УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2006 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого - Склярова В.М.
Суддів- Трясуна Ю.P., ЛзєваС.О. за участю прокурора - Бистрякової Д.С. заявника - ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі справу за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду АРК від 06.11.2006р., яким апеляція на постанову Кіровського районного суду АРК від 05.05.2006р. про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_2 повернута ОСОБА_1.
ВСТАНОВИЛА:
Постановою суду від Об. 11.2006р. апеляція ОСОБА_1 на постанову суду від 05.05.2006р. про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст. 366 ч. 1 КК України в зв'язку зі вступом в силу Закону України ,Дро амністію" від 31.05.2005р. повернута апелянту з тих мотивів, що він, як свідок по справі, не вправі оскаржувати це судове рішення.
В апеляції ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду . від О6. 11.2006р., поновити йому строк на апеляційне оскарження, прийнятії до розгляду його апеляцію від 02.10.2006р. і скасувати постанову суду від 05.05.200бр., мотивуючи тим, що при ознайомленні з матеріалами кримінальної справи 22.09.200бр. він побачив, що існує постанова суду від 05,05.2006р. про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2, тому строк оскарження пропустив з поважних причин. На думку апелянта суд безпідставно повернув йому апеляцію з тих мотивів, що він є свідком і тому не може оскаржити постанову суду відносно іншої особи. Апелянт ввазкає, що постанова суду від 05.05.2006р. торкається його інтересів, бо в ній вказано, що він попросив ОСОБА_2 зробити запис, що він працює в його підприємстві. На думку ОСОБА_1 суд не повно і не всебічно з"ясував всі обставини справи.
Крім того, він вважає, що не суд першої інстанції, а лише апеляційний суд, відповідно до.ст. 359 ч. 1 КПК України може відмовити в прийнятті апеляційної скарги до розгляду.
У судовому засіданні апеляційній інстанції заявник ОСОБА_1 підтримав свою скаргу, прокурор висловив думку залишити апеляцію без задоволення, а постанову без зміни.
Перевирівши доводи апеляції та матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляція задоволенню не підлягає за таких підстав.
05.05.2006р. Кіровським районним судом АРК було розглянуте подання органа дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2
Справа № 11-2193 (2006р.) Категорія ст. 348 КПК України
Головуючий в І інстанції Бердієва Б. А.
Доповідач Трясун Ю.Р.
по ст. 366 ч, і КК України на підставі ст. I п. „г" Закону України „Про амнітсию" від 31.05.2005р.
Як видно з протоколу судового засідання, ОСОБА_2 пояснив, що ОСОБА_1 попросив внести запис про роботу на підприємстві, він його пожалів і видав довідку, що той працює на його фірмі.
Суд процитував його свідчення в своїй постанові. Тобто, суд не зробив висновок, що ОСОБА_1 попросив ОСОБА_2 скоїти службове підроблення, а лише записав в своїй постанові слова, сказані ОСОБА_2 в суді.
Крім того, розглядаючи подання органа дізнання, суд з'ясовував лише обставини, які дають підстави для застосування до ОСОБА_2 амністії, не давав і не вправі був давати оцінки доказам.
Кримінальна справа проти ОСОБА_2 не порушена, тому ОСОБА_1 навіть не
є свідком.
Виходячи з цього, колегія суддів вважає, що постанова Кіровського районного суду від 05.05.2006р. ніяк не порушує права, свободи та охороняємі законом інтереси ОСОБА_1 і останній не є суб'єктом її оскарження.
Тому постановою суду від 06.11.2006р. правильно повернута його апеляція на постанову суду від 05.05.2006р.
Керуючись ст. ст. 365-366, 382 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Постанову Кіровського районного суду АРК від 06 листопада 2006р. залишити без зміни а апеляцію ОСОБА_1 - без задоволення.
Судді: