницької торгово-промислової палати як доказ поставки йому неякісного обладнання не може прийматись до уваги, поскільки вказаний висновок зроблено ВАТ "Вінніфрут" самостійно й ТОВ "Продмаш" не було повідомлено про здійснення такого дослідження;

- твердження скаржника про те, що ТОВ "Продмаш" не було виконано умов контракту щодо налагодження обладнання, спростовується листом самого ВАТ "Вінніфрут" від 14.05.2007р., в якому останнє повідомляло ТОВ "Продмаш" про те, що в процесі експлуатації поставленого по контракту №4009 від 09.06.2006р. обладнання вийшли з ладу й потребують заміни деякі деталі, й вказаний лист було надіслано на адресу ТОВ "Продмаш" через 45 днів після підписання акту про налагодження обладнання від 30.03.2007р.;

- в порушення п.6.1 контракту, в якому сторони погодили, що приймання продукції буде здійснюватись на підставі Інструкцій П-6 та П-7, якими, крім іншого передбачені дії сторін у випадку виявлення неякісної продукції, ВАТ "Вінніфрут" було самостійно здійснено заміну неякісних вузлів та механізмів триблока БЗ-ІНА-6, докази чого, всупереч приписів ст.33 ГПК України, в матеріалах справи відсутні;

- крім того, всупереч приписам ст.33 ГПК України ВАТ "Вінніфрут" не було додано до зустрічної позовної заяви первинних бухгалтерських документів та доказів в підтвердження позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

09.06.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Продмаш" (Продавцем) та Відкритим акціонерним товариством "Вінніфрут" (Покупцем) було укладено контракт №4009 (з врахуванням додаткової угоди від 10.07.2006р. та специфікацій, т.1, а.с.12-15,94-98), згідно п.1 якого Продавець зобов'язався передати у власність покупця триблок БЗ-ІНА-6 (ополаскування, фасування, укупорка) з герметичним охолоджуванням, продуктивністю 6000 пл./год. ємністю 380 куб.см. і укупоркою навинчуючимся полімерним ковпачком діаметром 38 мм. з можливістю переналадки (по окремому контракту) на пляшки ємністю 500-2000 куб.см. та укупорюванням полімерним ковпачком діаметром 28 мм., згідно специфікації, яка додається до даного контракту та є його невід'ємною частиною, а Покупець зобов'язався прийняти обладнання та здійснити оплату на умовах цього контракту

Згідно п.4.2 контракту загальна вартість поставки по даному контракту складає 732250,00 грн.

Відповідно до п.5.1 контракту Покупець мав розрахуватись за отримане обладнання в наступному порядку:

- 40% - в порядку попередньої оплати протягом 10 банківських днів з моменту підписання контракту,

- 40% - через 45 днів с моменту першої передоплати,

- 10% - по факту виготовлення продукції, протягом 5 банківських днів з моменту повідомлення про готовність обладнання,

- 10% - після наладки обладнання на заводі покупця (відповідача) протягом 5 банківських днів.

Пунктом п.5.2 контракту сторони передбачили, що  Покупець оплачує послуги по наладці обладнання в порядку передоплати, яка складає 63,45 грн. в годину на одну людину.

Згідно п.6.1 контракту приймання-передача обладнання по якості та кількості проводиться відповідно до "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення по якості" (№П-7) та "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення по кількості" (№П-6).

Відповідно до п.10.1 Продавець гарантує відповідність обладнання вимогам технічних умов при дотриманні підприємством-споживачем умов транспортування, зберігання, експлуатації; гарантійний строк експлуатації - 12 місяців з моменту наладки та запуску обладнання й строк дії гарантійного обслуговування закінчується зі збігом строку гарантії.

В пункті 10.2 контракту сторони передбачили, що протягом гарантійного строку, передбаченого п.10.1 контракту, Продавець гарантує безвідмовну роботу обладнання; в разі виходу обладнання з ладу протягом гарантійного строку Покупець в письмовій формі повідомляє Продавця про вихід з ладу обладнання, а Продавець в десятиденний строк зобов'язаний усунути за свій рахунок всі недоліки, що виникли.

Згідно п.10.3 Покупець надає на випробування обладнання пляшку в кількості 120 шт., пробку - 400 шт., рулон етикетки.

Визначене контрактом обладнання було передано Продавцем Покупцеві на підставі товарно-транспортної накладної №101890 від 29.12.2006р. та довіреності на отримання обладнання серії ЯМА №244572 від 29.12.2006р. (т.1, а.с.16-17).

Згідно акту від 30.03.2007р. (т.1, а.с.18,104), підписаного обома сторонами, виконавець (ТОВ "Продмаш") здійснив пуско-налагоджувальні роботи машини фасово-укупорочної  й ВАТ "Вінніфрут" (замовник) прийняло ці роботи та об'єкт (машину) в експлуатацію.

При цьому, сторони в акті вказали, що він дійсний з доповненням №1 - актом вводу в експлуатацію замовника - ВАТ "Вінніфрут" (т.1, а.с.19,105).

При цьому, ВАТ "Вінніфрут" в термін, обумовлений в п.5.1 контракту №4009 від 09.06.2006р., за отримане та прийняте в експлуатацію обладнання розрахувався не в повному обсязі, сплативши ТОВ "Продмаш" 712043,00 грн. (банківські виписки, т.1, а.с.21-33), тобто його борг перед ТОВ "Продмаш" становить 20207,00 грн.

14.11.2007р. ТОВ "Продмаш" було надіслано на адресу ВАТ "Вінніфрут" претензію №11/222 (т.1, а.с.84-86), в якій ТОВ "Продмаш" вимагало від ВАТ "Вінніфрут" погашення заборгованості за поставлене згідно контракту №4009 від 09.06.2006р. обладнання в сумі 20207,00 грн., а також сплати послуг по налагодженню обладнання в сумі 12182,00 грн. згідно виставленого 13.11.2007р. рахунку-фактури №197 (т.1, а.с.20).

Однак, вказана претензія була залишена ВАТ "Вінніфрут" без відповіді та задоволення.

29.01.2008р. (згідно дати штемпелю відділення поштового зв'язку на конверті та описі вкладення у цінний лист, т.1, а.с.87-88) Товариство з обмеженою відповідальністю "Продмаш" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" про стягнення з останнього           20207,00 грн. основного боргу, 2397,11 грн. пені, 821,65 грн. 3% річних, 12182,00 грн. оплати послуг за наладку обладнання задоволено (т.1, а.с.3-4).

Не погоджуючись з позовними вимогами ТОВ "Продмаш", Відкрите акціонерне товариство "Вінніфрут" 17.03.2008р. подало зустрічну позовну заяву про стягнення на його користь з ТОВ "Продмаш" збитків в сумі 30024,00 грн., завданих в зв'язку з неналежною якістю поставленого вказаним товариством обладнання триблока БЗ-ІНА-6 (т.1, а.с.111-112, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 08.04.2008р., т.1, а.с.162-163).

Як вже вказувалось в цій постанові, рішенням господарського суду Вінницької області від 08.04.2008р. первісний позов було задоволено, а в задоволенні зустрічного позову - відмовлено, з чим також погоджується судова колегія апеляційного господарського суду, враховуючи таке.

Стаття 11 Цивільного кодексу України встановлює, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.509 цього ж Кодексу зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Проаналізувавши умови контракту №4009 від 09.06.2006р. з додатковою угодою та специфікаціями в сукупності з приписами чинного законодавства, судова колегія приходить до висновку, що контракт має ознаки договору підряду (оскільки за останнім ТОВ "Продмаш" мало виготовити для ВАТ "Вінніфрут" триблок БЗ-ІНА-6 з певними параметрами) та договору купівлі-продажу (оскільки після виготовлення обладнання воно мало бути передано покупцю й оплачено останнім).

Як вже вказувалось в цій постанові, триблок було передано позивачем відповідачу за товарно-транспортною накладною №101890 від 29.12.2006р.

Стаття 673 Цивільного кодексу України встановлює вимоги до якості передаваємого товару та визначає, зокрема, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Згідно п.6.1 контракту №4009 від 09.06.2006р. сторони домовились, що приймання-передача обладнання по якості та кількості проводиться відповідно до "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення по якості" (№П-7) та "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення по кількості" (№П-6).

Згідно п.14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966р. №П-7, приймання продукції по якості та комплектності здійснюється у відповідності до стандартів, технічних умов, Основних та Особливих умов поставки, інших обов'язкових для сторін правил, а також за супровідними документами, засвідчуючими якість та комплектність поставляємої продукції (технічних паспорт, сертифікат, свідоцтво про якість, рахунок-фактура, специфікація тощо).

