ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

11 липня 2006 р.

№ 17/228-05-7598

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

В. Овечкін  –головуючого,

Є. Чернов В. Цвігун

за участю представників:

- позивача

- відповідача

Хотін В.Б. –(дор. від 07.07.2006)

касаційну скаргу

АТЗТ «Об’єднання союз»

На рішення

Господарського суду Одеської області від 22.02.2006

у справі

№ 17/228-05-7598 господарського суду Одеської області

за позовом

Білгород-Дністровської районної державної адміністрації

До	Шабівської сільської ради АТЗТ «Об’єднання союз» ПП «Ніка-2»

Про	Зобов’язання знесення об’єктів бази відпочинку та відшкодування втраченої вартості споруд у вигляді будматеріалів

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.02.2006 (суддя Л.Зуєва) позов задоволено частково, сільську раду зобов’язано знести спірні об’єкти бази відпочинку, ПП «Ніка-2»від відповідальності звільнено, провадження у справі відносно АТЗТ «Об’єднання союз»припинено на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України, в іншій частині позову відмовлено.

Судове рішення вмотивовано ст.ст. 182, 376 ЦК України, п. 1.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, ст. 88 Водного кодексу України, ст. 24 Закону України «Про оренду землі».

АТЗТ «Об’єднання союз»просить рішення суду у цій справі скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки щодо нерезидента недотримані вимоги ст. 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах, неповно дослідженні обставини справи, пов’язані із  фактами, встановленими рішенням господарського суду у справі № 26/67-05-1864 від 01.04.2005, судом помилково застосовано ст. 376 ЦК України від 16.01.2003.

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи сторін та вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Припинення провадження у справі згідно ст. 80 ГПК України викликано необхідністю усунення помилкового уявлення сторони про її право на звернення до суду, відсутністю обставин, які зумовлюють необхідність вирішення справи по суті.

Перелік підстав припинення провадження у справі є вичерпним, не може бути судом розширений на власний розсуд, оскільки вимоги ч. 1 ст. 80 ГПК України є імперативні.

З огляду на зазначене суду першої інстанції при новому розгляді справи слід врахувати та дослідити різницю в обставинах справи між предметом спору та позову, кореспондування предмету позову із ст. 16 ЦК України та конкретними вимогами ст. 80 ГПК України.

Згідно ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні суду.

В зв’язку з цим при новому розгляді справи господарському суду слід врахувати факти, встановлені рішенням господарського суду Одеської області у справі № 26/67-05-1864, їх юридичне значення, чинність зазначеного судового рішення на момент розгляду справи у суді першої інстанції.

Згідно ст. 111-10 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування судового рішення, в тому числі з підстав передбачених у п. 2 ст. 111-10 ГПК України.

Зокрема, судом першої інстанції недотримані вимоги ст. 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах (набула чинності для України з 01.12.2001).

Зокрема, у ч. 1 ст. 15 цієї Конвенції зазначено, що судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави, документ був дійсно доставлений відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений Конвенцією, вручення і доставка здійснені у належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.

Не враховані додані до Конвенції формуляри, які є невід’ємною її частиною, а саме зразок Прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів та відповідне підтвердження цих дій.

Виходячи з викладеного касаційна інстанція зазначає, що господарський суд неповно визначив коло юридичних фактів, які підлягають доказуванню, неповно з’ясував обставини справи, порушивши норми процесуального права, що згідно ст. 111-10 ГПК України є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення суду.     

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу АТЗТ «Об’єднання союз»задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 22.02.2006 у справі № 17/228-05-7598 скасувати.

Справу передати на новий розгляд господарському суду Одеської області.

Головуючий                                                                                         В. Овечкін                              

судді                                                                                                      Є. Чернов

                              

                                                                                                             В. Цвігун