апеляційний суд автономної республіки крим

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2006 року грудня місяця 04 дня, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим, в складі:

Головуючого, судді   Белинчук Т. Г., Суддів   Сокол B.C.,

Летягіної О. В.,

При секретарі            Волковій О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення порядку користування земельною ділянкою за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Київського районного  суду міста Сімферополя АР Крим від 28 жовтня 2003 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, біля домоволодінняАДРЕСА_1

Свої вимоги мотивує тим, що їй належить в домоволодінні АДРЕСА_132/100 часток, ОСОБА_2 24/100 часток, ОСОБА_3 44/100 часток. Земельна ділянка площею 576 кв. м. закріплена за вказаним домоволодінням на підставі рішення виконкому Сімферопольської міської ради НОМЕР_1, між співвласниками виникла суперечка у зв'язку з приватизацією земельної ділянки. Просить виділити їй у власність ділянку, що фактично знаходиться в її володінні площею 320 кв. м., що на 132 кв. м. більше відносно її частки в зазначеному домоволодінні.

Рішенням Київського районного суду міста Сімферополя АР Крим від 28 жовтня . 2003 року постановлено:

„Встановити порядок користування земельною ділянкою між співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1за фактичним користуванням.

Виділити в користування ОСОБА_1 ізольовану земельну ділянку пл.. 320 кв. м., враховуючи площу зайняту під будівлями, що на 132 кв. м. більш ніж належить на 32/100 часток.

Виділити в користування ОСОБА_2 земельну ділянку з ізольованим виходом площею 118 кв. м., враховуючи площу, зайняту під будівлями, в тому числі площею надлишків 18 кв. м., що на 41 кв. м. менш ніж належить на 24/100 часток в домоволодінні.

Виділити в користування співвласника ОСОБА_3 земельну ділянку з ізольованим виходом пл.. 167 кв. м., враховуючи площу зайняту під будівлями, що на 91 кв. м. менш ніж належить на 44/100 часток.

Виділити в користування співвласнику ОСОБА_2, ОСОБА_3 ділянку загального користування пл.. 12 кв. м. (на схематичному плані зазначений синім кольором)."

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким встановити порядок користування земельною ділянкою пропорційно до частки в домоволодінні. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Постановляючи рішення про встановлення порядку користування земельної ділянки та відступаючи від розміру ідеальних часток у домоволодінні, суд виходив з того що фактично порядок користування земельною ділянкою встановлено між співвласниками ще в 1959 році, та прийняв до уваги можливість нормального користування будинком та здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці у двір, вимоги санітарних правил та правил протипожежної безпеки. У зв'язку з чим встановити порядок користування земельною ділянкою відповідно до першого варіанту висновку будівельно-технічної експертизи № 1654 від 23 жовтня 2003 року.

З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону і підтверджені зібраними по справі доказами.

З матеріалів справи вбачається , що чоловік позивачки ОСОБА_1 -ОСОБА_4 зі своєю першою дружиною ОСОБА_5 купив 32/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1- раніше ІНФОРМАЦІЯ_1 В цьому договорі встановленні границі земельної ділянки, яка відходить в користування покупця: земельна ділянка від тамбуру літ. „а-1" від провулку до ділянки НОМЕР_1, та вказаний загальний розмір земельної ділянки 576 кв.м.( а.с. 7-8)

Після смерті ОСОБА_4 в ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на 32/100 часток будинку перейшло в порядку успадкування до позивачки ОСОБА_1, про що свідчить свідоцтво про право на спадщину від 12.01.1971 р. (а.с. 17)

03 жовтня 1969 року ОСОБА_6 продала 24/100 часток зазначеного домоволодіння відповідачці ОСОБА_2 ( а.с. 15-16).

44/100 часток домоволодіння на підстав договору дарування від 11 липня 2001 року перейшли у власність ОСОБА_7, а потім за договором дарування від 16 квітня 2003 року у власність відповідачки ОСОБА_3 (а.с. 18, 43).

Відповідно до ч. З ст. 90 Земельного Кодексу України 1970 року, угода про порядок користування земельною ділянкою є обов'язковою для особи, яка в подальшому набуває відповідну частину в сумісній власності на цей будинок.

Аналогічний порядок користування земельною ділянкою передбачено ч. З ст. 42 Земельного Кодексу України 1992 року.

Пункт 21 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 16 квітня 2004 року „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" вказує про те , що порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільної власності на будинок, суд відповідно до ст. 88 ЗК приймає до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, які пізніше придбали відповідну частку в спільної власності на землю або жилий будинок і для якій зазначена угода також є обов'язковою. Це правило стосується тих випадків коли житловий будинок було поділено в натурі.

Рішенням виконкому Сімферопольської міської ради № 27 від 13 серпня 1960 року за домоволодіння, що тепер значиться АДРЕСА_1 закріплено земельну ділянку площею 576 кв. м.

По справі проводилося дві будівельно-технічні експертизи від 28 квітня 2003 року № 534, та від 23 жовтня 2003 року № 1654, згідно висновків яких, а також з геодезичної зйомки ділянки: фактична площа ділянки при домоволодінні АДРЕСА_1 складає 587 кв. м., а у фактичному користуванні позивачки ОСОБА_1 знаходиться земельна ділянка пл.. 320 кв. м., що на 132, 2 кв. м. більше ніж належить відповідно до частини в домоволодінні.

Експертизою також встановлено, границі земельної ділянки, наданої в користування ОСОБА_4, оговореної в договорі купівлі-продажу від 15 січня 1959 року, які існують до теперішнього часу. Тобто хоча площа земельної ділянки в квадратних метрах, що відходить в користування ОСОБА_4( чоловика позивачки ОСОБА_1) , не обумовлена, але фактично вона складає 320 кв. м.

Колегія суддів вважає, що порядок користування земельною ділянкою в домоволодінні АДРЕСА_1, було встановлено між співвласниками в 1959 році при продажі 38/100 часток домоволодіння і існує до теперішнього часу, що підтверджується: висновком судової будівельно-технічної експертизи № 534 від 28 квітня 2003 року; висновком судової будівельно-технічної експертизи № 1654 від 23 жовтня 2003 року; кадастровим планом земельної ділянки (а.с. 21).

Відповідачка ОСОБА_2 проти порядку користування земельною ділянкою по . фактичному користуванню не заперечує.

Суд першої інстанції аналізував можливість встановлення порядку користування земельною ділянкою пропорційно ідеальним долям в домоволодінні відповідно до варіанту 2 висновку будівельно-технічної експертизи від 23 жовтня 2003 року, та прийшов до висновку що підстав для цього не має, при цьому суд послався на те що, ОСОБА_3 за 2 варіантом буде виділена ізольовано частина земельної ділянки, не пов'язана з територією земельної ділянки, що фактично знаходиться в її користуванні з самостійним виходом на вулицю. Таке надання земельної ділянки суперечить вимогам земельного законодавства, що передбачує надання ділянки для обслуговування жилого будинку. Окремо розташована земельна ділянка, ізольована від ділянки на якій розташовано будинок, такій цілі служити не може. У зв'язку з чим ' колегія суддів вважає посилання апелянта у цієї частині на розподіл домоволодіння по 2 варіанту експертизи є необгрунтованим.

Довід апеляційної скарги ОСОБА_3  про те, що на момент укладання договору купівлі-продажу частини домоволодіння між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 не міг встановлюватися порядок користування земельною ділянкою не можуть бути взятим до уваги колегією суддів з тих підстав, що рішенням суду 1 ділянки міста Сімферополя від 21 березня 1957 року, ОСОБА_6 було виділено в самостійне домоволодіння 33/50 часток із загального домоволодіння з земельною ділянкою площею 534 кв. м. з самостійним НОМЕР_2 по вул. ІНФОРМАЦІЯ_1 (на теперішній час перейменовано на АДРЕСА_1), на підставі висновку Міського комунального господарства від 20 лютого 1956 року.

Колегія суддів вважає, що незначні розбіжності між площами земельної ділянки домоволодіння зазначені в рішенні Міської ради НОМЕР_1 - 576 км. м. та площею встановленою в геодезичній зйомці у 2002 році - 587 кв. м. обумовлені різницями вимірюючих інструментів при встановленні площі, а тому не може свідчити про   неперевірені судом обставини справи.

Доводи апеляційної скарги  не спростовують висновки суду першої інстанції і не є підставами для скасування чи зміни рішення суду.

Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та докази якими вони підтверджуються, правовідносини, та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і постановлено рішення по справі на підставі доказів, наданих особами в порядку правил ЦПК України.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 308, 315, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 28 жовтня 2003 року залишити без змін.

Головуючий, суддя

Судді

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена ' в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.