Відповідно до п.16 вказаної Інструкції при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування отриманої продукції, тари або упакування вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, зазначеним на маркуванні чи супровідних документах, засвідчуючи якість продукції, отримувач призупиняє подальше приймання продукції й складає акт, в якому зазначає кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийманні дефектів.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, під час прийняття ВАТ "Вінніфрут" обладнання триблока БЗ-ІНА-6 недоліків товару виявлено не було й акт, як то передбачено вимогами Інструкції №П-7, сторонами не складався.

Отже, відповідач отримав товар, що влаштовував його по якості.

В подальшому, як передбачають умови пунктів 5.1, 5.2, 10.1, 10.2 контракту №4009 від 09.06.2006р., ТОВ "Продмаш" здійснювало наладку переданого обладнання й 30.03.2007р. його було прийнято Відкритим акціонерним товариством "Вінніфрут" в експлуатацію.

Про це свідчать, як вже зазначалось в постанові, акт від 30.03.2007р. (т.1, а.с.18), складений та підписаний представниками сторін, в якому, зокрема, констатовано те, що ТОВ "Продмаш" здійснило пуско-налагоджувальні роботи машини й остання прийнята в експлуатацію, а також й акт від 30.03.2007р. (т.1, а.с.19), названий актом вводу обладнання в експлуатацію, що скріплений печаткою ВАТ "Вінніфрут" та підписами завідуючого виробництвом, начальника цеху, інженера-механіка, головних інженера, енергетика та технолога вказаного товариства, та складений в присутності працівників ТОВ "Продмаш" Казанцева С.П. та Пащенко С.Г., з якого вбачається, що проведені пуско-налагоджувальні роботи й 30.03.2007р. на ВАТ "Вінніфрут" було здійснено розлив соку, під час якого встановлено, що розливочна машина-мийка згідно запропонованої схеми не відповідає вимогам діючої на підприємстві технологічної інструкції; укупорочна машина має перекос пробки та здійснює задири на поверхні кришечок; штопорні кільця на захватах пляшки миючої машини виготовлені з некорозостійкого матеріалу; налив в пляшках є нерівномірним: +5% при нормативному +3%; а також зазначено, що вказані зауваження потребують доопрацювання зі сторони виробника.

Проаналізував ці два акти в сукупності з усними та письмовими поясненнями спеціалістів-працівників ТОВ "Продмаш" та ВАТ "Вінніфрут" (наладчика та головного механіка), що взяли участь в судовому засіданні 30.10.2008р. (протокол, т.2, а.с.68-69, пояснення, т.2, а.с.71-77), суд приходить до висновку, що по триблоку БЗ-ІНА-6 були проведені налагоджувальні й пускові роботи, що, зокрема, включають в себе установку машини по уровню, підведення живлення, її запуск, проходження по потоку тощо, його (триблок) було прийнято в експлуатацію й він почав працювати, випускаючи продукцію, а тому відповідно до умов п.10.1 контракту з 30.03.2007р. розпочався відлік гарантійного строку експлуатації, який встановлений терміном у 12 місяців з моменту наладки та запуску обладнання.

Це також вбачається й з відзиву на позовну заяву (т.1, а.с.92-93), зустрічної позовної заяви (т.1, а.с.111-112) й листа від 14.05.2007р. (т.1, а.с.102), де ВАТ "Вінніфрут" вказує на те, що саме під час експлуатації машини БЗ-ІНА-6 в перші 8 днів її роботи після наладки та пуску згідно акту від 30.03.2007р. вийшли з ладу і потребують заміни в період розпочавшогося гарантійного строку деякі деталі та комплектуючі.

Отже, незважаючи на певні недоліки (незначні), які були встановлені під час запуску машини та відображені в акті від 30.03.2007р., останні не були перешкодою для прийняття машини в експлуатацію Відкритим акціонерним товариством "Вінніфрут" (оскільки в іншому випадку триблок не був би прийнятий) й наступив період гарантійного обслуговування, під час якого й мали усуватися недоліки з врахуванням умов п.10.2 контракту, який передбачає, що ТОВ "Продмаш" зобов'язане після письмового повідомлення усунути за свій рахунок усі неполадки вийшовшого з ладу обладнання.

