22-ц/775/11017/2013
0551/11846/12
Категорія 45
Головуючий в I інстанції Румілова Н.М.
суддя доповідач Безрученко Ю.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого судді Краснощокової Н.С.
суддів Безрученко Ю.О., Канурної О.Д.
при секретарі Папченко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 02 жовтня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, авто кооперативу «Парковий» про захист прав землекористувача,
ВСТАНОВИВ:
В листопаді 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, авто кооперативу «Парковий» про захист прав землекористувача. Просив суд зобов'язати відповідачів звільнити надану йому в постійне користування земельну ділянку, площею 24 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 в авто кооперативі Парковий» м. Горлівка шляхом знесення побудованого гаражу. Свої вимоги обґрунтовував тим, що йому було надано земельну ділянку на підставі акту відводу від 21.10.1994 року, він почав будівництво гаража. В зв'язку із скрутним матеріальним становищем будівництво було зупинено. В 2008 році було складено проект землеустрою щодо відведення йому цієї земельної ділянки. У 2009 році він дізнався, що щ відома Кооперативу ОСОБА_2 добудував гараж та користується ним.
В липні 2013року позивач надав суду додаткову позовну заяву до ОСОБА_2, авто кооперативу «Парковий», Горлівської міської ради про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Горлівської міської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, мотивуючи заяву тим, що авто кооперативом «Парковий» незаконно надано ОСОБА_4 земельну ділянку, право користування якою за позивачем не було припинено. Просив визнати недійсним рішення зборів кооперативу «Парковий» м. Горлівка від 10 січня 2007 року, оформлене протоколом №3 в частині виділення ОСОБА_2 земельної ділянки для будівництва гаражу біля гаражу НОМЕР_1 площею 0,004 га, визнати недійсним рішення виконавчого комітету Горлівської міської ради №281 від 16 березня 2010 року, визнати недійсним свідоцтво про право власності від 17 березня 2010 року, видане Горлівською міською радою за № 234 в авто кооперативі «Парковий» м. Горлівки на ім'я ОСОБА_2
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 02 жовтня 2013 року відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про приєднання до провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, авто кооперативу «Парковий» про захист прав землекористувача додаткової позовної заяви до ОСОБА_2, авто кооперативу «Парковий», Горлівської міської ради про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та повернуто позовну заяву.
Не погодившись з такою ухвалою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки подаючи до суду додатковий позов він лише скористався правом в межах положень ст. 31 ЦПК України на збільшення розміру позовних вимог. Звертаючись до суду з первісним позовом йому не було відомо, що відповідач ОСОБА_2 є власником гаражу №234, розташованого на земельній ділянці, яка була виділена йому в постійне користування. Тому позивач звернувся до суду з додатковою позовною заявою. Зазначені обставини мають суттєве значення для вирішення справи. Позивачу не зрозуміло, чи в повному обсязі судом повернуто додатковий позов, чи тільки в частині визнання недійсним рішення виконавчого комітету Горлівської міської ради та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
В засідання апеляційного суду позивач ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином листом і телефонограмою № 1359, зареєстрованою у відповідному порядку від 13 листопада 2013 року (а.с.71), а також судовою повісткою, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення 16 листопада 2013 року (а.с. 74), клопотань про перенесення розгляду справи та інших клопотань до апеляційного суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. 305 ЦПК України.
В засідання апеляційного суду відповідач ОСОБА_2 не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином листом і телефонограмою № 1360, зареєстрованою у відповідному порядку від 13 листопада 2013 року (а.с.72), що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. 305 ЦПК України.
В засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_5, діючий на підставі договору та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 82-83), заперечував проти апеляційної скарги та просив її відхилити.
В засіданні апеляційного суду представник авто кооперативу «Парковий» Асмоловська Л.А., діюча на підставі довіреності (а.с. 81), заперечувала проти апеляційної скарги та просив її відхилити.
Заслухавши доповідача, сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Повертаючи позивачу додаткову позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що звертаючись до суду з додатковим позовом до ОСОБА_2, авто кооперативу «Парковий», Горлівської міської ради про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Горлівської міської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно позивачем було змінено предмет та підставу позову.
Такого висновку суд дійшов у відповідності до норм процесуального права.
Так, судом першої інстанції встановлено, що в листопаді 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, авто кооперативу «Парковий» про захист прав землекористувача. Просив суд зобов'язати відповідачів звільнити надану йому в постійне користування земельну ділянку, площею 24 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 в авто кооперативі Парковий» м. Горлівка шляхом знесення побудованого гаражу (а.с.2-3).
В липні 2013року позивач надав суду додаткову позовну заяву до ОСОБА_2, авто кооперативу «Парковий», Горлівської міської ради про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Горлівської міської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, в якій просив визнати недійсним рішення зборів кооперативу «Парковий» м. Горлівка від 10 січня 2007 року, оформлене протоколом №3 в частині виділення ОСОБА_2 земельної ділянки для будівництва гаражу біля гаражу НОМЕР_1 площею 0,004 га, визнати недійсним рішення виконавчого комітету Горлівської міської ради №281 від 16 березня 2010 року, визнати недійсним свідоцтво про право власності від 17 березня 2010 року, видане Горлівською міською радою за № 234 в авто кооперативі «Парковий» м. Горлівки на ім'я ОСОБА_2 (а.с.45-47).
Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Захист же цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.
Право вибору способу захисту, передбаченого законом, належить особі, яка звернулася за захистом свого права (ст. ст. 3, 4, 11 ЦПК України).
Крім прав та обов'язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов.
Згідно із ч. 2 ст. 31 ЦПК України позивачеві належить й право визначення предмета і підстав позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 31 ЦПК України позивач має право протягом усього часу розгляду справи змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову.
Поданий позивачем в подальшому додатковий позов мав як інший предмет, так і іншу правову підставу, яка теж була змінена.
Оскільки ОСОБА_1 під час розгляду справи на порушення правила, передбаченого ч. 2 ст. 31 ЦПК, змінив як підставу, так і предмет позову, місцевий суд у відповідності до норм ЦПК вирішив питання щодо вимог позову про додаткові вимоги, яким по суті змінив предмет та підставу позову.
Отже суд першої інстанції на зазначені вимоги закону увагу звернув та прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні клопотання, оскільки розгляд судом справи почався, про що свідчить журнал судового засідання від 14 червня 2013 року (а.с. 39).
Щодо доводів апеляційної скарги, що оскаржувана ухвала не зрозуміла заявнику апеляційної скарги за змістом, то він не позбавлений права звернутися до суду із заявою до того ж суду про роз'яснення такої ухвали.
А тому, апеляційну скаргу необхідно відхилити із залишенням ухвали суду без змін.
Керуючись ст.ст. 307, 312-315 ЦПК України, Апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 02 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Судді: