22-ц/775/10850/2013
257/1216/13-ц
Категорія 41
Головуючий в I інстанції Шликов С.П.
суддя доповідач Безрученко Ю.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого судді Краснощокової Н.С.
суддів Безрученко Ю.О., Канурної О.Д.
при секретарі Папченко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Донецька від 11 жовтня 2013 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення Київського районного суду м. Донецька від 15 квітня 2013 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, вселення,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 15 квітня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено. Зобов'язано ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 та надати йому комплект ключів від вказаної квартири. Вселено ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1.
В серпні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про відстрочку виконання рішення Київського районного суду м. Донецька від 15 квітня 2013 року, посилаючись на те, що сторони є колишнім подружжям, та не можуть проживати на одній жилій території внаслідок неприязних відносин, які між ними склалися. Вселення ОСОБА_2 до вищевказаної квартири може привести до несподіваних наслідків.
Ухвалою Київського районного суду м. Донецька від 11 жовтня 2013 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення суду відмовлено.
Не погодившись з такою ухвалою ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову про відстрочку виконання рішення суду, оскільки ухвалу постановлено без врахування відповідних доказів про наявність відповідних виключних обставин та у її відсутність, не зважаючи на наявність у справі заяви про відкладення слухання справи. Крім того, в ухвалі суду помилково зазначено, що представник позивача приймав участь при розгляді справи. Між колишнім подружжям дійсно склалися неприязні відносини, ОСОБА_2 не проживає у спірній квартирі та не сплачує за комунальні послуги. Квартира перебуває під арештом до моменту сплати ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.
В засідання апеляційного суду відповідач ОСОБА_2. не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином листом і телефонограмою №1368, зареєстрованою у відповідному порядку від 13 листопада 2013 року (а.с.110), що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. 305 ЦПК України.
В засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_3, діюча на підставі договору та свідоцтва пр оправо на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 84-85), заперечувала проти апеляційної скарги та просила її відхилити.
Заслухавши доповідача, сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду, виходив із того, що обставини, на які посилається заявник не є підставою для відстрочки виконання судового рішення. Заявником не наведено передбачених чинним законодавством підстав, що утруднюють виконання рішення суду.
Такого висновку суд дійшов з дотриманням норм процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Донецька від 15 квітня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено. Зобов'язано ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 та надати йому комплект ключів від вказаної квартири. Вселено ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1 (а.с.54).
В серпні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про відстрочку виконання рішення Київського районного суду м. Донецька від 15 квітня 2013 року, посилаючись на те, що сторони є колишнім подружжям, та не можуть проживати на одній жилій території внаслідок неприязних відносин, які між ними склалися. Вселення ОСОБА_2 до вищевказаної квартири може привести до несподіваних наслідків (а.с.56-57).
Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26 грудня 2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про відстрочку виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Проте у порушення зазначеної норми, заявником не наведено у заяві про відстрочку виконання рішення суду обставин, які мають характер особливих або виняткових обставин, на що суд першої інстанції увагу звернув.
Обставини, на які послався заявник, а саме: неприязні стосунки між колишнім подружжям, те, що ОСОБА_2 не мешкає у квартирі та не сплачує за комунальні послуги, існування несплаченого боргу ОСОБА_2 перед ОСОБА_1, такого характеру не носять.
Доводи апеляційної скарги, щодо розгляду справи за відсутності ОСОБА_1, не заслуговують на увагу, оскільки наявність в матеріалах справи розписки про вручення ОСОБА_1 судової повістки (а.с.77), заяви про відкладення розгляду справи в судовому засіданні, призначеному на 02 жовтня 2013 року на 09.30 год. (а.с.80) та заяви про відкладення розгляду справи в судовому засіданні, призначеному на 11 жовтня 2013 року на 09.30 год. (а.с.84) свідчить про дотримання судом вимог ст. 74-76 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги, що суд помилково зазначив присутність в судовому засіданні 11 жовтня 2013 року представника ОСОБА_2 спростовано журналом судового засідання (а.с.89) та наявними в матеріалах справи запереченнями, поданими представником за договором ОСОБА_4 (а.с.74, 85-86).
Апеляційний суд приймає до уваги нові докази ОСОБА_1, оскільки вона була відсутня у судовому засіданні та була позбавлена можливості надати їх в суді першої інстанції, що відповідає положенням частини другої статті 303 ЦПК України.
Але нові докази, а саме лист прокуратури Київського району м. Донецька від 27 червня 2013 року про скасування постанови про закриття кримінального провадження за заявою ОСОБА_1 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 (а.с. 112), довідка про відмову від госпіталізації ОСОБА_1 30 грудня 2012 року (а.с. 114), а також копії довідки та лікарняного листка непрацездатності ОСОБА_1 в період з 11 жовтня по 14 жовтня 2013 року (а.с. 113,115), - не впливають на правильність висновків суду про відмову в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення Київського районного суду м. Донецька від 15 квітня 2013 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, вселення.
Таким чином, докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду першої інстанції по їх оцінці.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали.
За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно відхилити із залишенням ухвали суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 307, 312, 313-315 ЦПК України, Апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Київського районного суду м. Донецька від 11 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Судді: