РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого судді - Шестакової Н.В.

Суддів                             -   КателінаВ.П.

Летягіної О.В.

При секретарі   -   Смаль О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку квартири, про виплату грошової компенсації цієї частки, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 04.01.2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому просив припинити його право власності на 1/6 частку в квартиріНОМЕР_1 поАДРЕСА_1 АР Крим, зобов'язавши відповідачку виплатити йому грошову компенсацію 1\6 частки вказаної квартири по діючим ринковим цінам.

Вимоги мотивовані тим, що позивач є власником 1\6 частки квартири НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 АР Крим, а відповідачка є власником 5/6 часток квартири, і користується нею одноособово. Сторони не змогли досягти згоди відносно порядку користування квартирою, а виділ 1/6 частки квартири в натурі неможливий.

Рішенням Сакського міськрайонного суду АР Крим від 04.01.2006 року, позов задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну компенсацію за 1\6 частку квартири в сумі 13521грн.; судові витрати в сумі 584грн. 66коп., а всього 14105грн. 66коп.

В решті частини позов ОСОБА_1 був залишений без задоволення.

На вказане рішення суду ОСОБА_2 подана апеляційна скарга, яка за змістом зводиться до зміни рішення суду. Апелянт просить визначити порядок та момент припинення права власності ОСОБА_1 на 1/6 частку квартири, перехід права власності на вказану частку ОСОБА_2, розділити між сторонами по справі судові витрати в рівних частках.

Справа №  22-1900/06

Головуючий в першої інстанції - Копичинський О.В. Доповідач - Летягіна О.В.

У своїй скарзі апелянт вказує на те, що суд у своєму рішенні не визначив момент припинення права власності на частку в майні, яке знаходиться у спільній дольовій власності. Зі змисту рішення вбачається, що право ОСОБА_1 на частку в квартирі не припиняється ні за яких обставин. Також, вважає, що суд неправильно вирішив питання про судові витрати, тому що згідно зі статтею 88 ЦПК України, в разі часткового задоволення позовних вимог, суд повинен розділити судові витрати між сторонами пропорційно задоволених позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши позивача, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив з того, що позивач має право, як власник 1\6 частки квартири, одержати за неї грошову компенсацію, за неможливістю угоди про порядок користування квартирою та виділ 1\6 частки квартири в натурі . Однак, в зв'язку з тим, що відповідачкою, в силу статті 365 ЦК України, сума грошової компенсації не була внесена на депозитний рахунок суду, для її сплати позивачу, в частині припинення права власності на 1\6 частку квартири, позивачу слід відмовити. З такими висновками суду колегія суддів погоджується частково. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником 1\6 частки квартири НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, 5\6 часток цієї квартири належить на праві власності ОСОБА_2 \ а.с.4,6\

Згідно з висновком експерта № 2430 від 18.11.2005 року розподіл квартири НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_1 на 1\6 та 5\6 часток неможливий. Вартість 1\6 частки квартири НОМЕР_1 складає суму 13521 гривня \а.с.16-23\.

Суд, стягуючи з відповідачки на користь позивача вартість його частки квартири, відмовив йому в позові про припинення права власності на цю частку квартири, посилався при цьому на положення ст. 365 ЦК України, а саме, на те, що відповідачкою не внесена сума вартості частки на депозитний рахунок суду.

Колегія суддів вважає, що таке посилання суду на норму закону, а саме, статтю 365 ЦК України не обґрунтоване.

Статтею 364 ЦК України передбачається, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є в спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим \ ч.2 ст. 183 ЦК України \, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Стаття 367 п.2 ЦК України передбачає, що в разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Справа   №  22-1900\06 ,                Головуючий в першої інстанції - Копичинський О.В.

Доповідач - Летягіна О.В.

Таким чином, співвласник, яким є ОСОБА_1 має право на отримання грошової компенсації за свою частку в марні з  припиненням, при цьому, його права власності на цю частку, в спільної часткової власності.

Колегія суддів звертає увагу на те, що положення статті 365 ЦК України повинні застосовуватися тільки в тому разі, коли позов заявлений іншими співвласниками відносно припинення частки майна одного з співвласників, так як в цьому випадку є принцип спонукання до виконання рішення в подальшому. В даній справі позов поданий співвласником, який просив припинити своє право власності і згоден на таке припинення права власності.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає можливим рішення суду скасувати в частині відмови ОСОБА_1 в позові про припинення права власності ца його частку квартири і постановити нове рішення про задоволення позову в цієї частині.

В іншій частині колегія суддів вважає рішення суду законним та обґрунтованим .

Керуючись статтями 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 04.01.2006 року скасувати в частині відмови ОСОБА_1 в позові про припинення права власності на частку квартири.

Постановити в цієї частині нове рішення.

Припинити право власності ОСОБА_1 на 1\6 частку квартири НОМЕР_1 будинкуАДРЕСА_1

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржено протягом двох місяців безпосередньо до Верховного суду України.

Справа №   22-1900\06                        Головуючий в першої інстанції - Копичинський О.В.

Доповідач - Летягіна О.В.