УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року місяця 08 листопада дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі: Головуючого, судді   Шестакової Н.В. суддів   КателінаВ.П. Летягіної О.В. при секретарі   Савенко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в здійсненні права власності, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про усунення перешкод в праві використання житла та вселення, за апеляційною скаргоюОСОБА_2 на рішення Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 16 березня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2, у якому просила суд усунути перешкоди в здійснені права власності шляхом скасування реєстрації ОСОБА_2 у домоволодінні, яке належить їй на праві власності, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, визнати ОСОБА_2 такою, яка втратила право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно договору дарування від ІНФОРМАЦІЯ_1. вона є власником 48/100 частки домоволодіння АДРЕСА_1 Відповідачка, її колишня невістка, раніше проживала разом з нею в частині будинку. В березні 2004 року ОСОБА_2  з неповнолітніми дітьми, зібравши свої речі, виїхала з будинку, але залишилась прописаною в ньому. Факт прописки відповідачки перешкоджає ОСОБА_1 розпорядитися своєю власністю.

ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, в якому просила зобов'язати відповідачів не чинити перешкоди в користуванні житлом за адресою: АДРЕСА_1, відмовити ОСОБА_1 в позові.

Вимоги мотивовані тим, що в липні 1989 року вона, як дружина ОСОБА_2, з дозволу власника житла, вселилась в спірну частину домоволодіння. Після розлучення з відповідачем, вона з неповнолітніми дітьми

Справа    №   22- 4057/2006р.                  Головуючий в першій інстанції; Михайлова В.Є.

Доповідач: Летягіна О.В.

виїхала з будинку. У зв'язку з тим, що позивачка не має іншого житла, просила зобов'язати відповідачів не перешкоджати їй та її дітям в користуванні житлом.

Рішенням Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 16   березня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано ОСОБА_2 такою, що втратила право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1. Усунено перешкоди ОСОБА_1 в здійснені права власності частки будинку, яка їй належить за адресою: АДРЕСА_1. Стягнено з відповідачки на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 8грн. 50коп.

ОСОБА_2 в позові відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, з ухваленням нового рішення про задоволення її позовних вимог.

Апелянт вважає, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Суд не прийняв до уваги, що на момент вселення ОСОБА_2, ОСОБА_1 не була власницею домоволодіння. Фактично, воно було подароване їй 27.07.1989 року ОСОБА_6, сестрою ОСОБА_1, а ОСОБА_2 вселилася та прописалася в будинку 11.07.1989 року. Суд безпідставно посилався на ст. 48 ЗУ „Пра власність", відмовляючи апелянту в позові, проігнорував пояснення свідків, не прийняв до уваги встановлені факти та досліджені докази.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що ОСОБА_2 вселилася у спірну частину будинку, як дружина ОСОБА_2, з дозволу власника -ОСОБА_1 В 2004 році вона з дітьми виселилася з жилого приміщення, і з того часу проживала за іншою адресою. Тому, в силу статей 71,72,163 ЖК України, вона втратила право користування жилим приміщенням, як особа, відсутня за місцем проживання більш ніж шість місяців без поважних причин. До того ж, до суду не було надано відомостей про те, що ОСОБА_2 намагалася вселитися у домоволодіння, або подати позов про усунення перешкод в користуванні власністю. Також, суд посилався на ст. 48 ЗУ „Про власність", яка передбачає право власника вимагати усунення порушень його права.

З такими висновками не погоджується колегія суддів з наступних підстав.

Спір про скасування реєстрації у будинку повинен бути вирішений за участю відділу громадянства еміграції та реєстрації фізичних осіб Центрального РВ СГУ МВС України в Криму. Для повного, справедливого та об'єктивного вирішення справи суд повинен був залучити зазначений орган до участі у справі.

З матеріалів справи вбачається, що з 1982 року до 1989 року власником будинкуАДРЕСА_1 на момент вселення ОСОБА_2, була ОСОБА_6 - сестра ОСОБА_1. Апелянт посилається на те, що вона вселилася у спірний будинок за згодою ОСОБА_6 в якості члена сім'ї. Вирішуючи спір, суд не залучив ОСОБА_6 до справи.

Згідно з частиною 4 статті 311 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням на новий розгляд, якщо суд вирішив питання стосовно осіб, які не брали участь у справі.

Проте, суд не з'ясував, на яких підставах ОСОБА_2 вселилася у будинок - як член родини, чи як наймач житла. Адже при вирішенні питання про усунення перешкод у користуванні частиною будинку, в якій проживають .колишні члени сім'ї власника, необхідно застосовувати норми ЖК України, а не норми Закону України „Про власність".

Відповідно до ст.9 цього Кодексу ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування ним інакше як з підстав і в порядку, передбачених законодавством. Згідно зі ст.156 ЖК України, припинення сімейних відносин з власником будинку не позбавляє колишніх членів його сім'ї права користуватися займаним приміщенням. Право вимагати в судовому порядку виселення колишніх членів його сім'ї власник жилого будинку має відповідно до ст.157 ЖК України, але тільки за наявності обставин, передбачених ч.І ст.116 цього Кодексу.

Керуючись   п.4   ст.311,   ст.ст.   314,   315,   317,   319   Цивільного процесуального кодексу України колегія суддів судової палати з цивільних справ, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 16 березня 2006 року - скасувати. Направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення,  і  може  бути  оскаржена шляхом  подачі  касаційної  скарги протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України. Головуючий

Судді: