АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-5447/06р. Голов. 1 інст.- Куксов В. В.
Доповідач - Белинчук Т. Г.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року листопада місяця 20 дня, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим, в складі:
Головуючого, судді Панкова М. В., Судців Ісаєва Г. А.,
Белинчук Т.Г.,
При секретарі Бахтагарєєвій М. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі справу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу до ОСОБА_2 про стягнення 5100 грн.
за апеляційною скаргоюОСОБА_2 на ухвалу Алуштинського міського суду АР Крим від 22 травня 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1. звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу до боржника ОСОБА_2 про стягнення 5100 грн.
Судовим наказом Алуштинського міського суду від 23 березня 2006 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто грошову суму у розмірі 5100 грн
ОСОБА_2 17 квітня 2006 року звернулася до суду першої інстанції з заявою про поновлення строку оскарження судового наказу від 23.03.2006 року та з заявою про відміну судового наказу від 23 березня 2006 року.
Ухвалою Алуштинського міського суду АР Крим від 22 травня 2006 року заяву ОСОБА_2 про поновлення строку та заяву про відміну судового наказу залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду першої інстанції від 22.05.2006 року скасувати, та постановити нову ухвалу, якою поновити строк оскарження судового наказу від 23.03.2006 року та скасувати його. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ухвала суду постановлено з порушенням норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Постановляючи ухвалу про залишення без розгляду заяв ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що поважних причин пропуску строку оскарження судового наказу не встановлено .
З даними висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, оскільки вони не відповідають вимогам закону.
З матеріалів справи вбачається, що копія судового наказу від 22 травня 2006 року на адресу боржника ОСОБА_2, була направлена судом першої інстанції 04.04.2006 року НОМЕР_1(а.с. 14), та отримана 06.04.2006 року ( а.с. 19).
Відповідно до положень частини 2 статті 104 ЦПК України боржник у разі заперечення проти вимог стягувача протягом десяти днів з дня отримання судового наказу має право подати заяву про його скасування.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_2 отримала відправлення суду першої інстанції 06.04.2006 року, кінцевий термін для принесення заяви про скасування судового наказу є 16 квітня 2006 року. Проте 16.04.2006 року є вихідним - неділею, у зв'язку з чим останнім днем оскарження судового наказу є 17 квітня 2006 року.
Заяви ОСОБА_2 від 17 квітня 2006 року про скасування судового наказу від 23.03.2006 року та про поновлення строку оскарження вказаного наказу, отримані судом першої інстанції 17 квітня 2006 року ( а.с. 15,16).
Таким чином, строк оскарження судового наказу ОСОБА_2 не пропущений, у зв'язку з чим правових підстав для залишення її заяви про скасування судового наказу без розгляду у суду першої інстанції не було.
Колегія суддів вважає , що доводи апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, ухвалу суду від 22.05.2006 року належить скасувати. Заяву про скасування судового наказу належить, направити на новий розгляддо суду першої інстанції, так як останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, п.З ст. 312, 315, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Увалу Алуштинського міського суду АР Крим від 22 травня 2006 року скасувати.
Вважати строк оскарження судового наказу Алуштинського міського суду від 23.03.2006 року ОСОБА_2 не пропущеним.
Заяву ОСОБА_2 про скасування судового наказу, направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касац. інст. протягом двох місяців.