донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.12.2008 р.                                                                          справа №7/257

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

В С Т А Н О В И В:

Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” м. Київ звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Донецька залізниця»м. Донец про стягнення 44300грн.41коп., з яких 33613грн.03коп. –сума основного боргу, 2751грн.97коп. - пеня, 6251грн.33коп. - інфляційні витрати,  1684грн.08коп. –3% річних, посилаючись на невиконання відповідачем умов договору № 06/05-621-ТЕ-6 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій  від 01.04.2005р.

Державне підприємство «Донецька залізниця» м. Донецьк просило господарський суд провадження у справі припинити у зв’язку з відсутністю заборгованості, посилаючись на те, що сума 33613грн.03коп. підлягає зарахуванню по оплаті за поставлений газ за умовами договору № 06/05-621-ТЕ-6 від 01.04.2005р. на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, оскільки дана сума була ним перерахована у загальній сумі 100000грн.   платіжним дорученням № 1390 від 20.04.2005р. позивачу за договором №  06/04-2483-ТЕ-7 БМЕС-041833/28 від 28.12.2004р., що підтверджується листуванням (лист №2009.8/888 від 23.05.2005, лист №03/48 від 24.05.2005р.)    

Господарський суд Донецької області ухвалою від 15.11.2007р., з власної ініціативи, призначив по справі № 7/257 судову економічну експертизу, проведення якої доручив Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз та на вирішення якої поставив питання відображення у бухгалтерському обліку даних щодо виконання розрахунків за договором поставки газу від 08.04.2005р. № Д/БМЕС-05560, 06/05-621-ТЕ-6 та правильність нарахування пені, 3% річних та інфляційних витрат.

Ухвалою від 13.08.2008р. господарським судом поновлено провадження у справі у зв’язку із надходженням до господарського суду висновку експертизи № 5976/24 від 24.07.2008р. Донецького науково - дослідного інституту судових експертиз.  

Господарський суд Донецької області рішенням від 25.09.2008р. у справі № 7/257 позовні вимоги задовольнив повністю.  

Державне підприємство «Донецька залізниця»м. Донецьк, не погоджуючись із рішенням господарського суду, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 25.09.2008р. у справі № 7/257 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.  

Заявник скарги вважає, що господарським судом при винесенні рішення  неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, зокрема, судом не враховано те, що залізниця листом № 2009-8/888 від 23.05.05р. змінила призначення платежу в сумі 33613грн.03коп., та те, що факт зміни призначення платежу підтвердив банк платника листом № 03/48 від 24.05.2005р.

Заявник скарги вважає, що господарський суд безпідставно не звернув уваги на те, що позивач був повідомлений електронною поштою про зміну вказаного платежу, так лист № 15/825 від 29.09.2008р. підтверджує факт відправлення повідомлення щодо призначення платежу у сумі 33613грн.03коп. ДК «Газ України»в АК «Промінвестбанк»м. Києва.

Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” м. Київ просить рішення господарського суду Донецької області від 25.09.2008р. у справі № 7/257 залишити без змін, як винесене при повному дослідженні матеріалів справи та з дотриманням норм діючого законодавства, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст.28-29 Закону України “Про судоустрій” та ст.101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні”, статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України був здійснений запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Відповідно  до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 5 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 25.09.2008р. у справі № 7/257 відповідає цим вимогам, тому апеляційна скарга Державного підприємства «Донецька залізниця»м. Донецьк не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Між Дочірньою компанією „Газ України” Національної акціонерного компанії „Нафтогаз України”  (Постачальник) та  державним Підприємством „Донецька залізниця” (Покупець) 01.04.2005р. укладено договір № 06/05-621-ТЕ-6 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, та 30.06.2005р.,  27.09.2005р. сторонами підписана Додаткова угода № 1 та Додаткова угода № 2, відповідно, до цього договору.

Пунктом 1.1 вищевказаного договору сторони узгодили, що   Постачальник зобов’язується передати у власність Покупцю в 2005 році природний газ, а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Відповідно пункту 3.3 договору приймання-передача газу, поставленого Постачальником Покупцеві у відповідному місяці, оформлюється актом приймання-передачі газу в якому визначаються фактичні обсяги спожитого газу.

Пунктом 3.4 договору сторони встановили, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, Покупець зобов’язується надати Постачальнику два примірники акту приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою Покупця. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків.

Як свідчать матеріали справи на виконання умов даного договору позивач у період квітень-грудень 2005року поставив відповідачеві природний газ у загальному обсязі 3721,454тис.м.куб. на суму   794021грн.98коп.

Факт передачі газу відповідачеві підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 30.04.2005, від 31.05.2005, від 30.06.2005, від 31.07.2005, від 31.08.2005, від 30.09.2005, від 31.10.2005, від 30.11.2005, від 31.12.2005., які підписані представниками позивача та відповідача без заперечень, та представником газотранспортної організації –ВАТ «Донецькоблгаз».

Позивач вважаючи, що за спірний період вартість отриманого газу у сумі 33613грн.03коп. відповідач не оплатив, звернувся до господарського суду із заявою про стягнення боргу і штрафних санкцій у примусовому порядку.