А тому помилковими є посилання скаржника (які до того ж вже були наведені в апеляційній скарзі при зверненні до суду апеляційної інстанції) на те, що пуско-налагоджувальні роботи із введенням триблока в експлуатацію проведені не були, адже, крім наведеного вище, суд враховує й зміст умов контракту №4009 від 09.06.2006р., аналіз яких дає підстави вважати, що сторони, узгоджуючи їх, під проведенням налагоджувальних робіт виготовленого обладнання мали наувазі роботи, що мали виконуватись саме до запуску обладнання та прийняття його в експлуатацію, а не взагалі у весь період роботи його в потоці та експлуатації ВАТ "Вінніфрут".

Крім того, суд бере до уваги й ту обставину, що ВАТ "Вінніфрут" в цілому недоплатило ТОВ "Продмаш" лише 20207,00 грн. за поставлений триблок, а не 73225,00 грн., що становлять 10% від вартості триблока, які згідно п.5.1 контракту мали бути сплачені після наладки обладнання на заводі покупця.

Згідно п.5.2 контракту №4009 від 09.06.2006р. Покупець (ВАТ "Вінніфрут") оплачує послуги по наладці обладнання з розрахунку 63,45 грн. в годину на одну людину.

Здійснення пусконалагоджувальних робіт працівниками ТОВ "Продмаш" та їх перебування у ВАТ "Вінніфрут" підтверджується наведеними вище обставинами та доказами, а також й наявними в матеріалах справи посвідченнями про відрядження двох працівників позивача Пащенка С.Г. та Казанцева С.П. на період з 12.03.2007р. по 01.04.2007р. та з 20.03.2007р. по 01.04.2007р. відповідно, де в графі "Мета відрядження" вказано про відрядження працівників для здійснення пусконалагоджувальних робіт триблока БЗ-ІНА-6 згідно контракту №4009 від 09.06.2006р. (т.1, а.с.138-139).

А тому судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги ТОВ "Продмаш" щодо стягнення з ВАТ "Вінніфрут" 12182,00грн. витрат на оплату послуг по наладці обладнання, що були обчислені з врахуванням кількості днів за посвідченнями про відрядження (20 днів), кількості відпрацьованих годин, виходячи з 8-годинного робочого часу (160 годин) й погодженої ціни за одну годину за п.5.2 контракту згідно розрахунку (т.1, а.с.137), який не спростував відповідач, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 5.1 контракту №4009 від 09.06.2006р., як вже вказувалось, сторони обумовили строк оплати за отримане обладнання, прив’язавши його до моменту наладки обладнання на заводі покупця, а тому за наведеного, місцевий господарський суд прийшов до вірного висновку, що у ВАТ "Вінніфрут" настав обов’язок до повної сплати за отримане обладнання через 5 банківських днів з моменту підписання акту прийняття в експлуатацію від 30.03.2007р., тобто з 06.04.2007р.

Проте, ВАТ "Вінніфрут" за отримане обладнання розрахувалось частково, сплативши ТОВ "Продмаш" 712043,00 грн., в зв'язку з чим його борг перед ТОВ "Продмаш" становить 20207,00 грн.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Частина 1 статті 530 цього ж Кодексу визначає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

ВАТ "Вінніфрут" всупереч приписів ст.33 ГПК України не було надано як суду першої, так і апеляційної інстанцій доказів проведення розрахунків з ТОВ "Продмаш".

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком господарського суду Вінницької області про те, що позовні вимоги ТОВ "Продмаш" про стягнення з ВАТ "Вінніфрут" основної заборгованості в сумі 20207,00грн. та 821,65 грн. 3% річних згідно наданого розрахунку є обґрунтованими та законними.

Крім того, ТОВ "Продмаш" в позовній заяві заявлено вимогу про стягнення з ВАТ "Вінніфрут" 2397,11 грн. пені за період з 06.04.2007р. по 02.10.2007р. (180 днів).

Відповідно до п.9.2 контракту №4009 від 09.06.2006р. за несвоєчасну оплату продукції, немотивовану відмову чи ухилення від оплати (у тому числі попередньої оплати) Покупець (ВАТ "Вінніфрут") перераховує Продавцю (ТОВ "Продмаш") пеню в розмірі 0,1% від невиплаченої суми за кожен день прострочки.

Проте, згідно Закону України від 22.11.1996р. №543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

А тому, вимога ТОВ "Продмаш" про стягнення з ВАТ "Вінніфрут" 2397,11 грн. пені, обчисленої від суми боргу, що складався в період з 06.04.2007р. по 02.10.2007р., з врахуванням діючих в цей період облікових ставок НБУ, також є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Що ж до вимог зустрічної позовної заяви Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продмаш" про стягнення збитків на суму 30024,00 грн., то судова колегія відзначає таке.

Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування.

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно 22 ЦК України та 224 ГК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням її речі (майна), а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) й доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода)  другою стороною.

Обов’язковими підставами для відшкодування збитків є протиправна поведінка особи, вина та причинний зв’язок між протиправною поведінкою і завданими збитками.

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків.

Завдання матеріальних збитків іншій особі є протиправною дією (деліктом). Такі дії тягнуть виникнення зобов’язань унаслідок заподіяння збитків, змістом яких є право потерпілого (кредитора) на  відшкодування завданих йому збитків і обов’язок  особи, яка завдала збитки, відшкодувати їх.

Проте, ВАТ "Вінніфрут" не було у відповідності до ст.33,34 ГПК України доведено належними та допустимими доказами факту завдання йому матеріальних збитків в сумі 30024,00 грн. саме внаслідок винних дій ТОВ "Продмаш".

Так, як вже вказував суд, з введенням 30.03.2007р. обладнання - триблока БЗ-ІНА-6 в експлуатацію розпочався період гарантійного обслуговування, в період якого ТОВ "Продмаш" мав усувати за свій рахунок всі неполадки обладнання.

Листом від 14.05.2007р. ВАТ "Вінніфрут" повідомило ТОВ "Продмаш" про те, що під час експлуатації машини БЗ-ІНА-6 в перші 8 днів роботи вийшли з ладу та потребують заміни деякі деталі, які ВАТ "Вінніфрут" просило йому терміново надіслати, а саме: ролик капроновий ущільнюючої вилки - 15 шт., шток ущільнюючої вилки - 10 шт., корпус разом з віс'ю ущільнюючої вилки - 2 шт., ущільнююче кільце голки наливателя - 30 шт., необхідно виготовити та поставити центратори укупорочних патронів згідно діаметру й висоти раніше наданої вам пробки - 8 шт. (т.1, а.с.102).

15.05.2007р. за замовленням ВАТ "Вінніфрут" Вінницькою торгово-промисловою палатою було проведено експертне дослідження триблоку БЗ-ІНА-6 й за результатами цього дослідження складено експертний висновок №В-223, в якому зазначено, що в період гарантійного строку обслуговування було виявлено наступне: патрони укупорочні не забезпечують якісну укупорку продукції; наливочна станція має розмір між осями штоків вилки з відхилом до 0,5 мм, що знижує ремонтопридатність машини; стопорні кільця на захватах бутилки машини ополіскуючої вкриті поверхневою корозією, що не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам до даного типу машин             (т.1, а.с.99-100).

ТОВ "Продмаш" відреагувало на вказані недоліки, що вбачається з акту обстеження триблоку БЗ-ІНА-6, складеного й підписаного головним конструктором       ТОВ "Продмаш" та головним механіком ВАТ "Вінніфрут" (т.1, а.с.168), згідно якого було здіснено огляд машини та відображено дефекти та відсутність певних деталей та механізмів, а також 23.05.2007р. перевірено роботу машини, під час якої встановлені певні недоліки й зазначено про необхідність доопрацювання певних стадій в роботі машини та виготовлення й поставки деяких деталей і механізмів, а саме: центраторів укупорочних пристроїв, фальш-пляшок, корозієстійких стопорних кілець для захватів, а 24.05.2007р. наладчиками та інженером ТОВ "Продмаш" разом з директором та головним механіком ВАТ "Вінніфрут" складено акт про проведення робіт щодо доводки машини до експлуатації (т.1, а.с.169).

І, як свідчать товарно-транспортні накладні №102007, №102008 від 10.07.2007р. й квитанція-декларація №6681208, необхідні механізми були поставлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Продмаш" Відкритому акціонерному товариству "Вінніфрут" (т.1, а.с.156-158) та встановлені останнім, про що зазначив представник ВАТ в судовому засіданні (протокол, т.1, а.с.68-69).

Доказами ж ВАТ "Вінніфрут", на які він посилається, як на підставу своїх позовних вимог, а саме: калькуляції на виготовлення механізмів для отриманого у     ТОВ "Продмаш" обладнання, затверджені заступником голови правління по виробництву "ВАТ "Вінніфрут" 14.05.2007р. та підписані начальником ПЕО, заявка головного інженера ВАТ "Вінніфрут" на виготовлення вказаних механізмів від 04.05.2007. №302, акт виконаних робіт по заміні неякісного обладнання підписаний головним інженером і головним механіком ВАТ"Вінніфрут" та затверджений заступником голови правління 14.05.2007р. (т.1, а.с.116-124), не можуть бути прийняті до уваги, оскільки:

- вказані документи є документами внутрішнього обігу товариства й виготовлені його працівниками без залучення ТОВ "Продмаш";

- також ці документи датовані 04.05.2007р. та 14.05.2007р., тобто до явки на ВАТ "Вінніфрут" працівників ТОВ "Продмаш", проте, в актах від 23.05.2007р. та від 24.05.2007р. (т.1, а.с.168-169) не було відображено про встановлення ВАТ "Віннфрут" будь-яких механізмів або деталей, а тому суд відноситься критично до вказаних документів.

Крім того, якщо й припустити, що механізми та деталі були встановлені та замінені ВАТ "Вінніфрут" самостійно, як зазначив головний механік ВАТ "Вінніфрут" в засіданні суду апеляційної інстанції (протокол, т.2, а.с.68-69), то слід вважати, що товариство діяло на свій ризик, адже, згідно умов укладеного між сторонами контракту №4009 від 09.06.2006р. (п.10.2) передбачено, що ці дії в період гарантійного обслуговування мало здійснювати за власний рахунок ТОВ "Продмаш", і як зазначалось вище, останнє поставило на початку липня 2007р. необхідні механізми.

При цьому, навіть за умови, що заміна деталей та механізмів була здійснена ВАТ "Вінніфрут" з метою недопущення простою в роботі, то товариство, в даному випадку, за встановлених вище фактичних обставин справи, обрало не той спосіб, який міг би сприяти захисту його прав в разі порушення їх ТОВ "Продмаш", а тому               ВАТ "Вінніфрут" не позбавлене права вирішувати питання, пов'язані з можливим спричиненням йому збитків в зв'язку з несвоєчасним (якщо він так вважає) усуненням недоліків, невиконанням обов'язків перед контрагентами за договорами поставки продукції тощо, за достатності підстав у встановленому законом порядку.

Отже, як вважає суд апеляційної інстанції, ВАТ "Вінніфрут", звернувшись з зустрічним позовом про стягнення збитків у вигляді вартості виготовлення і заміни деталей та механізмів згідно наданих калькуляцій, які, до того ж, документально не підтверджені, не довів спричинення йому їх як таких й саме ТОВ "Продмаш".

Враховуючи викладене, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Вінницької області від 08.04.2008р. у даній справі є законним та обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін.

Доводи ж апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" не можуть бути підставою для скасування вказаного рішення суду першої інстанції, поскільки спростовуються як наведеним вище, так і наступним.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції необґрунтовано відмовив в задоволенні клопотання ВАТ "Вінніфрут" про призначення експертизи з метою встановлення фактичного розміру заподіяних йому збитків, не заслуговують на увагу, поскільки, як вірно встановив місцевий господарський суд, відповідно до ч.5 ст.42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов’язковим й, звертаючись до суду за захистом свого порушеного права, сторона в силу ст.33 ГПК України повинна самостійно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а не заявляти клопотання про призначення експертизи з метою здобуття доказів на підтвердження своїх позовних вимог, крім того, чинне законодавство не покладає на суд обов’язку вишукування доказів з метою доведення позиції сторони, яка викладена у позовній заяві.

Що до заявлених представником ВАТ "Вінніфрут" в засіданнях суду апеляційної інстанції 19.08.2008р. та 11.09.2008р. клопотань (вх.№02-01/5220/08 від 19.08.2008р. та вх.№02-01/5580/08 від 11.09.2008р., т.2, а.с.13-15,24-25) про призначення по справі технічно-технологічної та товарознавчої експертиз з певним переліком питань, то судова колегія апеляційного господарського суду також відхилила їх з огляду на приписи ст.41 ГПК України та як безпідставні за фактично досліджених та встановлених обставин справи.

Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд                                               

                                        

                                      ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 08 квітня 2008 року у справі №13/31-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут", м.Калинівка Вінницької області - без задоволення.

2. Справу №13/31-08 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                 Пасічник С.С.

судді:

                                                                                           Гулова А.Г.  

                                                                                           Щепанська Г.А.  

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;4 - в наряд