Згідно п. 6.1 договору оплата за газ проводиться Покупцем грошовими коштами плановими платежами щодекадно до 10, 20 та 30 числа місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10-го числа, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно пункту 6.4 договору в платіжних дорученнях Покупець повинен обов’язково вказувати номер договору, дату його підписання, призначення  платежу.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Наданими позивачем в обґрунтування позовних вимог актами приймання-передачі природного газу доведений факт поставки природного газу протягом квітня-грудня 2005р. відповідно до умов договору № 06/05-621 ТЕ-6 від 01.04.2005р.

Відповідачем не надано господарському суду документів, підтверджуючих виконання своїх зобов’язань по оплаті отриманого за умовами вищенаведеного договору природного газу за квітень-грудень 2005р., в зв’язку з чим борг за спірний період складає суму 33613грн.03коп.

Таким чином, висновок господарського суду про доведеність позовних вимог про стягнення боргу по оплаті за спожитий природний газ у сумі 33613грн.03коп. апеляційним господарським судом визнається правильним, рішення господарського суду про задоволення позовних вимог в цій частині таким, що відповідає матеріалам справи.

Пунктом 7.4. договору № 06/05-621-ТЕ-6 від 01.10.2005р. сторони встановили, що неустойка нараховується Постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.

Господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 2751грн.97коп., яка нарахована за період з 16.03.2007р. по 14.09.2007р. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, що не суперечить приписам ч.6 ст.231, ст.232 ГК України, ст.ст. 258, 549-551 ЦК України.

Відповідно статті 625 Цивільного Кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За час прострочення виконання грошового зобов’язання відповідач зобов’язаний сплатити борг з врахуванням встановленого індексу інфляції у сумі 6251грн.33коп. та 3% річних у сумі 1684грн.08коп., тому рішення господарського суду про задоволення позовних вимог в цій частині є правильним.

Доводи заявника скарги про те, що ним в сумі 100000грн. за платіжним дорученням №1390 від 20.04.2005р. надмірно була сплачена сума 33613грн.03коп. за договором № 06/04-2483-ТЕ-7 від 28.12.2004р., тому вона підлягає зарахуванню за виконання зобов’язань за поставку газу за договором № 06/05-621-ТЕ-6 від 01.04.2005р., не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки при перерахуванні суми 100000грн. платіжним дорученням № 1390 від 20.04.2005р. у призначенні платежу чітко визначено: «За газ за договором №БМЕС-041833/28.12.2004/№06/04-2483-ТЕ-7»(а.с.53).

Колегією суддів не приймаються до уваги посилання на те, що ним були внесені зміни до призначення платежу у сумі 33613грн.03коп., оскільки надані в обґрунтування даних тверджень листи не підтверджують те, що до відома позивача були доведені ці зміни, а також те, що він дав згоду на внесення змін.

Доводи заявника скарги про те, що в актах звірки позивач погодився із заборгованістю по оплаті поставленого газу за умовами договору № 06/05-621-ТЕ-6 від 01.04.2005р. не приймаються до уваги, оскільки наданий заявником скарги акт звірки розрахунків за період з 01.04.2005р. по 30.09.2007р., підписаний сторонами свідчить про наявність заборгованості за відповідачем за умовами  договору № 06/05-621 в сумі 33613грн.03коп.

Акт звірки станом на 31.10.2006р. за договором № 06/05-621 з боку позивача підписаний із визначенням заборгованості у сумі 33613грн.03коп. за договором № 06/05-621, а з боку ДП «Донецька залізниця»є зауваження, що заборгованості немає, тобто даний акт не є узгодженим.

Крім того, в матеріалах справи (а.с.28) знаходиться копія акту звірки розрахунків, якій направлявся позивачем відповідачеві щодо наявності заборгованості у сумі 33613грн.03коп. станом на 31.07.2007р. Цей акт не підписаний Донецькою залізницею, проте в даному акті зазначено, якщо на протязі 10-ти днів після отримання акту звірки, інформація в ньому споживачем не заперечується, то вона вважається узгодженою.  

Отже, враховуючі вищенаведене, судова колегія вважає доводи апеляційної скарги такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність заборгованості у сумі 33613грн.03коп. по оплаті за природний газ поставлений за умовами договору № 06/05-621-ТЕ-6 від 01.04.2005р. та вважає безпідставними доводи про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи.  

З урахуванням вищевикладеного,  судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Державного підприємства «Донецька залізниця»м. Донецька, оскільки господарським судом Донецької області  повно досліджені всі обставини даної справи, їм надана належна правова оцінка та прийнято обґрунтоване і правомірне судове рішення.    

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою покладаються на скаржника.                         

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецька залізниця»м. Донецьк залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 25.09.2008р. у справі № 7/257 залишити без змін.

Головуючий          Т.А.  Шевкова

Судді:          Г.І.  Діброва

          О.В.  Стойка

          Всього надруковано 5 примирників:

1 –позивачу

2 –відповідачу

3 –до справи

4 –ГСДО

                    5 – ДАГС